Верховна Рада напередодні таки ухвалила у першому читанні запропонований Партією регіонів законопроект про місцеві вибори. Законопроект допускає на вибори лише ті партії, які зареєструвалися у Мін’юсті принаймні за рік до дати голосування. Крім цього, закон забороняє партійним блокам змагатися за представництво у місцевих органах влади — це зможуть робити лише партії. Саме це положення найбільше критикує опозиція. Але парадокс в тому, найбільше незручностей цей закон у разі його ухвалення у такому вигляді створить не тільки головним опозиціонерам — БЮТу, але й союзникам Партії регіонів — Блоку Литвина. />
Альтернатива не «дотягла»
До обговорення питань пов`язаних з місцевими виборами депутати приступили на вечірньому засіданні. Вирішили спочатку визначити дату виборів і розглянули проект постанови регіоналів Михайла Чечетова і Валерія Коновалюка, відповідно до якого місцеву владу обиратимуть 31 жовтня. Зійшовши на трибуну, щоб презентувати законопроект, Михайло Чечетов відразу ж заявив, що проведення виборів восени є єдиним варіантом, що відповідає Конституції. Після бурхливого обговорення Верховнна Рада достатньо швидко ухвалила рішення щодо дати виборів.
А от тема виборчого законодавства не давала спокою депутатам ще з вівторка. Тоді коаліція провалила з десяток опозиційних законопроектів про місцеві вибори. Цього разу щедрістю теж не відзначилась. У порядку денному були три законопроекти про місцеві вибори: регіонала Олександра Єфремова і два альтернативних документи депутатів Сергія Підгорного (БЮТ) та Арсенія Яценюка ("Наша Українаршщ-Народна самооборона "). Сергій Підгорний на початку висловив впевненість, що його документ не підтримають, однак представив законопроект, суть якого зводилася до запровадження відкритих списків кандидатів у депутати місцевих рад від партій.
Наступним до трибуни вийшов Олександр Єфремов. який назвав свій законопроект найбільш демократичним й таким, що враховує рекомендації Парламентської асамблеї Ради Європи і Венеціанської комісії. Він промовляв близько десяти хвилин і завершив, як і інший депутат-регіонал Михайло Чечетов, на оптимістичній ноті: "Наше завдання — виробити чесні правила гри, а далі — переможе сильніший!"
Ці слова Олександра Єфремова викликали обурення представників опозиції, які замість того, щоб ставити йому запитання, стали звинувачувати Партію регіонів в тму, що вона ухвалює виборчий закон «під себе». "Цей закон — величезна бочка дьогтю, в яку кинули кілька ложок цукру", — заявив депутат-нашоукраїнець Юрій Ключковський. "Якщо він буде прийнятий, у Конституції треба внести статтю про керівну і спрямовуючу роль Партії регіонів!" — вторив йому соратник по фракції В’ячеслав Кириленко. "Ми будемо агітувати, щоб не допустити приходу до влади на місцях ні одного представника Партії регіонів, яка не поважає Конституцію, плює на неї і топчеться по ній!" — обурювався їхній же колега Володимир Бондаренко. На всі закиди на свою адресу представник правлячої фракції лише посміхався і повторював, що документ є демократичним і буде сприяти партійної структуризації суспільства.
Останнім свій законопроект представляв Арсеній Яценюк, який не переконував, що зареєстрував його, щоб запропонувати альтернативу законопроекту Партії регіонів. "Вибори більше не потрібні. За новим законом волевиявлення перетворюють на фікцію, а правляча коаліція, по суті, буде призначати місцевих депутатів і мерів", — сказав він. Результат голосування, принаймні у залі засідань, не здивував нікого — законопроекти від опозиції так і залишились проектами, а найбільше голосів набрала «розробка» регіонала Олександра Єфремова.
Блокам та новим партіям сказали "ні"
Як і було обіцяно, «на місця» — в обласні, районні та міські ради — повертається змішана система, за якої половина депутатів пройде через мажоритарне "чистилище", а решта — за списками місцевого осередку партії. Далі цікавіше: проект передбачає заборону на висунення кандидатів в депутати і мери місцевими партійними осередками, які зареєстровані менш, ніж за рік до виборів (привіт партпроектам Арсенія Яценюка та Сергія Тігіпка). Загалом, це наша "гідна" відповідь Європі, яка носиться з політичною структуризацією і посиленням ролі партій, пояснили представники влади.Ось тільки в Європі — у тій же Польщі — брати участь у місцевих пропорційних виборах можуть не тільки місцеві організації партій, але і коаліції виборців, що зібрали необхідну кількість підписів.
Ще одна "родзинка" закону — порядок формування комісій. По-перше, комісії формуються "зверху": ЦВК формує територіальні виборчкоми, а ті, у свою чергу, дільничні комісії. По-друге, подавати кандидатури до територіальних виборчкомів можуть тільки партії, нині представлені в парламенті. Експерти вважають, що за такої ситуації нові партії будуть подавати кандидатів у комісії, сформовані парламентськими партіями, а ті вже будуть вирішувати «кого куди". Тим більше, що й привід для відмови включити того чи іншого "чужака" в дільничну комісію завжди під рукою — наявність фахової підготовки. А її мають хіба що вчителі, лікарі, бібліотекарі, які роками засідають у комісіях.
Заборона йти на вибори блоками залишає за бортом Блок Юлії Тимошенко і Блок Литвина. Однопартійців спікера, які голосували "за" даний законопроект, ця норма не лякає. Кажуть, під прапорами "Народної партії", яка складає основу парламентської сили Володимира Литвина, на вибори йти не соромно.
У Блоці Тимошенко теж відреагували спокійно, підуть на вибори під «лейблом» партії "Батьківщина". Але пообіцяли, що зроблять все можливо, аби ця норма та й ще з десяток інших не були проголосовані у другому читанні. Партія регіонів тим часом переконує, що така норма цілком вписується в європейські стандарти. "Немає блоків — немає випадкових партій під популярною назвою", — пояснив Олександр Єфремов.
Вплинути на на встановлення нових правил гри під час місцевих виборів опозиціонери не змогли ні блокуванням, ні подачею власних законопроектів.Тепер готуються боротися за межами парламенту. Готують звернення до міжнародних організацій. Проте їхні заяви звучать не надто оптимістично, адже за останній час парламентська меншість багато заявляє, а робить мало…