За даними, озвученими в Київській державній адміністрації, в столиці встановлено близько 22 тисяч об”єктів, відомих під загальною назвою малі архітектурні форми. Причому на законних підставах, тобто, із повним пакетом документів та орендою землі, стоять лише 3500. Кожен день Головне управління контролю за благоустроєм міста демонтує кіоски, проте на їх місці з’являються нові і їх стає дедалі більше. Процес війни чиновників із підприємцями триває більше двох років, а тим часом Київ вже став нагадувати суцільний базар. На думку киян, із цим щось потрібно робити, але не можна не брати до уваги й те, що в торгівлі з МАфів задіяні близько 100 тисяч людей.
Кіоски із пресою стояли в Києві ще тільки-но починали запускати перші трамваї. Тоді ніхто й не думав, що колись вони можуть стати проблемою, але так сталось у 2008 році, коли розповсюдження МАФів стало настільки масовим, що вони почали заважати руху перехожих по вулицях. До того, навіть у 90-ті роки, питання кількості кіосків вирішувалось само собою і Київ мав більш-менш пристойний вигляд, однак зараз столиця перебуває у полоні різнокольорових незграбних міні-магазинів. Спочатку дозволи на їх встановлення видавали районні ради, але потім для контролю за МАФами цю функцію передали центральній київській владі. Хотіла влада контролю, а отримала те, що за останній рік кількість кіосків у Києві збільшилась майже удвічі.
Функцію контролю за встановленням кіосків від районних рад перейшла до Київського інвестиційного агентства. КІА – спеціальна структура, очолювана чиновниками, яка було створена винятково для вирішення проблеми МАФізація міста. Однак, що дивно, після надання права контролю за кіосками цій конторі їх кількість почала йти вгору. Причому зовнішній вигляд МАФи помітно урізноманітнився, а їх дислокація стала настільки хаотичною і щільною, що нерідко в людних місцях це створювало штовханину.
Одночасно зі створенням КІА у Києві розгорнулась масштабна кампанія з демонтажу кіосків. Доходило до того, що за день демонтували близько 10 кіосків, однак за деякий час на їхньому місці з’являлись нові. Ця кампанія триває і зараз, зокрема, з початку року було демонтовано близько 1000 кіосків, причому 730 із них — за останні 2 місяці. Нерідко власниками кіосків є дуже впливові люди в місті і тому демонтаж їхніх МАФів перетворюється у ціле протистояння із використанням охоронних фірм. Тому міська влада часто виконує демонтажні роботи вночі, коли на це ніхто не очікує.
Штраф за незаконне встановлення МАФу за адмінпротоколом становить лише 140 гривень. Для більш суворого покарання демонтовані МАФи відвозять на штрафмайданчик і щоб забрати звідти свою “торговельну точку” підприємець вже має оплатити всі роботи з демонтажу та доставки, які виконала міська влада, плюс за простій та охорону МАФу. Сам штрафмайданчик розташований на вулиці Богатирській і зараз він переповнений, навіть не дивлячись на те, що собівартість виготовлення кіоску становить близько 100 тисяч гривень.
Київське інвестиційне агентство дуже не сподобалось підприємцям, воно, за їхніми словами, монополізувало систему надання дозволів на встановлення кіосків і не було чуже меркантильних інтересів. Тому, через деякий час до Київради був спрямований протест прокуратури міста Києва на рішення про надання агентству цього права. Київрада підтримала протест прокурора і надання дозволів на встановлення знову перейшло до райрад. Однак це призвело до того, що на сьогоднішній день дозволи надає як КІА, так і райради.
У Блоці Віталія Кличка стверджують, що за останній час МАФи стали не стільки сферою інтересів малих підприємців, скільки скоріш великого бізнесу. За інформацією депутатів, великий бізнес оплачує встановлення ряду кіосків, а потім здає їх в оренду, маючи від того немалі прибутки.
Мінусів МАФізації міста, звичайно, більше, ніж плюсів. Це і неохайний вигляд міста, ускладнений рух у людних місцях, а особливо в пішохідних переходах, де кіосків в останній час розміщують найбільше. Потім кіоски мають різний вигляд, що створює не дуже гарне естетичне враження від міста. Також після заборони вживати пиво у громадських місцях кожен третій кіоск оперативно перебрав на себе функції напоювання шанувальників пінного напою «живим пивом» сумнівної якості.
Але є у цієї проблеми і плюси: по-перше, у спальних житлових районах, де погано розвинута інфраструктура, МАФи виконують важливу соціальну функцію продажу продуктів харчування та речей першої потреби — інколи у МАФах навіть розміщують аптеки. По-друге, у цій сфері працює близько 100 тисяч людей, а податок від діяльності підприємців може сягати й 20 мільйонів гривень. Про надприбутки підприємців говорити важко, адже окрім зарплати продавцю потрібно оплачувати оренду, а частину коштів ще й віддавати великій кількості контролюючих органів. У виграші — лише власники кіосків, як займаються здачею їх у оренду, адже середня місячна вартість оренди 3,5-4 тисячі гривень.
Так що ж робити? За словами в.о. заступника голови Київської міськадміністрації Віктора Сівця, наприкінці липня КМДА збирається завершити створення детальної схеми, де можна буде розміщувати кіоски. Її розробкою займається Головне управління містобудування та архітектури КМДА і Головне управління земельних ресурсів міськадміністрації. За попередніми оцінками, до десяти тисяч кіосків, розташованих в Києві, після оприлюднення згаданої схеми зможуть залишитися на своїх місцях, за умови подання усіх необхідних документів.
Столичний БЮТ пропонує вирішити ситуацію голосуванням у Київраді. Вони хочуть заровадити мораторій на видачу дозволів на встановлення МАФів районами та Київським інвестиційним агентством поки депутати не доопрацюють рішення від 17 липня 2008 року. Також там пропонують узгодити і встановити єдині цінові правила для підприємців, зайнятих у сфері дрібної торгівлі з МАФів.
Кіоскна проблема вже досягла своєї точки кипіння і має бути вирішена якнайшвидше. До того ж ситуацією вже стали зловживати і через прогалини в законодавстві замість кіосків встановлюють цілі споруди. Такий випадок, зокрема, стався на проспекті Ватутіна, де із дозволом на встановлення МАФу, почали будувати двоповерхову капітальну споруду і якщо б власників вчасно не схопили за руку, то рішенням суду будівля була б введена в експлуатацію.