Представники фермерських асоціацій продовжують наполягати про необхідності скасувати обмеження на експорт зерна. Вони стверджують, що запровадження квотування експорту сільгосппродукції спричинило обвал внутрішньої ціни на зернові, не дозволяє фермерам отримати очікувані прибутки і в черговий раз ставить працівників галузі у скрутне становище.
Тим часом МінАПК продовжує обстоювати необхідність будь-що забезпечити продовольчу безпеку в країні, втім, не відмовляючись від планів зберегти зовнішні ринки збуту. У свою чергу, Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) заявила про міжнародну потребу в українському зерні й необхідності протягом найближчого десятиліття збільшити обсяги виробництва зернових майже вдвічі, щоб забезпечити вже глобальну продовольчу безпеку.
Зневірені аграрії не перестають запевняти: збитки від обмеження експорту вже перевищили 10 млрд грн. й лише скасування квот зможе спинити зростання їхніх втрат. МінАПК із таким формулюванням категорично не погоджується. Як заявив міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк, йдеться не про втрати аграріїв, а про недоотримання прибутків, прогнозованих раніше. На його думку, навіть якщо б квоти не були запроваджені, протягом маркетингового півріччя зернотрейдери не змогли б експортувати більше зерна, ніж продано зараз. Зокрема, стосовно квот на кукурудзу — то, на переконання міністра, вони зовсім не обмежили експорт культури. За його словами, розмір квоти на кукурудзу становить 2 млн т. і якщо зернотрейдери зуміють продати культуру за кордон в такому обсязі, це буде дуже добрим показником.
Власне, обмеження торкнулися експорту ячменя і жита, обсяги виробництва яких не дозволяють експортувати ці культури у великій кількості. Також довелося суворо обмежити експорт гречки. Адже, як не втомлюються повторювати у міністерстві, — продовольча безпека понад усе! І в той же час, запевняють, що обсяги цьогорічного врожаю дозволятьвиконати це завдання. Урожай вже зібраний на 99% засіяних площ. Правда, середня врожайність, за словами міністра, приблизно на 2 центнера з гектара менша, ніж торік, однак внутрішні потреби основними видами сільськогосподарської продукції будуть забезпечені.
“Ми розуміємо важливість забезпечення експортного потенціалу нашої країни, але основне наше завдання — забезпечення внутрішніх потреб. Збереження завнішніх ринків не може відбуватися ціною внутрішнього дефіциту і подорожчання фуражного зерна для виробників м'са. Як би там не було, квоти — це метод, що дозволяє нам регулювати забезпечення продовольчої безпеки і який дозволений СОТ, Конвенцією ООН, застосовується і в Євросоюзі ”, — наголосив М. Присяжнюк.
Проте, за його словами, вже в наступному місяці МінАПК планує підрахувати баланс і прийняти рішення щодо обсягів квот на наступний рік. Такий підхід, вважає міністр, дозволить державі повністю контролювати баланс внутрішнього споживання, оскільки Україна вже відправила на експорт понад 5,5 млн т. зернових, і до кінця року, згідно із квотами, продасть ще 2,7 млн т. Загалом протягом 2010 року планується експортувати 8,5 млн т. зернових при розрахункових можливостях на рівні 12,5-13 млн. т.
Власне, за умови, що певні обсяги зернових будуть експортовані поза квотами до Росії, Грузії та Вірменії, це збігається із думкою аграріїв. Вони наполягають, що експортний потенціал країни становить не менше 15 млн т. От тільки цей самий експортний потенціал може зазнати значних втрат, поки дочекається своєї черги на експорт. За словами фермерів, в країні немає потужностей для зберігання і сушіння кукурудзи в тих обсягах, які забезпечив цьогорічний врожай. “Все це може закінчитися великими втратами, тобто може відбутись утилізація певної частини вирощеної продукції”, — стверджує президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко і додає, що й без того “селяни не можуть продати свою продукцію за реальними цінами, адже всі, хто її продає, продає із втратами принаймні по півсотні гривень на тонні”.
Та проблеми квот не єдине, що турбує аграріїв. Вони, як, зрештою, і всі представники бізнесу в країні, стурбовані нововведеннями проекту Податкового кодексу. “У цьому проекті закону передбачаються такі норми, як неповернення ПДВ, нульова ставка при експорті зернових, олійних та шкур великої рогатої худоби. Все це робиться з метою, в першу чергу, зменшити ціну на цю продукцію на внутрішньому ринку. Втрати селян від цього становитимуть понад 10-12 млрд грн — і це при нинішніх цінах на сільськогосподарську продукцію”, — бідкається Леонід Козаченко.
У цей же час міністр Микола Присяжнюк наполягає на тому, що зернотрейдери зобов'язані допомогти аграріям покращити якісні та кількісні показники врожаю. Певно, маючи на увазі, що держава цю допомогу їм не запропонує. Так, Національний проект “Зерно України” передбачає переоснащення парку сільськогосподарської техніки — також за допомоги зернотрейдерів.
Тож фермери припиняти “попереджувальні акції”, подібні до тих, що відбулися недавно, не збираються. Наразі вони вимагають зустрічі із Президентом або Прем'єром, оскільки вважають, що лише на вищому рівні можуть вирішити проблеми корупції і надприбутків серед тих, хто бере безпосередню участь у розподілі квот. Логічно ж припустити, що якби такі самі прибутки отримували фермери, то охочих працювати в селі ставало набагато більше, ніж, приміром тих, хто їде шукати роботу до великих міст. Та й забезпечувати нарощування виробництва до 80 млн т., як того вимагає ФАО, за нинішніх 40 хтось та має. />