У Києві 21 березня відбудеться VIII Міжнародний джазовий фестиваль "Єдність". Традиційно він проходитиме у столичному Театрі оперети. Цьогоріч, з огляду на кризу, фестиваль триватиме лише один день — спонсорське фінансування значно скоротилося, а жодна державна установа, на жаль, не долучилася до його проведення. "Єдність-2009" проходитиме за підтримки посольств Румунії, Федеративної Республіки Німеччини, Австрії та Литовської Республіки в Україні та завдяки компаніям-спонсорам. /> Слід зазначити, що перший фестиваль «Єдність» йшов окремим рядком в міському бюджеті. А три роки тому його взагалі викреслили з переліку необхідних заходів і в Міністерстві культури і туризму, і в Управлінні культури КМДА. Відтоді він існує винятково на спонсорські внески.
Тим часом, незмінний керівник і організатор фестивалю Сергій Грабар говорить, що за вісім років Україну відвідали найвідоміші джазові виконавці: «Ми з`явилися в той час, коли не було жодного джазового фестивалю і за вісім років спромоглися зайняти свою нішу в музичному просторі. Фестиваль невеликий, але стабільний, проходить щороку в один і той самий час, у березні. Ми намагаємось показати різнобарвність джазу, запрошуємо гостей з різних країн — це дуже багата географія. У нас обов`язково виступає молодь, а іноді й талановиті діті. Ми вже маємо певне місце в джазовому житті України — абсолютно усі джазові вітчизняні музиканти встигли побувати на сцені «Єдності». Коли ми організовували фестиваль, я, зізнаюсь чесно, використав партію «Єдність», яка існувала на той час. Партії вже немає, а от назва залишилась», — згадує пан Грабар.
Насправді, в деяких країнах колишнього Союзу ситуація з проведенням мистецьких подій такого штибу, та й взагалі з «культурним фронтом», докорінно відмінна. Наприклад, у Санкт-Петербурзі, звідки до Києва щороку приїздять на фестиваль музиканти й виконавці, існує джазова філармонія, де щодня відбуваються концерти. Існує вона, звісно, за державний рахунок. Про фестивалі й говорити не треба. Складається враження, що там це вважається ледь не першою потребою. А кілька років тому організатор аналогічного «Єдності» фестивалю в малесенькій Естонії, приїздила до Києва і поділилася досвідом: виявляється, там джазфест проводиться на шалені гроші, половину з яких виділяє Міністерство культури Естонії. Естонським чиновникам, мовляв, соромно, якщо захід оплачують тільки спонсори. У нас така делікатність викликає поки що гомеричний регіт.
Відомий музичний критик і журналіст, а в данному випадку і ведучий «Єдності» Олексій Коган розпачливо зауважив під час прес-конференції, присвяченої проведенню фестивалю, що вважає бесперспективним є будь-який діалог з чиновниками: «Надія вже вмерла намертво. Українські чиновники не зацікавлені в мистецтві, розумієте? Коли бодай одна держструктура дасть хоча б десять тисяч гривень, то я поголюся, одягну ситцеві труси і піду Хрещатиком. Такого не може бути в принципі. Який там джаз, вони й слухати нічого про це не хочуть. Хоча на концерти безплатні приходити полюбляють». Звичним вже є той факт, що резонансні цікаві події мистецького життя нашої країни відбуваються часто незалежно від волі чиновників. А відповідь у них завжди однакова: бюджетом не передбачено, а тим більше — сьогодні, у скрутні кризові часи. Фінансування культури за залишковим принципом — це, здається, назавжди.
Незважаючи на це, у великому концерті в Київському академічному театрі оперетти, в рамках «Єдності-2009» візьмуть участь дуже цікаві музиканти. Втім, як завжди — ще жодного разу фестиваль не розчарував справжніх меломанів. Так, відкриє джазфорум молодий український колектив «J.T.Fresh» заснований в 2006 році чудовим педагогом Ольгою Горбач. Україна завжди славилася своєю школою піаністів і на фестивалі виступить одна із молодих зірок Дара Навродська. Не обійдеться фестиваль і без виступу його незмінного учасника, видатного українського піаніста Володимира Соляника.
На сцені «Єдності-2009» також виступатиме литовсько-фінський проект «Кестутіс Вайгініс Квартет». Ансамбль на чолі із саксофоністом Кестутісом Вайгінісом представить програму «Nordik Side» Родзинкою ж фестивалю обіцяє стати виступ джазового оркестру «Європейська Джазова Академія» під керівництвом Петера Херболзхаймера. За словами ведучого фестивалю Олексія Когана, це стане справжньою окрасою цьогорічної імпрези: "Петер — легендарна постать у світі джазу, чудовий аранжувальник, музикант і педагог. У складі його інтернаціонального біг-бенду — і молоді, і досвідчені музиканти з Німеччини, Австрії, Чехії, України, Румунії, Голландії, Словенії та В’єтнаму". До речі, разом з біг-бендом гратиме джазмен — він же перший секретар Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні — Жан-П’єр Фрьолі. Жан-П`єр уже втретє братиме участь у київському фестивалі, як і тріо одного з найкращих клавішників Росії В’ячеслава Горського. Цього року тріо привезе програму «Лучшее и новое». Постійними учасниками останніх фестивалів є також джазові музиканти з Румунії. Цього року до Києва завітає тріо Петріа Негреску.
Жан-П’єр Фрьолі, присутній на презентаційній прес-конференції, розказав журналістам, що із задоволенням поєднує своє музичне захоплення з дипломатичною роботою, а щодо фестивалю, то пан Фрьолі дуже високої думки про нього: "Я стежу за фестивалем "Єдність" упродовж багатьох років і вважаю його найцікавішим в Україні — фантастичною сумішшю не лише локальних і міжнародних виконавських колективів, а й неперевершеним розмаїттям різних стилів. А це те, що робить його дійсно унікальною подією", — підкреслив він.
Однак, музикант і дипломат протягом останніх років є свідком того, що фестиваль існує практично на ентузіазмі небайдужих людей. «Знаєте, існує гарне прислів`я, — каже він, — «Гроші є, але в іншого». Я не знаю, яким чином в Україні розподіляються кошти на мистецькі заходи. Наприклад, в Німеччині щороку на забезпечення культурного життя виділяється 8 мільярдів євро. У вас все інакше. Наприклад, коли наше посольство проводило у Києві Тиждень німецької культури, це коштувало 1 мільйон євро».
Приємним є те, що усі фестивальні виступи будуть записані та згодом видані на компкт-дисках. Сергій Грабар повідомив, що поки що у продажу можна знайти запис найпершого фестивалю, але всі інші, окрім другого, також невдовзі будуть видані на аудіоносіях. «Колекція зібрана, нічого не пропало. Залишилось лише знайти гроші, аби вона побачила світ», — сказав пан Грабар.