Після тривалої рецесії увесь світ нарешті заговорив про вихід з фінансової кризи. В Україні ж, де вона особливо боляче вдарила практично по всіх сферах життя, де і до світової кризи було безліч фінансових негараздів, повязаних, в першу чергу, з політичним безладом, напевно, вс е ще доречніше говорити про антикризові заходи… Однак із опануванням новою владою усіх сфер державного управління раптом заговорили про економічне пожвавлення. Не встиг Кабінет міністрів подати Програму соціально-економічного розвитку, в якій є проблеми, але немає шляхів їх подолання, як заговорили, що економіка різко стала зводитися на ноги. Тож виникає логічне запитання — чи це діяльність попередньої влади почала прносити плоди, чи нова справді ефективно працює, ….а може просто нам знову попонують рожеві окуляри?
"Результати першого кварталу свідчать, що спостерігається певне пожвавлення в економіці України та початкове економічне зростання" — заявив керівник групи радників Національного банку Валерій Литвицький. Він зазначив, що галузі, які створюють близько 38% внутрішнього валового продукту, демонструють позитивну динаміку, зокрема промисловість (+10,8%), сільське господарство (+5,3%), транспорт (+16%). Водночас, будівництво продовжує падіння (-21,4%), торгівля, що орієнтована на споживача, також скорочується (-3,1%). "Падіння інвестицій становить -21%, а в 2009 році було -38%, що свідчить про слабку перспективу для будівництва", — констатує банкір. Проте, за його словами, добрі тенденції є у платіжному балансі, за два місяці він у 2,3 раза покращився і наблизився до збалансованого. "Прогнозується зменшення дефіциту і за прямими іноземними інвестиціями прогноз добрий", — запевнив Валерій Литвицький. За його словами, курс тримається на рівні 7,9 гривні за долар. З початку року гривня зміцніла на 7% у номінальному вимірі, і на 5,5% — у реальному вимірі. "Є всі підстави говорити про пожвавлення економіки" — підсумував економіст.
Про покращення загального стану, зокрема в промисловості звітують і в Кабінеті міністрів. Так, заступник міністра промислової політики України Віталій Немилостивий заявив, що збільшення обсягів виробництва в основних галузях промисловості, що спостерігалося протягом першого кварталу цього року, цілком відповідає прогнозам Міністерства промислової політики. Зокрема, індекс промисловості протягом січня-березня 2010 р. склав 110,8% відповідно до аналогічного періоду минулого року (тоді як прогнозувалося 108%). />
“По всіх базових галузях промисловості збільшилися обсяги виробництва. Це дуже позитивна тенденція. Наші найбільші галузі ― такі як металургія та хімічна ― стабільно працюють і дають замовлення іншим галузям промисловості України, збільшуються обсяги і вантажоперевезень, пішли замовлення від цих галузей іншим підприємствам” — повідомив В.Немилостивий. Найвищі показники зростання, за словами заступника міністра, спостерігаються у виробництві залізничного рухомого складу — 214,7% протягом першого кварталу 2010 року відносно аналогічного періоду минулого року.
Такий оптимізм поділяють не всі. Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло, запевняє, що сьогодні економіка перебуває в стані депресії, позитивні тенденції дуже слабкі. "Для того, щоб скористатися можливостями виходу з кризи, щоб розвинути ці позитивні тенденції має централізовано здійснюватися спеціальна антикризова політика. Оскільки Президент України не є особою, яка безпосередньо відповідає за економіку, – це, скоріше, належить до парафії Кабінету міністрів, задача Президента полягає в тому, щоб запропонувати порядок денний, який міг би стати об’єктом консолідації ключових політичних та економічних сил, привести до формування дієздатного уряду, який би міг реалізовувати антикризову програму." — стверджує він.
З ним погоджується економіст Ігор Бурковський, наголошуючи, що Президент має відштовхуватися від реальної ситуації, яка на даний момент панує в державі. "Основною характеристикою такої ситуації, у першу чергу, є її кризовість. Особливо те, що стосується економічного та фінансового аспектів" — зазначив експерт.
Економіка і правда — справа не стільки "президентська", як урядова…. але тут дещо спантеличує той факт, що Кабінет Міністрів досі не подав проект бюджету, хоча саме за такий крок і критикував попередню владу, а Програма економічного розвитку, презентована нещодавно, не містить у собі якихось вказівок на реформи чи кроки, що допоможуть вийти з кризи. "Я був би радий, якби наша економіка була вагітна на реформи, але поки вона пузата лише на запозичення" — наголошує економіст Олександр Пасхавер.
І все ж, експерти сходяться на одному ― 2010-й стане роком затишшя та пошуку компромісів.
"2010-й ― рік анабіозу для всіх сфер, ― переконаний економіст Сергій Гемберг. ― Країна, радше за все, перебуватиме у стані анабіозу, консервації існуючого: жодних різких рухів, жодних потрясінь. Це дозволить спершу відійти від кризи, а згодом почати пробудження. Проте, зараз про пробудження рано говорити". Аби врешті побачити світло у кінці тунелю, українцям треба чимало працювати. Як каже економіст, мало орієнтуватися на здобутки Західної Європи, слід пройти її шляхом: працювати, працювати і ще раз працювати.
"У нас же досі працює філософія утриманця “держава повинна”, ― наголошує Сергій Гемберг. ― А за великим рахунком держава нічого не й повинна. Перш за все, треба змінити власне ставлення до господарської діяльності, до роботи в цілому, дисципліну, мотивацію, тоді можемо говорити про “світле майбутнє”.
Міжнародне співтовариство також наполягає на необхідності радикальних реформ. " Газ — подорожчає, пенсійний вік — збільшиться. Якщо новий уряд проведе ці та інші нагальні реформи, Україна почне по-справжньому використовувати свій економічний потенціал," — переконує старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Андерс Ослунд. Готова до співпраці з новим Президентом України і Європа , розуміючи, як нелегко доводиться країні, затиснутій між двома цивілізаціями, двома світами. "Є справи невідкладні, – відзначив посол Польщі, – це відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом і схвалення державного бюджету, подолання наслідків економічної кризи. Але є справи важливі, і термінові, – і ми могли б навести польський приклад, – це істотне реформування".
Що ж невдовзі мине так званий "медовий період" нової влади. коли суспільство довіряє уряду та Президенту, а потім доведеться відповідати за зроблене і не зроблене… Адже ми так звикли до того, що Україна ― чи не єдина країна, де економіка обслуговує політику, а не навпаки. У цьому експерти одностайні.