Нині на міжнародних ринках спостерігається покращення умов для імпортерів молочної продукції. Українських виробників приваблює можливість постачання до Євросоюзу – це другий за місткістю, після США, ринок у світі, де ціни на молочну продукцію в кілька разів вищі, ніж в Україні. Однак якість українських сметани, молока, сиру і вершкового масла залишається не найкращою, про що свідчать харчові отруєння поки що вітчизняних споживачів. Незважаючи на це, Україна все-таки рветься наповнити обмілілі світові “молочні ріки”. />
Не зайве згадати передісторію питання. Ціни на молоко на світових ринках обвалилися в липні 2009 року до мінімуму за останні 5 років. Це, на думку фахівців, було пов’язане скоріше із більш швидким скороченням споживчого попиту, ніж із згортанням виробництва. Вплинуло на рівень цін і те, що у США і Європі на той час були передбачені субсидії для виробників молочної продукції.
Нині ж у світі спостерігається відновлення попиту на молоко. Аукціонні ціни на цей продукт у серпні-вересні досягли річного максимуму. Зокрема, на щомісячному аукціоні найбільшого виробника молочної продукції “Fonterra”, кооперативу, який контролює близько 40% світової торгівлі вершковим маслом, сухим молоком та сиром, вони підскочили на 25% — до $2872 за тонну, що є найвищим рівнем з вересня минулого року.
Підвищення цін “на руку”, наприклад, американським фермерам, які планують підтримати їхнє зростання за рахунок скорочення поголів’я великої рогатої худоби. Згідно з прогнозом міністерства сільського господарства США, виробництво молока в країні скоротиться на 13% в 2009 році в порівнянні з минулим роком. Новозеландський “Fonterra” також повідомляє, що намагається максимально використати сприятливу ситуацію на ринку. "Ми використовуємо все молоко до краплі, щоб виконати замовлення на наступний квартал", — заявив керуючий директор підрозділу міжнародної торгівлі “Fonterra” Келвін Вікем.
Українським виробникам теж кортить взяти активну участь у отриманні баришів. І це справедливо. Але на шляху нашого молока на світові ринки існує декілька перешкод. По-перше, Україна і сама останнім часом переживає кризу молочної галузі, що пов’язано, насамперед, зі зміною структури виробництва молока в Україні за роки незалежності: 80% його сьогодні виробляє населення і лише 20% постачають сільгосппідприємства. Іншим чинником є вплив сезонного фактора: влітку надої збільшуються, а в зимовий період в 2-2,5 разу падають, тож взимку ми маємо дефіцит молочної сировини, а у теплий період — її надлишок. Окремим, і, треба зазначити, визначальним питанням для виходу на світові ринки залишається якість українського молока.
За підсумками торішньої інспекції молокопереробних підприємств, ферм, ветеринарних лабораторій, основними зауваженнями були: невідповідність законодавчого й практичного рівня контролю безпеки сировини й продукції, розходження з ЄС в інструкціях з охорони здоров’я тварин, недосконалість складських приміщень та інше. Інспектори мали претензії до того, що українські підприємства використовують молоко з бактеріальною місткістю вище норм, допустимих у ЄС.
З 8 до 18 вересня цього року в Україні знову перебували інспектори Генерального директорату Європейської комісії з питань охорони здоров’я й захисту прав споживачів (SANCO). Як повідомив керівник прес-служби Державного комітету з ветеринарної медицини Анатолій Осадчий, фахівці ЄС мали намір провести аудит ветеринарно-санітарного контролю під час виробництва української молочної продукції, відвідавши підприємства, які виробляють готову продукцію, а також постачальників сировини в Сумській, Рівненській, Чернігівській і Київській областях.
Після завершення перевірки європейські експерти повинні у 2-місячний термін надати результати українській стороні. Якщо вони будуть позитивними, то підприємствам потрібно буде пройти сертифікацію згідно з вимогами ЄС. У кращому разі українська продукція (в основному сир і сухе молоко) може потрапити на полиці європейських магазинів за рік-два.
Результати перевірок наразі не оприлюднені, українські виробники, у яких вони здійснювалися, від коментарів утримуються. Однак частково передбачити їхній висновок не так вже й важко — судячи з того, що не впроваджувалася державна програма по відновленню тваринництва, простіше кажучи, не ремонтувалися старі ферми й не будувалися нові, не нарощувалося поголів’я, не створювалися сучасні лабораторії по контролю якості закупленого у “приватників” молока, не змінювалося законодавство. Тож, отримання дозволу на постачання у ЄС молочної продукції в найближчий рік досі під великим сумнівом.
Претензії до якості українського молока мають нині не лише закордонні інспектори, а й вітчизняний Держспоживстандарт. Ця організація взялася за перевірку якості молочних продуктів після чисельних випадків харчових отруєнь громадян. Як повідомив керівник прес-служби відомства Олег Хомін, за два місяці зроблено 70 аналізів молока, масла, морозива (всього в Україні випускають до 500 найменувань цієї продукції), в 44 випадках виявлено порушення стандартів (60% продуктів). Як роз’яснив начальник «Укрметртестстандарта» Володимир Семенович, крім неналежного бактеріального контролю, виробники фальсифікують продукцію, вводячи у її склад рослинні жири, щоб знизити собівартість. Що ж, в українців вибору немає, чим і користуються промисловці — ”скоробогатьки”. Європейці ж, що піклуються про своє здоров’я, а, може, просто себе більше поважають, подібне ставлення, зрозуміло, не терпітимуть.
От і доводиться зараз Україні замість того, щоб “ощасливити” всю Європу, закуповувати вершкове масло та сухе знежирене молоко, зокрема, в білорусів. Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко нещодавно так прокоментував цей факт: «На сьогодні вже імпортовано майже 18 тис. тонн вершкового масла. За нашим прогнозом, ще така ж кількість масла надійде в країну протягом найближчих чотирьох-п’яти місяців. В половині випадків це масло дуже низької якості», — наголосив Л. Козаченко, закликавши при цьому українців ретельно перевіряти те, що вони купують. Тобто, замість того, щоб “пошити в дурні” європейців, ми самі опинилися на цьому “почесному” місці.
На думку голови підкомітету з питань реформування агропромислового комплексу Верховної Ради України, представника фракції комуністів Марини Перестенко, “корінь усіх економічних проблем селян лежить в політичній площині”. Вона, зокрема, вважає, що після приєднання нашої держави до СОТ, кількість неякісних імпортних продуктів на вітчизняному ринку значно збільшилася.
Чи довго це триватиме? Як навести порядок у молочному виробництві і у сільському господарстві України в цілому? Адже фахівці запевняють, що саме воно може стати тим “воликом”, який витягне Україну з економічної прірви. І навіть більше, у часи дефіциту та стрімкого подорожчання продовольства, може допомогти нашій батьківщині посісти гідне місце серед заможних країн світу. Недарма ж українські чорноземи, на відміну від неліквідних промислових підприємств, незважаючи навіть на кризу, продовжують охоче розкуповувати іноземні інвестори.