20 березня в Національному палаці «Україна» відбулася вже 14-а церемонія нагородження премії «Людина року» — цього разу за 2009 рік. Церемонія вже традиційна. Серед запрошених були завсідники таблоїдних сторінок: світська діва Влада Литовченко, співаки L Кравчук, Аліна Гросу, Катя Бужинська та Камалія, спортсменка Лілія Подкопаєва, дизайнер Сергій Єрмаков та подружжя стилістів-перукарів Дюденків. Політичну верству суспільства представляли екс-голова Держкомпідприємництва Олександра Кужель, депутат Партії регіонів Анатолій Кінах та депутат БЮТ Наталія Королевська, посли КНР та Білорусії в Україні. />
Ведучими теж традиційно була Ольга Сумська, а також Юрій Горбунов, Маша Єфросиніна та Руслана Писанка. Традиційно відбулося і визначення переможців, за критеріями, які є загадкою для громадськості.
Скажімо, не дуже зрозуміло, яким чином «регіоналка» з Луганська, народний депутат України Ірина Бережна потрапила у номінацію «Нова генерація» разом з лауреатами творчих конкурсів і які конкретно її заслуги переважили, що вона отримала цю перемогу?
Неоднозначне враження викликало і присвоєння новому губернатору Харківщини Михайлу Добкіну звання кращий міський голова минулого року. Дійсно, торік він часто ставав об’єктом уваги засобів масової інформації, але, якщо не помиляюсь, переважно це було пов’язане із скандалами і конфліктами. Сам Добкін був цілковита скромність, заявивши в інтерв’ю кореспонденту ГолосUA, що зараз зовсім не думає про важливість цієї премії, а вивчає ситуацію в області.
Не більш зрозумілим було і присвоєння звання «журналіст року в галузі електронних ЗМІ, на яку номінувалися Євгеній Кисельов та Юлія Литвинова, а перемогу здобула ведуча новин на телеканалі «1+1» Наталія Мосейчук, хоча, слід визнати, вона хороша ведуча.
Співачка Джамала яскраво представила Україну на «Юрмалі-2009», але навряд чи пересічна молода людина назве її своїм кумиром услід за рішенням журі конкурсу. Чомусь програма вирішила нагородити Михайла Жванецького та Олександра Маслякова — за «видатні заслуги перед Україною».
Рейтинг цьогорічної церемонії безпомилково охарактеризувала увага преси, якщо не сказати, її відсутність. За відомими обличчями в столичному палаці «Україна» полювали лише фотографи та ведуча програми «світське життя» на «1+1» Катя Осадча. Ані в той же вечір, ані вранці сюжет про загальнонаціональну премію не показали в ефірі навіть тих кількох київських телеканалів, які увесь вечір відверто нудьгували на церемонії її вручення. Не приділили значної уваги цій події і провідні інформаційні агенції. Ці тривожні сигнали могли б сприяти тому, щоб ініціатори конкурсу змінили підхід до формування номінацій, визначення лауреатів та переможців. Тож нехай «осяє священний вогонь Прометея» нездоланне прагнення людини досягти високої мети… але більш зрозумілим для більшості шляхом.