Одразу після Нового року Міносвіти надіслало керівникам вишів України лист, у якому повідомило про нові параметри держзамовлення. Головний посил повідомлення — кількість випускників середньої школи в 2011 році зменшиться на 142,6 тисячі осіб (на 42,1%), тому міністерство рекомендує вишам на 42% (порівняно з 2010 роком) скоротити кількість бюджетних місць для навчання бакалаврів. А ще через кілька днів — 5 січня з посади директора Українського центру оцінювання якості освіти був звільнений Ігор Лікарчук.
Здавалося б, усе логічно: оскільки кількість випускників шкіл цього року має скоротитися майже вдвічі, відповідно, має скоротитися і кількість студентів, які будуть навчатися за державні кошти. Так, минулого року українські школи випустили 338 тисяч учнів, а цього року, за оцінками Міносвіти, їх буде лише 192 тисячі. Виходить, що і державне замовлення має скоротитися.
До того ж, на думку екс-міністра освіти і науки України Станіслава Ніколаєнка, кількість студентів, які будуть навчатися за державним замовленням у наступному році у порівнянні з минулим роком реально скоротиться не більше, ніж на 10-15%. Адже згідно з президентською програмою, кількість бюджетних місць у вишах має складати 75%, наразі ж — це приблизно половина. Водночас автоматичне скорочення держзамовлення у вишах відповідно до скорочення кількості випускників означатиме зміну пропорції не на користь бюджетників. “Я переконаний, що пропорційно на 42% державне замовлення не зменшиться, тому що тоді зміниться пропорція — 50 на 50. Тобто, можна говорити про скорочення на 10-15%”, — зазначив С. Ніколаєнко.
Та у будь-якому разі такі заходи потягнуть за собою й інші значні й невирішені проблеми. Це, перш за все, необхідність скорочення викладацького складу, що, в свою чергу, також потребуватиме державних коштів. За підрахунками екс-міністра, якщо на 42% буде скорочено кількість студентів, то відповідно необхідно буде звільнити 3,5 тис. викладачів. У цих підрахунках криється відповідь і на запитання, чи зможе Міносвіти зекономити завдяки скороченню держзамовлення. “Якщо рік навчання одного студента коштує в середньому 10 тис. грн, то економія, виходить, півмільярда грн. Але ж цього не буде”, — вважає С. Ніколаєнко. />А до того ж, сьогоднішні “зайві” викладачі вже через 5 років будуть вкрай необхідні, коли кількість молоді знову почне зростати. І тут українська освіта може знову повернутися до проблеми кінця минулого століття, коли величезна армія досвідчених викладачів і вчителів залишила науку і пішла у бізнес.
Другою не менш важливою проблемою зі скороченням кількості місць держзамовлення неодмінно буде, власне, механізм розподілу цих місць. За висловом першого директора Українського центру оцінювання якості освіти, координатора напрямку “Суспільство знань” в Уряді змін Лілії Гриневич, Міністерство освіти і науки України має створити прозорий механізм розподілу місць державного замовлення між вищими навчальними закладами.
Проте його створення й ліквідація преференцій для окремих вишів — у вітчизняних реаліях завдання не з легких. До того ж, як зазначив С. Ніколаєнко, ректори вищих навчальних закладів не зацікавлені у великій кількості місць державного замовлення. “Коли ми кажемо, що держзамовлення — ознака корупції, це не відповідає дійсності. Сьогодні ректору вигідніше, щоб у виші взагалі не було держзамовлення”, — зауважив він.
Тому необхідність скорочення держзамовлення тільки ще раз нагадала і про необхідність скорочувати або укрупнювати вищі навчальні заклади, зменшувати навантаження на викладачів, вносити зміни в систему визначення обсягів державного замовлення. Тобто, покращувати якість освіти в Україні в цілому.
У цьому контексті досить неоднозначною виглядала заміна директора Українського центру оцінювання якості освіти. Центр протягом кількох років займався розробкою тестів для зовнішнього незалежного оцінювання та проведенням самого оцінювання. За версією заступника міністра освіти Євгена Суліми, причинами звільнення Ігоря Лікарчука з посади стали певні недоліки в проведенні зовнішнього оцінювання у 2010 р. та неякісний тест з англійської мови.
Проте, на переконання екс-заступника директора Українського центру оцінювання якості освіти Галини Солодкої, це спроба Міністерства освіти та науки взяти під контроль визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання. “Я думаю, це була спроба взяти під контроль все, що робить Український центр оцінювання якості освіти, це спроба втрутитись у визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання”, — вважає В. Солодка. За її словами, напередодні звільнення заступник міністра освіти Євген Суліма пропонував Українському центру узгоджувати зміст тестів з Інститутом змісту інноваційних технологій при Міносвіти. За словами Г. Солодкої, це є неприпустимим, оскільки фахівці зазначеного Інституту не зобов’язані зберігати у таємниці отриману інформацію.
До того ж новопризначений директор центру, Ірина Зайцева, перед цим займала посаду заступника міністра освіти і науки. А з огляду на те, що останніми ініціативами відомство намагається зменшити вагу зовнішнього незалежного тестування, такі кадрові перестановки можуть в кінцевому рахунку вирішити його долю. Умови прийому абітурієнтів до вишів уже містять цілу низку можливостей уникнути вступу за результатами зовнішнього незалежного оцінювання. На підході законопроект про вищу освіту, що передбачає вступ до вузу, крім за результатами ЗНО, — за шкільним атестатом і вступними іспитами.
“Сьогодні ми мали б задуматись над тим, що буде далі із зовнішнім незалежним оцінюванням. Тому що його результати стають все менш значимими, а крім того, ми маємо перспективу взяття цих результатів під контроль — і цьому треба протистояти”, — зазначила Л. Гриневич. І її побоювання неважко зрозуміти, оскільки більшість громадян України впевнена, що впровадження зовнішнього незалежного оцінювання допомогло суттєво знизити рівень корупції під час вступних кампаній та забезпечити рівний доступ абітурієнтів до вищої освіти. “Зовнішнє незалежне оцінювання в опитуваннях громадян має 80% підтримки і вважається чи не найуспішнішою реформою у сфері освіти, яка була зроблена за останні роки. Крім того, в результаті його запровадження кількість студентів з віддалених населених пунктів України, які вступили до престижних вищих навчальних закладів, збільшилася на 64%”, — зазначила Л. Гриневич.