Закон України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 6 квітня 2004 року створив нові умови для виборів депутатів місцевих рад. За його нормами, в Україні діє два види виборчої системи: для сіл і селищ — мажоритарна, для решти адміністративних одиниць — пропорційна. Прагнення до "пропорціоналізації" місцевих виборів народні депутати мотивували можливістю створення в місцевих радах системи адресної відповідальності, однак цей аргумент одразу було піддано серйозній критиці. Принаймні, від початку запровадження новацій по всій Україні фіксувалися лише поодинокі випадки партійної активності у вигляді висування місцевих ініціатив, проведення громадських слухань, загальних зборів громадян, прийняття статутів територіальних громад. />
Основною метою функціонування місцевої ради є підтримка зв’язку з виборцем, стверджує віце-президент Асоціації міст України Мирослав Пітцик. Раніше, за мажоритарної системи виборів, так і відбувалося. Депутат місцевої ради допомагав у розв’язанні дрібних, але важливих для кожного жителя питань через міськвиконком, а більш глобальні — вирішувалися, коли створювався план розвитку міста на певний період. Потім під час формування бюджету можна було відстежувати, щоб на виконання цього плану виділялися ресурси. Із запровадженням пропорційної системи виборів ситуація дещо змінилася — по-перше, депутат втратив зв’язок з виборцем, перестав бути лоббістом його інтересів, а, по-друге, перестав навіть бути жителем міста. Для того, щоб стати місцевим депутатом, тепер досить лише активного членства у партії. Таким чином, депутат має певні зобов’язання перед лідером партійного осередку, а не перед виборцями. “Ми втратили саму сутність місцевого самоврядування — бо місцеве самоврядування є взяттям відповідальності за управління на себе. Люди через депутатів брали відповідальність за управління містом на себе. Сьогодні це гасло не працює. Фактично, робота депутата звелася до того, щоб лоббіювати свої власні інтереси або партійної групи, оскільки спершу рішення приймає відповідна фракція у міській раді, фактично, кругова безвідповідальність. Пропорційна система на місцевому рівні — це свого роду бізнес-проект, запущений для того, щоб був безвідповідальний дерибан землі, майна і так далі”, — переконаний Мирослав Пітцик.
За словами віце-президента Асоціації міст, тепер треба рятувати міста від місцевих депутатів, адже ради стають фактично некерованими при вирішенні конкретних питань. Мирослав Пітцик також повідомив, що об’єднання трьох всеукраїнськиїх асоціацій — Асоціації міст, Асоціації сільських і селищних рад та Асоціації регіональних рад — у лютому поточного року прийняло звернення до парламенту, уряду і Президента, в якому наполягали мінімум — 50%, максимум — це повністю перейти на мажоритарну систему.
У відповідь влада традиційно звинувачує у всьому попередників і щедро роздає обіцянки. “Тимошенко й Ющенко практично розтоптали місцеве самоврядування”, — наполягає представник парламентської фракції Партії регіонів Михайло Чечетов. Зараз, при Вікторі Федоровичу Януковичу мы вдихнем як би друге ихання в самоврядування, дамо реальну владу, реальний фінансовиый ресурс, оскільки ми, Партія регіонів, розуміємо, що без регіонів в України майбутнього не буде”.
На запитання про те, яким чином це може бути реалізовано, Михайло Чечетов відповів: “Через зміни до Конституції, через закони і так далі. Це буде зроблено у поточному році”. Разом із тим зауважив, що лада має обмаль часу для реформ, і до виборів (які скоріше за все відбудуться восени), відповідні законодавчі зміни зробити не вдасться.
У тому, що у наступні чотири роки позитивні зміни у місцевому самоврядуванні навряд чи відбудуться, переконаний народний депутат від НУ-НСу, заступник голови парламентського Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрій Ключковський. “З новою владою є велика надія, адже обіцяв нинішній Президент, що кожного почує. Мені здається, кожен вже відчув, як його чути. Все зміниться, але далеко не на краще. Особливо після цих місцевих виборів, де всім неугодним політичним силам буде зроблено все, щоб вони не змогли висувати кандидатів на вибори”.
За оцінкою Юрія Ключковського, місцеве самоврядування зараз перебуває на стадії повного занепаду.
“Місцеві ради втрачають будь-яке значення, тому що більшість їх опинилася у ситуації, коли від них майже нічого не залежить. За винятком тих населених пунктів, де є можливість, за його словами, щось “здерибанити”, зокрема землю. Там ради стали органами по роздачі землі, надзвичайно корумпованими. Але це, скоріше, винятки. Абсолютна більшість рад просто не має можливості нічого вирішити, оскільки позбавлені практично будь-яких ресурсів. Вирішити — потім треба зробити. А зробити — у них такої можливості немає”, — підкреслив народний депутат.
Невтішну ситуацію з місцевим самоврядуванням збираються поліпшити, ухваливши новий закон про місцеві вибори. Як відомо, він передбачає проведення виборів депутатів Верховної Ради Криму, обласних, районних, міських, районних у містах рад за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою. Принаймні, так обіцяє нова влада. Що ж, “на місцях” залишилося дочекатися.