Новий рік приніс киянам чимало сюрпризів — як приємних, так і тих, що викликали неабиякий резонанс у суспільстві… Одна із таких — подія, що сталася буквально в переддень свята. В той час, як столиця перебувала у передчутті новорічних святкувань і різдвяних див — на Подолі, біля підніжжя Володимирської гірки загадковим чином зник ошатний старовинний будиночок 1909 року побудови – так звана „Садиба архітектора Казанського”.
Кілька місяців тому, коли навколо садиби з’явився дерев’яний будівельний паркан, багатьом киянам навіть на думку не спало, що цю невеличку, але ще досить міцну споруду можуть ось так запросто зруйнувати за одну ніч. Адже будинок стояв на території, що входить до меж заповідника „Стародавній Київ”, до того ж перебував на державному обліку як об’єкт культурної спадщини по виду „архітектура”. Крім того, те що сталося з цією історичною будівлею, є грубим порушенням наказу Мінкультури від 3 лютого 2010 року (про внесення до державного реєстру пам’яток історії та культури комплексу Київських гір), — на цьому наголошує відомий мистецтвознавець і співголова громадського комітету захисту архітектури Києва Михайло Дегтярьов, якій вже багато років виступає проти забудови історичної частини Подолу, і зокрема, Поштової площі.
„На жаль, — говорить М. Дегтярьов, — у наш час навіть такий статус не є гарантією збереження культурних історичних пам’яток, які поступово зникають з території Києва навіть попри Закон України про охорону культурних пам’яток, що забороняє не лише зносити, а й змінювати зовнішній вигляд об’єкта”. За його словами, київські можновладці, яких насамперед цікавлять вигідні інвестиції, давно розробили свої схеми — спочатку пам’ятники архітектури переводять у неексплуатаційний фонд, потім навмисно доводять їх до аварійного стану, після чого – будівлі просто зносять, а на місці „нікому не потрібних старих руїн” зводять корисні квадратні метри торговельних площ та офісів.
Останнім часом подібні прикрі випадки зі старими будівлями в столиці трапляються дедалі частіше… Як приклад, варто пригадати знищення першого Київського телеграфу і кількох історичних будівель старого водогону на вулиці Рибальській або будівлю, яка входила до складу Васильківського укріплення Київської фортеці по вул. Щорса… Києвознавці навіть склали список історичних будівель, яким загрожує руйнування, а можливо, й знесення.
Зокрема, у жахливому стані перебувають будинки на вул. Софіївській, 20 і 21 (напроти дзвіниці Софіївського собору); на Подолі на вул. Сковороди, 1 – це будинок київського війта Г.Киселевського і поряд на сусідній вул. Хорива, 13/11 — садиба відомого київського архітектора Меленського; руйнується чудова споруда початку ХХ ст. в стилі модерну на Великій Васильківській, 50; кілька років триває скандал навколо садиби Мурашка (це чотири будинки на вулиці Малій Житомирській 1909 року спорудження); гине будинок Сікорського на вул. Ярославів Вал, 15б; під загрозою — млин Бродського на Поштовій площі (до наших днів з трьох технічних будівель 1857-1920 років дожила тільки одна, а дві інших знесли під будівництво готелю, який тепер домінує над площею); порятунку потребують і старі корпуси Братського монастиря на території Києво-Могилянської академії, в яких нині розміщена поліклініка, а також «Замок барона» біля Золотих воріт (Ярославів Вал, 1), що вже 10 років стоїть порожнім і чекає своєї черги: певно, не на реставрацію, а швидше навпаки. Адже власником цього унікального будинку-замку є приватна особа, яка намагається його продати щонайменше за 9 млн. доларів. Власне, цей перелік можна продовжувати й далі…
Захисники архітектури старого Києва стверджують, що таких об’єктів в місті набереться не одна сотня. Деяким з них, щоправда, щастить — їх реставрують і намагаються прилаштувати під урядові або культурні установи. Скажімо, як пам’ятки історії та архітектури, розташовані на вулиці Шовковичній: це знамениті своєю вишуканою архітектурою садиба барона Ікскюль-Гільденбанда та Шоколадний будиночок, в якому торік відкрилася Дитяча картинна галерея. Але для більшості старих будівель, зведених століття тому або навіть більше – майбутнє виглядає менш привабливим. У кращому разі — їх чекає реконструкція з різноманітними варіантами прибудов і надбудов. В гіршому – доля зеленого будиночку на Поштовій, який пережив стихійні лиха, війну й післявоєнну відбудову, але не будівельну лихоманку, яка охопила столицю напередодні “Євро-2012”. В даному випадку вартість квадратних метрів історичної території виявилася набагато ціннішою за саму історію і тепер на місці старовинної садиби постане чергова офісна чи готельна споруда у псевдоісторичному стилі.
