Ціни в Україні все більше “кусаються”. Моя родина, як і багато інших, витрачає майже все зароблене на їжу та “комуналку”. Влада намагається якось виправдатися: Прем'єр-міністр України Микола Азаров у ефірі одного з телеканалів нещодавно заявив, що швидке зростання ВВП Китаю та Індії призвело до надспоживання, тому зросли ціни не лише ззовні, а й всередині України. Чи згодні пересічні українці отримати таке пояснення замість дешевших молока або гречки, у коротких інтерв'ю з вулиць Києва.
Ігор, пенсіонер: “Значительно ощущаем повышение цен на продукты питания. В результате выходит так, что основная пенсия уходит на продукты. При чем не на качественную еду, мясо или фрукты, а на рядовую еду уходит львиная часть. Повышение квартплаты сильно ударило по нашему карману”
Людмила, вчитель: “Коли заходиш у магазин — раніше я витрачала десь 70-80, зараз зараз я повинна витратити на ті ж продукти 130-150 гривень. А коли ще і за комунальні послуги будемо сплачувати більше, то взагалі не знаю, як вижити. А де брати гроші? На роботі аванс зовсім не виплатили, живи, як хочеш”,
Наталя, банківський працівник: “Уже почувствовали повышение цен и очень этим недовольны. Поскольку есть кредит, есть двое школьников, а зарплаты стоят на месте. Поэтому придется во многом себя опять ужимать — какие-то семейные походы с детьми, летний отдых. Очень тяжело. Такое впечатление, что все мы карабкаемся на гору, а нас щелчком сбрасывают вниз”
За інформацією Мінекономіки, інфляція у минулому році була меншою, ніж рік тому, й склала 9,1%. Народний депутат, представник фракції комуністів Алла Александровська каже, що це — лише суха статистика, цифра була б іншою, якби вчасно переглядався склад мінімального споживчого кошику та прожитковий мінімум: “То, что коммунисты говорят — само наполнение потребительской корзины не пересматривалось, то есть перечень товаров, которые включались в эту корзину. Его нужно сегодня пересмотреть. Я думаю, что если бы мы больше внимания обращали на рассчет прожиточного уровня, это дало бы больший экономический эффект для людей. Потому что в зависимости от прожиточного минимума считается минимальная пенсия, минимальная заработная плата, всевозможные пособия. Потому этот показатель для людей является более важным, чем сухая статистическа цифра — уровень инфляции”.
За словами Алли Александровської, не можна відкидати й небезпеку запуску владою грошового “друкарського верстата”. Проте перевірити це можна буде лише за підсумками першого кварталу, коли парламент зможе розглянути монетарний показник, наданий Нацбанком.
Занепокоєні зростанням цін й експерти. Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що прогнозований урядом рівень інфляції на 2011 рік у 8-9% є дуже низьким. За його словами, така цифра виникла у результаті підвищення мінімальних соціальних стандартів якраз на 8-9%. Тому інфляцію “встановили” за рівнем цього показника. Якщо вона була б вищою, уряд оголосив би більш високий рівень інфляції. У іншому разі треба було б визнати, що мінімальні соціальні стандарти знижуються. Звичайно, на це уряд ніяк піти не може, переконаний Василь Юрчишин.