На спільній прес-конференції з головою місії Міжнародного валютного фонду Джейлою Пазарбазиолу Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко заявила, що половина другого траншу від МВФ може бути спрямована на потреби бюджету. За уточненням голови уряду ці кошти спрямуються на покриття раніше взятих кредитів.
Чи потрібен Україні кредит від МВФ? З одного боку країна напередодні виборів і багатьом політикам треба протриматись лише до заповітної дати, незалежно від того буде це 25 жовтня чи 17 січня. Тому питання відавання боргів падає на плечі наступників, а з ними всі проблеми, промахи та недоцільні дії попередників. З іншого боку, отримавши кредит Україна отримує хоча б мінімальний запас міцності перед лицем світової кризи, але умови які виставляє МВФ не зовсім корелюються з політикою влади.
Про те, що нашій економіці доведеться затягати паски, в Міжнародному валютному фонді попереджали, ще у кінці 2007 року. Тоді прогнозували, що зростання ВВП в Україні буде менше середнього показника країн, шо розвиваються та давали певні рекомендації. Та криза на диво всім політикам, постукала у двері тоді, коли всіх запевняли, що в Україну вона не завітає.
Заради першої черги кредиту Верховна Рада України ухвалила пакет законів, які уряд назвав антикризовими, а вже через тиждень МВФ відкрила українському Національному Банку лінію до 16. 4 мільярда доларів кредитних коштів. Згодом було надано і перший транш. Про те ж, на що був використаний перший транш позики МВФ, Нацбанк мовчить. «Виникає багато запитань щодо прозорості використання першого транша кредиту МВФ – достовірної інформації про це немає», – стверджує заступник директора Представництва Варшавської фондової біржі в Україні Юрій Буца.
Втім значного покращення українська економіка не відчула: довіра до банків не повернулась, криза не зупинилась, а падіння гривні пригальмувалося не надовго. В цьому році місія МВФ приїхала уже не з рекомендаціями, а з вимогами та попри дискусії та суперечності, які виникли в Україні другий транш таки дали. Тож сьогодні на кону головним залишається куди підуть кошти з другого траншу? Чи не витратять їх у невідомому напрямку? "З отриманням кредиту МВФ ситуація, очевидно, загостриться. Бо як тільки з`являться гроші, відразу з`являється багато бажаючих їх розподіляти", — заявив Голова Верховної Ради Володимир Литвин. Спікер уточнив, що частина коштів, які отримає Україна, піде на покриття дефіциту Державного бюджету, і саме тому, на його думку, треба відповідно передбачити, куди їх спрямувати. Друга ж частина, "по суті, пройде транзитом", сказав голова парламенту, "і піде на погашення державного боргу". Відтак, за словами Литвина, "треба добре подумати, як не збільшити державний борг країни, як відшукати внутрішні резерви", а вони, на його думку, колосальні. "Рецепт може бути лише один: треба дати по руках, аби менше крали", — зазначив Голова Верховної Ради.
Втім навіть такий критично спрямований оптимізм поділяють далеко не всі. Депутат від Комуністичної партії України Олександр Голуб переконаний, що що ані бюджет, ані економіку врятувати за допомогою кредиту від МВФ неможливо. “Що стосується кредиту МВФ, то є певні умови надання цього кредиту. І на жаль, уряд навіть, якщо б хотів, не може спрямувати їх на підтримку власного товаровиробника. Більша частина цих грошей піде в західні банки на оплату боргів комерційних структур. Тобто, в Україні вони не лишаться і на нашу економіку не працюватимуть. Значна частина піде, також на банківську сферу, де вона фактично буде вкрадена, як і інші кредити і збагатить декілька банкірських сімей. Тому говорити про те, що державний бюджет або економіка зможе вижити за допомогою цього кредиту не слід. В міжнародних агенціях це розуміють і навіть не дивлячись на рішення МВФ, все більше понижають рейтинг України, щодо економічного розвитку і можливості швидкого виходу з кризи. В тому стані, в якому опинилася Україна зараз, вона не здатна розплатись з боргами. За цей кредити ми будемо розраховуватись скороченням соціальних програм, стратегічними об’єктами власності і землею. />
З депутатом погоджуються й економісти, які вважають, що насправді вітчизняна економіка не потребує цих грошей, натомість їй потрібно запускати внутрішню економіку. Депутат із парламентської фракції Партії регіонів Ірина Акімова вважає, що використання кредитних коштів на покриття дефіциту бюджету є ризикованим для України. “З одного боку, дивує позиція МВФ дивує тому, що гроші, які йшли за кредитами такого типу, як видали Україні, зазвичай ніколи не використовувались на фінансування бюджетного дефіциту. Це говорить про те, що МВФ займає тепер більш гнучку позицію. Що ж стосується України, то особисто я б підходила до цього питання з великою обережністю. По-перше, бюджетний процес в Україні далекий від досконалості і приклад бюджету 2009 року це демонструє. Бюджет був сформований на абсолютно нереальних макроекономічних показниках, бюджетний дефіцит був недооцінений. Джерела його покриття та ефективність використання владою знаходяться під знаком питання. В умовах, коли влада не хоче переглядати бюджет, є великим ризиком направляти на це частину коштів, які нам дали в борг і за якими майбутні покоління будуть розплачуватись . Крім того це дає стимул українській владі не піклуватись про неінфляційні джерела покриття бюджетного дефіциту. Цю схему легко уявити – це, в першу чергу, рефінансування державних банків під затаву державних цінних паперів і відповідно продаж валюти національним банкам, бюджету на міжбанківському ринку через ті самі банки”.
