15 березня 2006 року Україна ратифікувала Рамкову конвенцію Всесвітньої організації з охорони здоров'я із боротьби проти тютюну, якою передбачено, що вона повинна протягом п'яти років, тобто не пізніше 4 вересня 2011 року, встановити повну заборону на всі форми реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів. В Україні таки ухвалили закон, що забороняє рекламу тютюну, але лише у першому читанні, а далі…почались суперечки та дискусії з приводу необхідності приймати «антитютюнове законодавство» в цілому.
Ряд депутатів вважає, що схвалений Верховною Радою України в першому читанні законопроект щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів не зменшить рівень куріння в Україні. На їхню думку, законопроект потребує суттєвого доопрацювання.
Найбільшу критику викликала норма проекту заборонити інформацію про цигарки в місцях їхнього продажу. «Не варто сподіватися, що подібні «точкові» акції суттєво зменшать куріння», – заявив у коментарі кореспонденту "ГолосUA" голова парламентського Комітету з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради регіонал Володимир Макеєнко. На його думку, «має бути комплексна програма боротьби з курінням, яка пропонуватиме не тільки заборону, але й розумну альтернативу цій згубній звичці. До того ж, ми маємо розуміти, що і алкогольна, і тютюнова продукція дають значні доходи до держбюджету. Тому в сфері боротьби з курінням, із вживанням алкогольних напоїв варто бути дуже акуратними – аби з одного боку гарантувати доходи бюджету, але з іншого, поступово зменшувати шкідливі звички, особливо серед жінок та молоді». На думку В.Макеєнка, замість внесення подібних різких змін до законодавства, варто зібрати «круглий стіл» за участю і представників держави, і виробників тютюнової продукції і розробити широкий та довгостроковий план заходів із зменшення куріння в Україні.
Натомість директор Інституту медіаправа Тарас Шевченко закликав народних депутатів підтримати законопроект. За його словами, реклама тютюну, хоча й заборонена, насправді дуже поширена. Основні проблемні точки — це місця продажу, спеціальні виставкові заходи, спеціалізовані видання і реклама в інтернеті. «Заборонити тільки ці види буде неефективно, оскільки будуть винайдені інші способи реклами тютюну. Наприклад, один жіночий журнал, який не є спеціалізованим виданням, безкарно розмістив влітку 2010-го рекламу тютюну. Або звичайну зовнішню рекламу тютюнових виробів в аеропорту «Бориспіль» чомусь назвали спеціальними виставковими заходами. Тому має бути повна заборона реклами тютюну», — вважає Тарас Шевченко. Експерт переконаний, що тютюнова індустрія, щоб дискредитувати цей законопроект, користується своїми грошима для того, щоб масово платити за замовні матеріали. «Якби він був неефективний, вони б його не боялися», — зазначив директор Інститут медіаправа.
Проблема куріння в Україні щороку стає і справді все гострішою. За статистичними даними, вік курців стрімко знижується, а кількість осіб, залежних від згубної звички, дедалі збільшується. Цифри не втішні. Щороку кількість жінок, які курять, збільшується в середньому на 1,5-2%, чоловіків – на 3-4%. Більше того, за даними Міністерства охорони здоров”я, українські чоловіки за часткою курців обігнали увесь європейський регіон, а жінки – країни СНД.
Не менше курять і українські підлітки. Статистичні опитування показують, що серед 11-12 річних підлітків хоч раз пробували курити 38% хлопців і 20% дівчат, постійно курять відповідно 8% і 2%. Серед підлітків у віковій категорії 13-14 років пробували курити 63% хлопців і 41% дівчат, постійно курять 19% і 9% відповідно. Серед підлітків 15-16 років показники ще більш вражаючі – 80% хлопців і 84% дівчат хоча б раз пробували курити, а постійно курять 42% і 26% відповідно. Звичайно, що така ситуація не сприяє оздоровленню нації, викликає зростання кількості хворих на серцево-судинні та онкологічні захворювання. Не дивно, що за таких умов більш ніж 90% населення України висловлюється на підтримку заборони куріння в громадських місцях, а 30% українців виступають за повну заборону реклами тютюну.
