Простих українців, які не ще встигли оговтатися від перспективи ухвалення нового податкового законодавства, уже почали «лякати» можливими трудовими «новаціями». Як відомо, наступного пленарного тижня цілком можливим може бути ухвалення у другому читанні проекту нового Трудового кодексу. І якщо до кінця листопада парламент таки дотис не цей документ, це означатиме, що ті, кого називають робочою силою, працюватимуть вже за іншими правилами. Зокрема, це може стосуватися таких болючих питань, як збільшення робочого тижня до 48 годин. Або навіть права директора чи власника регулювати трудові відносини не законами, внутрішнім нормативним актами підприємства …
Чинний Кодекс законів про працю дістався нам у спадок від радянських часів. І хоч в останні роки до нього вносилися зміни, все одно вважається, що “він не відповідає сучасним вимогам”. Ці вимоги намагалися інкорпорувати упродовж 10 років, але постійно щось заважало: чи то «непорушна» сила профспілок, чи то втручання з боку сильної опозиції, чи відсутність потрібно більшості у Верховній Раді. Однак, схоже, що ситуація змінилася і вже найближчим часом Україна працюватиме за кардинально новими правилами, які не всім подобаються.
«Політика більше не заважає прийняттю Трудового кодексу. Сьогодні все змінилося. Опозиція у нас слабка, профспілки виключили з цієї боротьби. Ну і звичайно ж, у нас тепер є більшість. Я думаю, що час прийняття Трудового кодексу вже настав, і він буде прийнятий», — вважаєголова Національного форуму профспілок України Мирослав Якібчук.
Втім, попри таку упевненість в прийнятті такого важливого документа, він висловився доволі критично, щодо його змісту. Зокрема, за словами профдіяча, проект кодексу дає можливість усім роботодавцям, а не лише державним установам, самостійно регулювати трудові відносини шляхом прийняття власних нормативних актів без погодження з працівниками, профспілками та державою. Це, на думку Мирослава Якібчука, дасть також можливість роботодавцям ухилятися від укладання колективних договорів.
За оцінками представників форуму, вже протягом першого півріччя після набуття кодексом чинності до 70%, або 2,5 млн. підприємств вдадуться до спроби розірвати вже укладені договори або ухилитися від підписання нових. «В разі прийняття Трудового кодексу Верховною Радою, перш за все, буде порушено принципи 22 статті Конституції України. На жаль, законопроект є яскравим прикладом цинічного звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод громадян України в трудових відносинах», — зазначив експерт.
Профспілки піддали також критиці можливість продовження робочого тижня, побоюючись, що це може обернутися збільшенням тривалості робочого дня. Виступають профооб”єднання проти надання права «вето» на рішення комісій із трудових спорів — це, вважають вони, дозволить блокувати роботу цих комісій в разі незгоди однієї із сторін. «Проект нового Трудового кодексу з'явився в результаті компромісів і поступок працедавцям», — вважає заступник голови Національного форуму профспілок Григорій Кабанченко. «Документ був розроблений спільними зусиллями фахівців основних профспілкових організацій України, представників працедавців і держави. Проте потім в результаті обговорення з нього були вихолощені багато положень, які не влаштовували депутатів Верховної Ради», — поскаржився експерт. Він також, нагадав, що Віктор Янукович під час президентської виборчої кампанії обіцяв, що не підпише цей документ.
За словами Григорія Кабанченка, на підприємствах, де, на думку роботодавця, не може бути збережена нинішня тривалість робочого тижня — 40 годин, законопроект дозволяє встановлювати 48-годинний робочий тиждень. Якщо ж роботодавець вирішить прийняти відповідний нормативний акт, то тривалість робочого тижня на підприємстві може бути набагато більшою.», — зазначивпрофспілковий діяч. На його думку, замість прийнятого в усьому цивілізованому світі 8-годинного, буде узаконено 10-ти, 12-ти й більше робочий день. «Це стане можливим завдяки тому, що новий Трудовий колекс дасть роботодавцеві можливість трактувати додаткові години не як позаурочні, а — як нормативні», — додав експерт.
Натомість завідувач відділу експертиз юридичного департаменту Федерації профспілок Валентина Позинич наполягає на тому, що розмови точаться довкола проблеми, якої насправді немає. «Почнемо з того, що робочий час у нашій державі вимірюється не щоденною тривалістю робочого дня, а тривалістю робочого тижня (40 годин). Для деяких категорій працівників ця тривалість менша. А на певних виробництвах може встановлюватися роботодавцем, за погодженістю із працівниками, так званий фіксований облік робочого часу. Це означає, що визначається не щоденна тривалість роботи, а тривалість робочого місяця (160—168 годин, залежно від кількості робочих днів). Приміром, людина може один день працювати 24 години, а потім дві доби відпочивати. Головне, мовляв, щоб не перевищувалися уже згадувані 160 годин», — пояснила вона.
Голова Федерації профспілок Василь Хара також спростував заяви своїх колег, щодо збільшення робочого дня, назвавши їх провокацією і підступами недоброзичливців. «48-годинний робочий тиждень і 12-годинні робочі дні – провокація. Новий Трудовий кодекс прописує норми регулювання для нетипових видів діяльності. Кодекс встановлює заборонні норми, що раніше не були враховані. Кількість робочих годин на місяць для всіх єдина … — 160 годин,» — запевнив він. />
Галас, який виник навколо проекту Трудового кодексу, Василь Хара називає «провокацією і спекуляцією». « Говорять про те, що Трудовий кодекс встановлює 12 годинний робочий день. Відповідна його стаття говорить про те, що у нас … 40 годинний робочий тиждень і 8-годинний робочий день. Це закон і база, виходячи з цього, обчислюється весь робочий час. Але є окремі галузі та виробництва, які не вписуються в ці рамки», — наголосив профспілковий лідер.