Проти Податкового кодексу продовжують протестувати тисячі малих та середніх підприємців. Раптові податкові ревізії, можливість блокування роботи підприємства, яке перешкоджає проведенню такої перевірки та нові штрафні санкції – лише частина фіскальних реалій, в яких доведеться працювати вітчизняному бізнесу, можливо, вже за місяць із невеликим.
До цього переліку заступник голови парламентського Комітету з питань промислової та регуляторної політики і підприємництва Ксенія Ляпіна додає по-перше, суттєве збільшення ставки податку для спрощенців. По-друге, малим підприємцям пропонується вести повний облік на основі первинних документів, що буде їм коштувати, якщо виміряти часові витрати у грошах, близько 6% від обсягу реалізації, тоді як великому бізнесу облік коштує соту долю відсотка. Саме ця норма, підкреслила Ксенія Ляпіна, утворює нерівні умови для ведення малого та великого бізнесу в Україні. Третє, що пропонується новим податковим законодавством – суттєве скорочення видів діяльності, котрі підпадають під спрощену систему оподаткування.
За оцінкою Ксенії Ляпіної, у результаті ринок втратить приблизно п'яту частина “спрощенців”. Четверта відмінність – у малих підприємствах скорочується можлива кількість найманих працівників – з 10 осіб по всіх видах діяльності до 4 осіб, а в громадському харчуванні — до 8 осіб. Це призведе до необхідності скорочення працюючих, а відтак, збільшення безробіття. Нарешті, для тих підприємців, обіг у яких становить від 300 тисяч до 600 тисяч гривень на рік, до загального обліку додасться ще касовий апарат — більш «затратний» спосіб обліку. «Тобто, сукупне навантаження, якщо вважати сам податок, збільшується у два-три рази, суттєво збільшуються витрати на адміністрування. Все це призводить до того, що і корупція збільшується. Якщо є предмет контролю, а облік – це завжди предмет контролю, то буде велика кількість бажаючих щось ще з них взяти хабарями. Відповідно, у сукупності навантаження виростає до десяти разів», — говорить народний депутат.
На думку Ксенії Ляпіної, значна кількість підприємців просто «не витягне» виконання всіх додаткових навантажень, половина їх «закриється» одразу після набуття чинності новими податковими правилами. За даними депутата, з цього приводу вже є інформація, наприклад, з Донецької області, де підприємці нібито масово подають заяви про скасування реєстрації.
Мовчання великого бізнесу на фоні активного спротиву малих та середніх підприємців народний депутат пояснює тим, що нова система їх повністю влаштовує. А у відповідь на запитання про те, який сенс мають податкові новації для держави, вона наголосила, що ніякого. Проте для контролюючих корупціонерів – є дуже великий сенс, бо всі ті гроші, які сплачувалися раніше у вигляді податків, за її словами, будуть сплачуватися у вигляді хабарів.
Натомість, голова підкомітету парламентського Комітету з питань економічної політики, народній депутат від фракції Партії регіонів Олексій Плотніков вважає, що запропоновані урядом податкові зміни не маютимуть суттєвого впливу на ведення бізнесу в Україні. Хоч і погоджується з тим, що для малого бізнесу ці зміни є більш суттєвими. Скажімо, йому доведеться більш ретельно вести бухоблік, скорочені деякі види діяльності, які підпадали під єдиний податок. Для великого ж бізнесу, за словами експерта, умови не змінюються.
Олексій Плотніков впевнений, що поетапне зменшення податку на прибуток, в цілому на 9%, та податку на додану вартість, в цілому на 4%, протягом найближчого часу має стимулювати економічну активність в Україні. Разом із тим він зауважив, що це стане відчутним лише для бізнесу, котрий підпадає під загальну систему оподаткування і «обкладається не спрощеною, а саме стандартною системою оподаткування», тобто сплачує податок на прибуток і ПДВ. У відповідь на запитання про те, чи не означає це загалом відходу від спрощеної системи оподаткування, політик зауважив: «Зараз прийняте те, що прийняте, ці рішення будуть поетапно виконуватися. А подальші — прийматимуться після аналізу того, як працює нова податкова система». Водночас Олексій Плотніков, погоджується з Ксенією Ляпіною у тому, що бюджетні надходження після запровадження податкових новацій одразу не зростуть, а можуть навіть скоротитися у першій половині 2011 року.
Відомо, що частка великого бізнесу в українській економіці складає, за різними оцінками, від 70 до 85%. Але чи є це достатньою підставою для поспішного прийняття рішення про фактичну відмову від спрощеної системи оподаткування — питання відкрите.