7 листопада Україна розрахувалась за російський газ. Зробила це у крайні терміни і за кредитні кошти, адже у разі порушення строків сплати "Газпром" погрожував постачати газ лише після передоплати. Раніше російський прем’єр Володимир Путін навіть пропонував Євросоюзу виділити Україні кредит на оплату поставленого газу, якщо країна не зможе розрахуватися самостійно. Проте поки що обійшлося без допомоги ЄС. Поки. Адже, кілька днів тому Міжнародний валютний фонд оприлюднив рішення: четвертий транш кредиту у розмірі 3,8 мільярда доларів Україні не давати. До президентських виборів. />
Причиною відмови Міжнародного валютного фонду у черговому транші став все той же закон про соціальні стандарти, прийнятий Верховною Радою напередодні та підписаний Президентом Віктором Ющенком. «Коли люди йдуть на вибори, рішення можуть відрізнятися від тих, що були прийняті рік тому, коли програма (фінансової допомоги Україні – ред.) розроблялася. Зараз — особливий період, так що, безумовно, нам треба почекати результату виборів, щоб мати можливість продовжити роботу з урядом», — підсумував директор-розпорядник МВФ Д.Стросс-Кан. У цьому випадку звинувачувати МВФ у веденні, якоїсь особливої політичної гри, напевно, не варто. Для нього органи влади є інструментом для заробляння грошей. І МВФ використовує український уряд не для того, щоб разом з ним узяти владу в країні, а для того, щоб заробляти гроші. А Україна сьогодні — це одна з небагатьох країн, яка з легкістю позичає на будь-яких умовах.
Тим часом Президент Ющенко поспішив усю провину за негативне рішення МВФ перекласти на уряд. «Я переконаний, що МВФ не дасть Україні чергового траншу, тому що це повне ігнорування Меморандуму, — заявив він і нагадав, що Кабінет міністрів не виконав п’ять з шести пунктів своїх зобов’язань. закріплених у Меморандумі з МВФ. До того ж Президент не побачив своєї вини через підписання ним закону про підвищення соціальних стандартів, незважаючи на заклик МВФ цього не робити. «Ну, по-перше, я даю відповідь на джерела (фінансування підвищення зарплат та пенсій – ред.), які не ускладнюють ні роботу уряду, ні Міжнародного валютного фонду»,- зауважив він, нагадавши, що вніс на розгляд парламенту проект змін до держбюджету щодо джерел такого фінансування.». Віктор Ющенко звик не відповідати за подій в країні, тому для нього навіть з’явився певний зиск від рішення МВФ та можливість покритикувати уряд.
Ймовірні втрати
Для Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко без усякого сумніву – це удар. Істерика, яка зчинилась довкола чергового траншу, яскраво засвідчила два факти: перший – це те, що українська економіка у вкрай складному становищі, друге – це те, що вона — економіка – підсіла, як наркоман, на “голку” кредитів.
Тепер, щоб отримати транш, Прем’єру треба або заморозити закон про соціальні стандарти через суд, або підвищити ціни на газ для населення, показавши МВФ: ми почали виправлятися. Але вона навряд чи на це піде перед виборами. Кабмін швидше змусить Нацбанк надрукувати гривні або візьме гроші в кредит у комерційних банків, що приведе до зростання інфляції на 3-5%.
Проблеми можуть виникнути і через відсутність грошей для оплати за газ. Так, віце-прем’єр Григорій Немиря уже заявив, що без кредиту Україна не зможе у січні розрахуватися з Росією за блакитне паливо. «За грудень Україна зможе розрахуватися за газ, але якщо програма затримається ще до січня, то тоді це буде дуже важко зробити. Ми не хочемо повторення ситуації, коли на Різдво виникнуть проблеми з постачанням газу в Україну і його транзитом у Європу", — зазначив урядовець. Що ж до наступного місяця (листопада), то, за словами Григорія Немирі, існує резерв саме завдяки залученню спеціальних запозичень МВФ, але для подальших розрахунків гроші МВФ будуть потрібні як повітря.
Головним негативним наслідком заморожування кредитування є відсутність реальних засобів на покриття величезної діри в бюджеті, яку експерти оцінюють в 75-90 млрд. грн. Уряд хотів профінансувати дефіцит бюджету за рахунок всього четвертого траншу. А це приблизно 32 млрд. грн. Тепер же, коли МВФ відмовив в допомозі, в уряду залишається єдина дорога – «урізати» витрати. «Уряду доведеться скоротити витрати на 50 млрд. грн.» — вважає аналітик інвестиційної компанії “Phoenix Capital” Андрій Нестерук. Які ж саме витрати Кабмін може пустити «під ніж», експертам передбачити важко.