Науковці, медики, політики і громадськість висловлюють впевненість, що зменшити тенденцію до збільшення вживання тютюнових виробів в Україні здатне вдосконалення законодавства щодо продажу реклами тютюну. 102 країни світу вже мають ефективний досвід проведення антитютюнової кампанії – повна заборона реклами тютюну зменшила куріння серед населення на 6-7%. В той же час, часткова заборона такої реклами виявилась неефективною – куріння зменшилось лише на 1%, а сама реклама перемістилась у незаборонені сегменти. Прикладами служать Італія (1962 рік), Ісландія (1970), Норвегія (1975), Фінляндія (1978), Португалія (1982), Нова Зеландія (1990), Австралія (1992), Таїланд (1992), Франція (1993), Швеція (1994), Туреччина (1996), Бельгія (1997), Польща (1999), Ірландія й Угорщина (2000 рік), Данія, В'єтнам (2001 рік) та багато інших.
На переконання народного депутата від фракції Комуністичної партії України Євгена Царькова, «безумовно, інформація щодо сигарет, зокрема обсяг нікотину, смол і навіть рекламна інформація щодо сигарет, має бути доступною для покупців у місцях їхнього продажу. Заборона такої інформації суперечить самій сутності торгівлі. Навпаки, курцеві потрібно давати більше інформації, аби він краще розумів шкоду куріння». До того ж, на думку депутата, подібні зміни збільшують необхідність боротьби із контрабандними сигаретами, які ввозяться в Україну, або сигаретами, які виробляються кустарним методом.
Із ним погоджується і член парламентського комітету з питань охорони здоров’я, народний депутат України Сергій Шевчук, який наполягає, що прийнятий законопроект суперечить Орхуській конвенції, до якої приєдналася Україна. «Її принцип такий: кожен має право на повну, неупереджену, вичерпну і точну інформацію про продукти, про довкілля, про все, що оточує людей. Оскільки сигарети є легальним продуктом, повна заборона будь-якої інформації про них є неприпустимою», – вважає депутат. «У місцях продажу тютюнових виробів має бути інформація про те, що це за продукт, з якої сировини, які містить негативні речовини, в якій кількості», – вважає депутат. За його словами, відсутністю такої інформації скористаються дві категорії осіб: перше – це ті, хто виготовляють фальсифіковану продукцію, і друге – контрабандисти з Придністров’я та Росії. «Як тільки ми обмежимо чіткість інформації про продукт, відразу будуть відкриті додаткові шлюзи для контрабанди», – впевнений С.Шевчук
Тим часом до Комітету з питань свободи слова та інформації надійшло 60 поправок до законопроекту про повну заборону реклами тютюну. Зокрема, як повідомив голова Комітету Андрій Шевченко для опрацювання цих поправок буде створено робочу групу. При цьому політик спрогнозував доволі непростий розгляд законопроекту. Серед складних моментів Андрій Шевченко назвав заборону реклами в інтернеті: «Інтернет — це територія свободи, тому будь-яке втручання держави в регулювання всесвітньої мережі може мати непередбачувані наслідки». Втім, народний депутат пообіцяв, що підготовка законопроекту до другого читання відбуватиметься у максимально відкритому режимі.
Непросте проходження у другому читанні пророкує законопроекту і народний депутат Юрій Мірошниченко. «Наші опоненти будуть усе робити, щоб він не пройшов», — заявив він і відкинув звинувачення в особистому фінансовому зиску від ухвалення відповідного закону.
А от на думку Тараса Чорновола такий закон лише збільшить засміченість вітчизняного законодавства, оскільки його ніхто не дотримуватиметься. Річ у тім, зауважує народний депутат, що законопроект містить низку неприпустимих положень, зокрема про обмеження інформування споживача. Крім того, деякі його норми виходять за межі регулювання законом про рекламу.