Втім, захисники старого Києва побоюються, що це лише початок грандіозної забудови, яку планують здійснити вздовж Дніпровських пагорбів. Той же Михайло Дегтярьов вважає, що цей прецедент лише розв’яже руки інвесторам, які давно вже накинули оком на набережну. „Той проект, який я бачив, передбачає суцільну забудову від Поштової площі до Пішохідного мосту і пам’ятника Хрещення Русі, відомого ще як колона Магдебурзького права, – говорить мистецтвознавець і києвознавець, — За цим проектом, навколо монумента (до речі, найстарішого в Києві, 1802–1808 рр.) зведуть кількаповерхові споруди, які буквально „розчавлять” його, як новий готель з офісним центром на Поштовій площі, що з’явилися по обидва боки від фунікулеру.
За іншим варіантом, який пропонує архітектор Лариса Скорик, забудову Набережного шосе планують почати від мосту Патона до Мосту метро. До речі, на цьому відрізку вже почали демонтувати трамвайні колії. Цей проект передбачає будівництво чотирьох розважальних комплексів висотою у 3-4 поверхи, де збираються зробити декілька кінотеатрів, бутикову галерею, кафе і, можливо, ковзанку з боулінгом. Згідно з проектом, вони розмістяться прямісінько біля підніжжя статуї “Батьківщини-матері”, а на сусідньому бульварі Дружби народів побудують готель і кілька ресторанів.
Забудова Дніпровських пагорбів спланована за типом терас – тобто, будівлі підніматимуться над землею, поступово затуляючи зелені схили. Але, схоже, проектувальників це мало бентежить — адже кияни зможуть вільно ходити за ковтком свіжого повітря на острови — для цього через Дніпро збираються побудувати кілька скляних пішохідних містків. Словом, вийде справжній стильний hi-tech, над якими височітимуть бані Лаври…
Ще кілька комплексів з виставковими залами й офісами планують звести неподалік від Паркової алеї, поряд з якою зараз пришвидшеними темпами триває будівництво вертолітного майданчика. За словами пані Скорик, концепція забудови повністю відповідає вимогам Генерального плану столиці, який поки що ніхто і в очі не бачив — його обіцяють представити громадскості лише цього року. Щоправда, зі слів його розробників відомо, що новий генплан розвитку Києва до 2055 року зосередиться, зокрема, на реалізації проектів до “Євро-2012”, вирішенні житлового питання для киян і плану забудови старого міста.
Але складається враження, що саме „зосередження на реалізації проектів до “Євро-2012” і є вирішальним аргументом, який виправдовує хаотичну забудову, яка зараз панує у столиці і загрожує не лише зеленим ландшафтам та історичним пам’яткам місцевого значення, а й навіть всесвітньо відомим об’єктам, які представляють Україну в реєстрі Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Передусім, це Софія Київська і Києво-Печерська Лавра, яких також не оминули гучні скандали із будівництвом у буферній зоні цих пам’яток.
До речі, за планом розміщення у столиці готелів та комплексів спортивного напрямку для учасників “Євро-2012” і вболівальників, новобудови мають з’явитися не лише в історичному центрі, а й на місці зелених зон, зокрема, на Трухановому і Жуковому островах та в урочищі „Верблюд” на Оболоні. Дивно, що можновладці, які намагаються „прикрасити” Київ готельно-торговельно-розважальними комплексами до “Євро-2012” не усвідомлюють, що гостей до нашого міста приваблюють зовсім інші цінності, які, власне, і створюють неповторний образ і особливу ауру Києва.
P.S. В той час, як готувався цей матеріал з’явилася ще одна неприємна новина — у Дарниці на розі вулиць Червоноткацької і Червоногвардійської поруч зі стадіоном “Авангард”, за ніч вирубали цілий сквер – близько сотні дерев на території п’яти гектарів. Ця варварська подія сталася попри мораторій, встановлений Верховою Радою України у грудні минулого року на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою міста Києва, зокрема, парках, скверах, ботсадах, лісопарках, рекреаційних зонах, лісах, урочищах, а також на прибудинкових територіях і берегозахисних ділянках. Що планують розмістити на вирубаній ділянці, наразі невідомо – торговельний майданчик з МАФами чи черговий розважально-торговельний комплекс. Але що щось таке — без варіантів…