Кожен кредит вносить дестабілізацію на валютному ринку», — вважає фінансовий аналітик Ерік Найман. « Адже у нас як було: приходили гроші МВФ, під цю валюту друкували гривню, це провокувало стрибки валютного курсу. Ось і зараз багато що залежить від траншу МВФ — отримаємо, знову чекай валютних коливань, ні — не буде грошей на зарплати і пенсії. А коли так, то напевно, доведеться запустити друкарський верстат. Але головне навіть не в цьому. Чим ми замінимо кредити МВФ наступного року?»
Є ще й політична сторона, адже отримання кредиту подавалося (насамперед урядом), як суттєве досягнення Кабміну і важливий результат для національної економіки в кризовий період. У свідомості громадян і бізнесу проводилась паралель: якщо ми отримаємо транш – все буде нормально, а якщо ні — виникнуть ризики. Тому не виключена психологічна стурбованість, яка може призвести до ажіотажного попиту на ринку валюти і до певного здешевлення гривні. Крім цього, як зауважують фахівці, виникає питання щодо реалізації положень відомого закону про підвищення соціальних стандартів. Якщо цей закон виконувати, то вже до кінця поточного року і головне, в наступному році необхідно буде шукати додаткові кошти. І, можливо, відмовою МВФ будуть аргументувати відстрочення виконання цього закону.
Плюси
Більшість експертів запевняє, що Україна все таки отримає черговий транш. Інша справа, що ситуація в корені від цього не зміниться, адже кредит — це, на жаль, не рятівний препарат «таміфлю», який можна привезти сюди, як гуманітарну допомогу. «Якби транші від Міжнародного валютного фонду були потрібні Україні, то вона б їх не отримувала. Кредит від МВФ у стратегічному плані Україні не потрібен. Тому рано чи пізно вона його отримає» — перконаний заступник директора Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України Валерій Новицький. Він вважає, що Україна отримуватиме подальші транші. Але всі вони, на його думку, пов’язані з новими політичними проблемами у країні. «Було не коректно від директора-розпорядника МВФ Домініка Стросс-Кана чути, про те, що кредитування МВФ прив’язане до виборів. Це фактично розкриває власну позицію МВФ. Напевно їх цікавить не ситуація в Україні, а щось інше, і над цим необхідно замислитися», — сказав Валерій Новицький.
Окрім того, нарешті припиняться соціальні виплати та латання дірок бюджету за рахунок кредиту, адже подібний стан речей — фактично вирок економіці, і якщо це триватиме певний час, то економіка просто не зможе існувати як система. Тимчсове заморожування кредиту МВФ, на думку експертів, принципово ситуацію не змінить, тим більше, що тільки частина коштів мала спрямовуватися на покриття дефіциту бюджету, а частина мала надійти до НБУ. «У Нацбанку сьогодні є резерви, щоб забезпечити стабільність курсу. І ми бачимо, що курс тримається в більш-менш виважених межах. Тому, не думаю, що рішення МВФ дуже негативно позначиться на українській економіці», — пояснює економіст Ярослав Жаліло.
Сказати про те, що попередній транш використовувався хоч якось ефективно, дуже складно, не кажучи про те, що не було повної прозорості з цими грошима. Куди подівся кредит МВФ? Хтось замислювався над тим, що одразу після того, як Україна отримує гроші МВФ, як правило, виникають курсові коливання на валютному ринку?. Тому з відмовою МВФ ми нарешті, припинемо покривати борги за рахунок інших боргів. Зрештою рано чи пізно позики від міжнародних установ мали б припинитися і нам все одно довелось би шукати кошти для розрахунків за газ, виплати заробітних плат та повернення старих боргів. «Україна впала в залежність від зовнішніх запозичень. Те, що МВФ затримує черговий транш – з одного боку фактор негативний, але з іншого – витверезний» — переконаний інвестиційний керуючий групи компаній «Рант Альянс» Артем Ващиленко. — «За останній час рівень зовнішніх запозичень України на стільки зріс, що хочеться сказати — досить, давайте обслуговувати те, що є».