Про те, як може вплинути на вартість національної валюти особа нового глави держави, а також поствиборча ситуація, кореспондент ГолосUA запитував у провідного аналітика інформащйно-аналітичного центру «Форекс клуб Україна» Миколи Івченка.
— Нинішню ситуацію на валютному ринку не можна назвати безхмарною…
— Так, ми бачимо, що десь з одинадцятого числа було декілька різких «стрибків» вартості долара, приблизно копійок на десять. Після кожного такого «стрибка» Нацбанк виходить на ринок і намагається збити цей рух. Було підвищення до 8,20 гривень за долар, Нацбанк протягом дня “збив” його. Декілька разів вже таке відбувалося.
— Тобто, Нацбанк все-таки намагається втримати ситуацію?
— Так. Це пов’язано із тим, що обсяги «скидання» валюти не збільшилися у порівнянні з грудневими — ми це бачимо за даними Нацбанку. Знизились обсяги пропозиції валюти, бо ті гравці — комерційні банки-експортери, які продавали валюту, її зараз притримують. Це відбувається, мабуть, завдяки передвиборчим настроям. Всі добре пам’ятають 2004 рік і бояться, щоб не було якихось довготривалих виборів. А також очікують можливого зростання вартості долара і хочуть спробувати на цьому більше заробити.
— За Вашою оцінкою, скільки ще триватимуть «стрибки» валютного курсу?
— Скоріш за все, така ситуація триватиме ще близько місяця, до завершення виборів. До кінця січня «стрибки» курсу долара триватимуть. Їхнє обмеження буде залежати від позиції Нацбанку. Тільки після того, як з”явиться якась визначеність, політична стабільність, мабуть, у лютому, експортери почнуть продавати валюту у попередніх обсягах. І Нацбанк до цього готовий – він запровадив декілька обмежень.
— Якою, за Вашими розрахунками, може бути величина валютних коливань?
Не хотілося б, щоб населення піддавалося паніці? Ми перебуваємо в «одному човні». Так, може бути 8,20 і 8,30 гривень за долар, але навіщо прогнозувати 9 чи 10? Для того, щоб розхитати валютний ринок? Мені цього не дуже хочеться робити, адже є якась відповідальність за прогнози. Ми вважаємо, що у лютому курс, вірогідно, повернеться до рівня 8,10 гривні за долар. Але наводити якісь конкретні цифри… Коливання у 20-30 копійок, тобто декілька процентів, допустимі, адже ми живемо у відносно ліберальному валютному ринку, у нас не Китай, де все жорстко фіксоване.
— У чому Ви порадили б зберігати громадянам свої заощадження?
— У нас громадяни достатньо грамотні і вже навчилися диверсифікувати свої заощадження. Це ми бачимо по банківських депозитах. Там частка гривні займає 46%, долара – 37%, євро – 16%. Тобто, депозити населення поділені: половина, навіть трохи менше — у гривні, решта – в іноземній валюті. Скоріш за все така ж структура і у заощадженнях поза банками, тобто у тому, що люди тримають на руках, вдома, під матрацем чи під подушкою. Скоріш за все, і надалі населення буде дотримуватися такої самої структури, половина у гривні, половина у валюті. Але я особисто у 2010 році більшу частину заощаджень тримав би у гривні — відсотків 65-70 і відсотків 30-35 — в іноземній валюті.
— Якими міркуваннями Ви керуєтесь?
— Ми вважаємо, що після виборів, починаючи, можливо, з весни-літа ,долар коштуватиме нижче восьми гривень. Є підстави навіть розраховувати на 7,70-7,60. Це з точки зору платіжного балансу, покращення торговельного балансу. Сальдо торговельного балансу буде десь близько нуля і покращуватиеться фінансова частина платіжного балансу, піде приплив нових інвестицій, можуть з’явитися нові кредити, обсяг погашення старих кредитів буде менший, є вірогідність того, що населення буде купувати менше валюти. Покращення фінансової частини платіжного балансу сприятиме підвищенню вартості національної валюти. Тенденції країн Східної Європи та СНД, де долар, вірогідно, також буде падати по відношенню до національних валют, прогнозуються і в Україні.
— Ще таке запитання: з Вашої точки зору, як особа майбутнього Президента може вплинути на вартість української гривні?
— Питання непросте, тому що є позиція щодо посилення національної валюти, зниження курсу долара до рівня 6,3-6,5 гривні, тобто зниження приблизно на 20-22%. Але здійснити таке зміцнення національної валюти важко та і не потрібно. Це буде лише шкідливим для наших експортерів — вони можуть втратити частину ринків. Тоді у країну рине імпорт, це знов дестабілізує торговельний баланс і може призвести до якихось надходження чи відпливу спекулятивного капіталу. Кінець-кінцем, все одно потрібно будо повертатися до курсу 8 гривень за долар.
Якщо ж виграє інша людина — сказати важко. Як вона буде поводитися, хто буде призначений головою Національного банку… Якщо за ним стоять експортери, то долар буде зростати. Людина, яка керуватиме Нацбанком, розумітиме, що надання певних преференцій експортерам одночасно з підвищенням вартості долара, а отже підвищенням конкурентоспроможності наших товарів, все одно паралельно призведе до проблем у банках. Оскільки значна частина кредитів в іноземній валюті, зрозуміло, що спостерігатиметься велика кількість неповернень по кредитах, знов виникнуть проблеми ліквідності банків, потреба у введенні нових тимчасових адміністрацій. Вирішуючи надати перевагу одній сфері, ми отримаємо купу проблем в інших. Тому я вважаю, що ким би не був Президент, хто би не очолював Нацбанк, ці люди будуть провадити достатньо зважену політику. Нікому різкі рухи не потрібні. Злети до 9-ти, чи падіння до 6-ти – це, за великим рахунком, більше передвиборні обіцянки. Потрібна прагматика.