Призначення заступника столичного мера Олександра Попова головою Київської міської державної адміністрації на тлі баталій навколо Податкового кодексу пройшло якось тихо і малопомітно. Втім, тих, хто вважає цей крок глави держави неправомірним, не меншає. Критики президентського рішення вважають, що його наслідки можна буде відчути вже під час наступних виборів у Києві.
Більшість експертів вважає, що Президент України Віктор Янукович підписав неконституційний указ про призначення Олександра Попова головою Київської міської державної адміністрації. “Не обов'язково бути юристом, щоб дати відповідь про відповідність цього призначення правовим нормам”, — зазначив заступник голови Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук. Експерт переконаний, що призначення голови Київської міської державної адміністрації повинне проходити з дотриманням рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 2003 року, за яким столичну адміністрацію може очолювати лише та особа, яка була обрана на посаду Київського міського голови. “Тобто, Конституційний суд дав чітке роз'яснення, що головою КМДА може бути лише мер. Інших варіантів немає, оскільки, навіть після повернення до Конституції в редакції 1996 року, в цій частині Основний закон не мінявся”, — наголосив експерт.
Втім у Міністерстві юстиції, на такі закиди реагують доволі спокійно. Міністр юстиції Олександр Лавринович вважає призначення Олександра Попова абсолютно конституційним. “Відповідно до закону є право Президента призначати, є гідна кандидатура, яка показала свій професійний рівень. Які можуть бути питання?”, — сказав міністр. За його словами, в Конституції чітко розведено посади керівників міських адміністрацій Севастополя і Києва і представницьких органів. Водночас, міністр не вважає потрібними проводити перевибори мера Києва, оскільки, зазначив він, обраний мер — Леонід Черновецький.
Представник Президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко, також не побачив суттєвих порушень у діях глави держави. На його думку, укази не суперечать законодавству, оскільки на сьогодні посади голови Київміськадміністрації і київського міського голови розділені. “Свого часу було рішення Конституційного суду України, де говорилося про тлумачення норм закону про столицю і в тодішній редакції цього закону повноваження київського міського голови і голови КМДА були об’єднані, проте після того були внесені зміни до закону про столицю, де зафіксована різність цих двох посад, і вже сьогодні є необхідність ці посади розділяти не лише юридично, але і шляхом призначення двох окремих посадових осіб. Зміни до закону про столицю дали право Президентові призначати на посаду голови КМДА іншу особу, не київського міського голову”, — переконує він
Щоб там не казали чиновники, а проблему розподілу повноважень між мером і головою міської адміністрації столиці доведеться рано чи пізно вирішувати. При цьому її потрібно вирішувати або на рівні Конституції, або на рівні роз'яснення Конституційного суду, вважає директор Інституту проблем управління ім. Горшеніна Володимир Фесенко. За його словами, нинішнє двовладдя у столиці не більше, ніж формальність. “Коли Попов був першим заступником керівника міської адміністрації, він був реальним керівником міста. Сьогодні, коли він очолив КМДА, не думаю, що з боку мера Леоніда Черновецького будуть якісь демарші. Той буде дотримуватися правил, про які вже домовилися”, — наголосив експерт.
Але оскільки в попередньому рішенні Конституційного суду було чітко вказано, що бути головою КМДА може “тільки” мер, то із призначенням Олександра Попова виникає правова колізія, — вважає політолог. “Якщо зміниться політична коньюнктура, то виникнуть суперечності і посади мера і голови КМДА знову доведеться об'єднувати. Окрім того, на майбутніх мерських виборах у Києві Олександр Попов з тих чи інших причин може не перемогти. "Що тоді? Тоді інший мер буде мати достатньо правових важелів впливу у владі, плюс більшість у Київраді. У такому випадку буде такий самий конфлікт, як раніше між Президентом і Прем'єром”, — спрогнозував експерт. У зв'язку з цим, на думку Володимира Фесенка, указ Президента про призначення Олександра Попова, тільки тимчасово вирішує проблеми київської влади. “Проблема може вибухнути після наступних місцевих виборів”, — вважає політолог.
Втім влада не поспішає оголошувати дату виборів у столиці. Так, голова парламентської фракції правлячої Партії регіонів Олександр Єфремов заявив журналістам, що із вирішенням “проблеми влади в Києві” вибори в Києві, зважаючи на необхідні витрати, в період економічного застою не такі вже й потрібні.
Проте, на думку експертів, “фінансові питання” у цій ситуації турбують владу щонайменше. “Влада не називає дату виборів у столиці, бо не знає дату парламентських виборів. Можливо, вона захоче провести їх одночасно і таким чином вирішити пролему збереження більшості у Верховній Раді та контролю в КМДА”, — прокоментував для “ГолосUA” політолог Олексій Гарань.
Експерт також наголошує, що попри призначення провладного Олександра Попова головою КМДА, виконавчу владу все ще формує мер. За словами Олексія Гараня, абсолютно зрозуміло, що керувати Києвом буде ставленик Банкової Олександр Попов. Однак йому доведеться спиратися на більшість у Київраді, де панує Черновецький і його команда. Крім того, за його словами, в ст. 16 закону про столицю йдеться, що перші заступники та заступники призначаються мером. Тому Олександр Попов без згоди з Леонідом Черновецьким не може навіть поміняти керівників комунальних підприємств. “Взаємодію Попова і Черновецького багато в чому визначатиме Банкова. І все буде залежати від тих вказівок, які Банкова буде давати Черновецькому і його команді”, — вважає він.
Більше того, керівникові столичної адміністрації Олександру Попову доведеться ще й маневрувати між різними групами впливу в Партії регіонів, вважає політолог Віталій Бала. “Зокрема, між головою Адміністрації Президента Сергієм Льовочкіним і одним з “спонсорів” Партії регіонів Рінатом Ахметовим. У Льовочкіна є інтереси в Києві, пов'язані з будівництвом, а у Ахметова — з комунальними підприємствами столиці. Тому буде боротьба за вплив і поділ ресурсів”, — зазначив він.
Отож, якщо вірити політологам, суттєвих змін призначення Президента не внесло, а лише формалізувало те, що і так було очевидним. Проте, постійне порушення закону лише з міркувань політичної доцільності рано чи пізно може зіграти з його порушниками “злий жарт”. Адже ще не відомо, як повернеться ситуація в політиці, а вона в нас полюбляє давати повороти на всі 180, незалежно від того, коли саме будуть вибори в 2011 чи 2012. />