23 вересня Конституційний суд, як відомо, почав розгляд справи за конституційним поданням 252 народних депутатів щодо конституційності закону «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року. На думку авторів подання, підставою для визнання неконституційним цього закону є порушення встановленої Конституцією України процедури його розгляду і ухвалення. Однак за даними, що з’явились у засобах масової інформації після початку впровадження по справі, у Конституційному суді готуються зафіксувати факт порушення статті Конституції і визнати закон №2222, за яким набула чинності нова редакція Основного закону, неконституційним. Тобто, повернути ширші повноваження Президентові України.
Говорити про те, якою буде система влади в Україні, є справою невдячною — вважає народний депутат, представник фракції «НУ-НС» Анатолій Матвієнко — бо найголовніше, аби у держава гарантувала демократію. А першою ознакою демократії, підкреслив він, є контроль народу над діяльністю влади. “Ми маємо зрозуміти, що проблема не у системі влади, а у чітко прописаному механізмі повноважень і контролю над виконанням цих повноважень, і підзвітності, підконтрольності тієї чи іншої гілки державної або місцевої влади. Тому гра у дефініції нічого не говорить – можна зробити дуже демократичну президентську і просто ідіотську парламентську республіку”, — вважає він.
На думку Анатолія Матвієнка, зміни, внесені до Конституції у 2004 році, принесли лише умовну єдність парламенту і уряду водночас розбалансувавши їх повноваження, зруйнували механізм взаємодії і взаємного контролю. Політик переконаний, що ці помилки неодмінно мають бути усунені через скликання Конституційної асамблеї.
Натомість, лідер Компартії України Петро Симоненко вважає, що для державного будівництва України найкращий шлях — це парламентська демократія і саме парламент є тією рушійною силою, яка забезпечить розвиток політичній системі України та допоможе відкоригувати “гострі кути” політреформи. А проблема 2004 року, на думку депутата-комуніста, полягає у тому, що сьогодні намагаються поставити під сумнів лише механізм голосування, але практично ніхто не говорить про змістовну сторону. Тим часом, вважає Петро Симоненко, треба вести дуже серйозну розмову якраз про те, які механізми закладаються у політичну реформу для покращення дієвості влади, її єдності і, звичайно, ефективності. Саме тому політичну реформу треба не скасовувати, а продовжувати, переконаний політик. “Ми повинні сьогодні в комплексі розглядати проблему політичної реформи, завдання якої полягають в тому, що влада повинна бути чесною, підконтрольною народові, влада повинна бути професійною, відповідальною перед своїми виборцями у в повному обсязі, аж до кримінальної відповідальності, якщо не виконуються обіцянки”.
На думку Петра Симоненка, окрім контролю влади народом, політреформа повинна відобразити зміни у повноваженнях місцевих органів влади, а саме розширення можливостей їхнього впливу на державну політику та використання фінансів. Водночас політреформа покликана вирішити питання про забезпечення існування у державі окрім приватної, інших форм власності — колективної та державної, а також “привести до тями” судову гілку влади шляхом виборності суддів.
Щодо того, чи існує хоча б теоретична можливість скасування політреформи 2004 року, Петро Симоненко вважає, що закон зворотньої сили не має. Але якщо Конституційний суд зважиться на подібне, то доведеться скасовувати всі закони, ухвалені за останні п’ять років, -наголосив він.
Разом із тим лідер Компартії України вважає, що Верховна Рада повинна підтвердити голосуванням, зміни, внесені до Конституції у 2004 році, або ухвалити рішення, що вони були прийняті всупереч Конституції, і тоді потрібно буде вносити нові зміни. Але ця процедура неодмінно повинна проходити у тому контексті, який виписаний у Конституції.
Поряд із цим не можна не відзначити, що найменше коментарів про ймовірність скасування політреформи 2004 можна почути від політичної сили, найбільше у цьому зацікавленої — а саме, з боку Партії регіонів. Хоча перебуваючи в опозиції вона також виступала за продовження політреформи.