До нього готувалися довго та ретельно. І річ не тільки у круглій даті – 65 років з дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні. З кожним роком ветеранів тієї, найстрашнішої в історії людства війни, залишається все менше. І невідомо, скільки з них доживуть до наступного ювілею… />
9 травня Паради Перемоги пройшли у сотнях міст Росії, України, Білорусі, інших республік колишнього СРСР. Але головний з них пройшов у Москві, столиці колишнього СРСР, та став, мабуть, найяскравішим з моменту найпершого Параду Перемоги1945 року. Було багато яскравих моментів та пафосу. Були своєрідні рекорди та багато що було вперше.
Головними глядачами цього параду стали три тисячі ветеранів. Вони приїхали до Москви з багатьох областей Росії, усіх колишніх республік СРСР, з Франції, Польщі, Ізраїлю, Великобританії та багатьох інших країн. На трибунах біля Кремлівської стіни вони зайняли почесні місця – разом із керівниками 30-ти країн світу, які також прибули на святкування.
Приймав парад міністр оборони Російської Федерації Анатолій Сердюков. Разом із командуючим військами Московського військового округу командуючим парадом Валерієм Гарсімовим вони у відкритих автомобілях об’їхали підрозділи, які приготувалися до маршу.
Усього у Параді взяли участь 11335 військових Збройних сил Росії та інших держав. Парад складався із чотирьох частин. Першою з них була історична. Під час неї бруківкою пройшли військовослужбовці, одягнені у форму часів Другої світової війни.
У пішій частині Параду Перемоги Красною площею пройшли кращі представники кращих підрозділів Російської Армії – Таманської та Кантемирівської бригад, бригади морської піхоти Балтійського флоту, окремої мотострілецької бригади Московського військового округу тощо. До речі, на відміну від минулих років цього разу темп параду був трохи уповільнений, тому військові йшли у темпі 116 кроків на хвилину – замість попередніх 120 кроків.
У цій же частині параду взяли участь підрозділи армій країн СНД та Франції, Польщі, США та Великобританії; від України Красною площею крокували курсанти Львівської Академії Сухопутних військ імені Гетьмана Сагайдачного.
А від Великобританії – гвардійці Уельського полку. У незвичайній для слов’янського ока формі. Та незвичним для наших армій кроком – більш м’яким та повільним.
Серед підрозділів вирізнялися від інших й представники Туркменістану. З ними взагалі напередодні Параду стався невеличкий скандал: вони заявили, що проїдуть Красною площею на конях. Організатори не погодилися. Туркмени тоді хотіли взагалі відмовитися від участі в урочистостях, й тоді сторони дійшли компромісі: кінь буде, але тільки один. Проте який! Чистокровний ахалтекинський скакун Гират – прямий потомок легендарного Арапа, на якому маршал Георгій Жуков приймав перший Парад Перемоги у 1945 році. На ньому туркменський командир пихато проїхав попереду своєї колони.
До речі, парад став й своєрідною демонстрацією мод. На ньому російські військові продемонстрували нову форму одягу, яку спеціально для російської армії розробив модельєр Валентин Юдашкін. Задля неї він запозичив традиційні елементи та кольори старовинної російської форми.
Військово-технічну частину Параду Перемоги відкривали легендарні танки Т-34 – гроза німців та найзнаменитіший танк Великої Вітчизняної війни. Більшість з них перетворилися на пам’ятники, але залишилися й такі, що хоч зараз готові вступити у бій.
Серед сучасних зразків техніки були армійські позашляховики «Тигр». Власна розробка російського ВПК – вони масово приходять на зміну відомим «уазікам»
Втім чимало військових озброєнь на Параді Перемоги-2010 загалу були представлені вперше. Серед них розвідувально-патрульні машини «Дозор», системи залпового вогню ТОС-1М, зенітно-артилерійські комплекси «Панцир-С», а також установки міжконтинентальних балістичних ракет «Тополь-М».
А завершували Парад Перемоги льотчики. Над Красною площею пролетіли 127 літаків та вертольотів Збройних Сил Росії. Зокрема, гелікоптери Ка-50 та Ка-52, Мі-8, Мі-28 та Мі-24, винищувачі Су-30, Су-27, МіГ-29 та МіГ-31, бомбардувальники Ту-160 та Ту-95 тощо.
Російські льотчики продемонстрували найрізноманітніші типи літаків – разом із винищувачами та штурмовиками над Москвою свою майстерність демонстрували військово-транспортний літак «київського походження Ан-124» та літак дальньої радіолокації А-50, повітряний командний пункт Іл-80 та паливозаправник на базі Іл-76.
Найскладнішою фігурою, що її літаками зобразили у небі льотчики, стало число «65» — на честь 65-річчя Перемоги.
А на прощання аси з авіаційних груп «Руські витязі» та «Стрижі» розфарбували небо у кольори російського прапору.
Головнокомандувач збройними силами Росії Дмитро Медведєв залишився задоволений парадом. Після нього він запросив усіх ветеранів та гостей на урочистий прийом на їхню честь.
А потім Москва гуляла до пізньої ночі. У парках та скверах збиралися ветерани, їх діти та онуки. Співали військових пісень, пили потрохи оковиту та згадували роки Великої Вітчизняної.
Традиційно дуже багато людей зібралися біля Великого Театру у Москві – традиційного місця зустрічі – «У шість вечора після війни» — ветеранів Великої Вітчизняної. Ось тільки сильно кидається в очі, що тепер серед цих людей дуже мало ветеранів, людей, які у минулі роки стояли у сквері біля театру із табличками з найменуваннями своїх підрозділів з надією зустріти однополчан. Тепер їх місце займають діти та онуки – з такими ж табличками вони стоять із надією знайти спів службовців своїх рідних або дізнатися хоч якусь вість про тих рідних, які пропали безвісті понад 65 років тому.