Втім, якщо виходити з того, що Україна таки отримала кредит, то на думку Олександра Голуба, для його правильного використання кошти МВФ необхідно спрямувати у конкретні галузі економіки. “Ми вважаємо, що ті, гроші, які будуть у руках уряду, повинні бути спрямовані цільовим призначенням на конкретні галузі економіки і на конкретні підприємства, які наповнюють бюджет і які дозволять зберегти робочі місця. Щодо того чи впорається нова влада після виборів з боргами, то тут все буде залежати від того, які будуть розроблені підходи. Якщо це будуть державницькі підходи, маю на увазі те, що найбільші галузі працюватимуть в інтересах держави – ми зможем вийти з боргів. Якщо ж діятиме сьогоднішня схема, але при інших обличчях, то змін не варто чекати”.
Директор відділу економічних програм Центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова Василь Юрчишин запевняє, що ці кошти в бюджет не йдуть і тут не потрібно, як він висловився, самодезінформуватися. На переконання експерта ,Центральний банк може використовувати частину цих коштів з далекоглядними намірами підтримати економічний сектор і таким чином сприяти зменшенню дефіциту бюджету. “ Є фінансування комерційних банків, вони дають кошти в економіку, а економіка починає працювати краще, збільшуються прибутки в податковій сфері, і таким чином зменшується дефіцит бюджету. Прямо ж «закатувати» дірки бюджету кредитом МВФ не можна. Щодо того, наскільки потрібні ці кошти, то їх можна розглядати також у аспекті своєрідного сигналу іншим інвесторам – Світовому банку. Всі інвестори дивляться на те, як країна співпрацює з МВФ. Це ж певні стабілізаційні програми. І якщо вони не виконуються, то жоден інвестор не вкладатиме кошти в розвиток такої економіки.” — пояснив Василь Юрчишин
Депутат від фракції БЮТ Сергій Соболев натомість стверджує, що спрямування кредитних грошей в бюджет є доцільним та пояснює, що через визначені статті в бюджету ці кошти не розтратяться даремно. ”Оскільки є чітко захищені статті в бюджеті, які ідуть на заробітні плати вчителям, лікарям, бюджетним установам, наповнення та дотацію Пенсійного фонду, то ці кошти навряд чи розтринькаються. Інше питання, що є в бюджеті за рахунок зовнішніх запозичень кошти, які передбачаються на покриття дефіциту бюджету. Саме тому, я вважаю, що найдешевший ресур, який ми отримаємо від МВФ, є найвигіднішою умовою, за якою можемо профінансувати дефіцит бюджету. Більше того, частина траншу іде на підтримку національної валюти . Ми вже бачимо, як за декілька днів курс гривні зміцнився. Без сумніву, що для України ці борги не становлять загрози. Якщо брати запозичення то вони є мінімальними в порівнянні з іншими країнами і по відношенню до ВВП, і до бюджету”.
В той же час депутат стверджує, що окрім бюджету ц і кошти треба спрямовувати і в інші галузі, зокрема будівельну, транспортну галузь та енергозбереження. “Якщо це кошти Світового банку – це дорожнє будівництво. Це дуже вигідна програма, більше того це невеликі відсотки, а самі кошти моментально запускають і будівельну і металургічну галузь Це дає можливість створити додаткові робочі місця. Вигідно вкладати кошти і в енергозбереження”.
В умовах кризи кредит отримують багато молодих країн, аби мати можливість підтримати власну економіку. Проблема України в тому, що отримані гроші можуть використовуватись через політичні процеси у зовсім іншому напрямку. Регіоналка Ірина Акімова запевняє, що Україна може розрахуватися з боргами, інакше МВФ не надав би кредит. Водночас депутат зауважала, що існує ряд проблем, через які борги залишуться одвічним спадком української економіки. “Можливість розплати з боргами, безумовно, існує. Інакше МВФ не надав би кредит. Тут потрібно абсолютно тверезо оцінювати ситуацію – Україна може розраховуватись за борги. Сьогодні не має ситуації, коли країна близька до дефолту. Те, що будуть збільшуватись ризики – це так, але дефолт нам не загрожує. Але це не означає, що можна бездумно брати будь-які кредити, навіть на вигідних умовах, не думаючи про те, хто їх буде повертати. Є два питання: чи потрібен нам кредит? На сьогодні, безумовно — так, передусім для стабілізації фінансової системи. Друге питання: чи буде цей кредит використаний ефективно? Якщо так, то і повертати його буде не важко. Якщо він використовується для стабілізації платіжного балансу, тобто для стабілізації національної валюти, то тоді можуть скластись умови, при яких саме обслуговування для України стає більш дешевим. Але поскільки в Україні в умовах політичних нестабільних подій кошти можуть бути використані в інших цілях, навантаження на плечі наступного покоління, влади та населення може тільки зростати”.