Жорстка криза в будівництві, яке практично першим відчуло на собі удар колапсуючої економіки, спонукала бізнес-еліту ринку йти на деякі поступки, хоча і дуже важливі. Днями Українська будівельна асоціація — вже вдруге — звернулася з відкритим листом до Кабінету міністрів,в якому виклала свої пропозиції щодо подолання кризи в будівельній галузі. Чи не найголовнішою пропозицією девелоперів та забудовників є створення умов для зниження собівартості будівництва, Зробити це пропонується за рахунок, зокрема, регулювання цін на будматеріали, а також регулювання ставки рентабельності забудовника. Особливо цікаве останнє.
Надприбутки таки були
Саме за це, як кажуть, боролися протягом останніх років чесні експерти, громадські організації та й самі споживачі, вважаючи (і не безпідставно), що будівельні фірми отримували часом надприбутки. Слід сказати, що три роки тому, автор цього матеріалу на одній із приватних зустрічей із керівниками компаній-забудовників, почув доволі вражаючу цифру рентабельності будівництва окремих будинків – до 400%. Тоді і стало зрозуміло, чому так швидко відбувалося зростання цін на житло, і що причиною цього був не лише, як заведено говорити, шалений попит на всім потрібні квадратні метри. Правда, в ті роки під цими словами не підписався б ніхто і ніколи, та й зараз, коли просиш у компаній розписати на папері собівартість будівництва 1 кв. метра житла в якомусь будинку – вони не погоджуються на це. Проте, можливо, дуже скоро їм доведеться це робити, якщо рентабельність буде «відбілятися» за законом.
Сьогодні і 15% — це “жирно”
Відомо, що керівники Української будівельної асоціації пропонують уряду закріпити на законодавчому рівні 15% рівень рентабельності. Певна річ, що це не 100%, які компанії отримували ще недавно. Але, наприклад, аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь вважає, що говорити зараз навіть про 15%, означає зовсім не розуміти тієї жахливої ситуації, в якій опинилися будівельники. «15% — дуже добрий показник рентабельності навіть для економік, що розвиваються. Я вже не кажу про розвинені країни Європи та Америку. Будівельники повинні збагнути, що їм зараз треба просто вижити. Із 500 тис. спеціалістів будівельного ринку без роботи можуть залишититься 200 тис. осіб, тому рентабельність 5-7% буде дуже гарною», — зазначає експерт. /> Досвід обмеження рентабельності різних видів бізнесу, в тому числі і будівництва є і в інших країнах. Там такі обмеження включаються до так званих меморандумів, які підписуються з одного боку урядами держав, а з іншого – представниками бізнесу та ринків. Слід сказати, що подібний документ було не так давно підписано і в Україні. Так, Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко після довгих суперечок та консультацій поставила свій підпис під меморандумом про регулювання цін між урядом та керівниками великих рітейлорських мереж — власниками супермаркетів.
Проти меморандуму є протиотрута
Втім проти цієї меморандної «отрути» рітейлори дуже швидко знайшли протиотруту. На ті продукти, які були обумовлені в договорі, ціни, — а відтак і рентабельність — було знижено. А ті, які в документі не згадувалися, стали стрімко зростати в ціні. Таке саме може статися і в будівельному бізнесі. Адже, як стверджує генеральний директор «Молодіжно-житлового комплексу «Оболонь» Василь Антонов, на будівництві одного будинку можна отримати хорошу рентабельність, а на будівництві іншого – практично нічого. Сам Василь Антонов, фірма якого не є членом будівельної асоціації, різко критикує згадані пропозиції колег і вважає, що на такі поступки державі йти не можна.
Рентабельність простежити важко
Керівники ще однієї компанії-забудовника також не впевнені, що регулювання рентабельності спрацює саме в такому трактуванні. Вони пропонують зробити дещо інше: наприклад, якщо компанія домовляється про 15% рентабельність, то вона сплачує податків вдвічі менше, аніж та, яка заявила 30-відсотковий показник. Слід сказати, що і за цим буде дуже важко простежити, адже для різних будинків рентабельність також різна.
Що стосується державного регулювання цін на будівельні матеріали, то тут, як кажуть, також не все сходиться. Багато компаній взагалі не розуміє, як можна регулювати ціни на ринку. Адже ринок їх сам встановлює.
«Наприклад, нещодавно до початку гострої кризи на ринку металу ціни на арматуру були на 400 доларів за тонну вищі ніж, зараз. Ринок все відрегулював сам і зараз ціни на метал низькі», — зазначає той же Василь Антонов.
Ціни вищі, ніж у Європі
Загалом, то це так. Але чому тоді залишаються досить високими ціни, скажімо, на сухі будівельні суміші, сандвіч-панелі тощо? Адже в Європі вони нижчі за наші на десятки відсотків. Деякі із компаній-забудовників пояснюють це тим, що в нас, мовляв, не турбуються про вітчизняного товаровиробника, начебто немає своїх сучасних виробництв. Але і це не так. Наприклад, знаменитий KNAUF має свої заводи в Україні, тобто виступає вітчизняним товаровиробником, але ціни зростають.
Будівельна асоціація також пропонує уряду поновити іпотечні програми з обмеженням відсоткової ставки для купівлі першого житла економ-класу на рівні не більше, ніж 14% — можливо, за рахунок державних дотацій або через державні банки. Тим часом у державних банків, якими зараз є «Ощадбанк» та «Укрексімбанк», також складні часи і, як вважає Олександр Жолудь, вони не підуть на це.
Хоча б добудувати…
Насамкінець будівельники пропонують створити умови для завершення об’єктів, які вже збудовані більш, ніж на 40%, через можливість державного кредитування або пайової участі держави у будівництві (задля запобігання спонтанному виникненню нових «Еліта-центрів»). Але забудовники і тут бояться втратити “своє” і навряд чи погодяться на таку співпрацю, якщо, скажімо, їх доведеться ділитися із державою збудованими квартирами у співвідношення 50 на 50.
Взагалі ж, як стверджує, наприклад, Василь Антонов, його компанії нічого не треба, лише кредитування, яке комерційні банки вже відмовляються надавати. Запас кредитування у компаній ще є – за договорами, які було підписано до початку економічної лихоманки. А от нових вже не буде і коли вони з”являться — невідомо, адже це залежить від комерційних банків. Тож, може статися, що підписання меморандуму між урядом і забудовниками — якщо таке відбудеться — мало що дасть будівельникам та споживачам. Хоча, не виключено, що уряд внесе якісь свої вагомі додатки, від яких буде важко відмовитися.