В перший день жовтня історія незалежної України повернулася як мінімум на 6 років назад — у кінець 2004 року, коли президентом держави було обрано Віктора Януковича з повноваженнями Леоніда Кучми. Той, хто врешті дочекався, справедливого, на його думку, реваншу, очевидно, почувається щасливим, а ось український народ, скоріше за все, вважає себе обдуреним двічі — в країні не залишилось більше жодного результату Майдану.
Вже вдруге оприлюднення, здавалося б, резонансних для країни рішень, відбувається за вельми спокійної атмосфери — рішення найвищого в Україні суду ставали відомими ледь не в момент оголошення КСУ про прийняття на розгляд відповідних подань. Так було у випадку з сумнозвісними “тушками”, так сталося і сьогодні. Рішення щодо легітимності політичної реформи 2004 року хіба що не було надруковане на першій шпальті газети “Сегодня”. Ніхто не сумнівався (особливо, після “звільнення” за власним бажанням напередодні винесення рішення чотирьох суддів КСУ), що реформу визнають нелегітимною, навіть, після того, як півтора роки тому КСУ вирішив відмовити у відкритті провадження по закону N 2222, пославшись на те, що цього закону вже не існує в окремому вигляді, він став положенням Конституції. За скасування політреформи проголосували 18 з 18 суддів. Навіть виступи представників Президента та опозиції у суді були вельми очікуваними — бютівець Сергій Власенко назвав рішення суду “політичним наказом, позбавленим юридичної сили”, Олена Лукаш з Адміністрації Президента України — “справедливим, очікуваним та таким, що покладе край політичним чварам”. Колишні колеги по парламенту розійшлися в оцінці наслідків скасування реформи — представник опозиції наголосив на необхідності відставки всіх гілок влади, натомість, регіоналка запевнила, що жодних підстав для цього немає. Щоправда, вона не змогла пояснити, яким чином виконати рішення про необхідність негайного приведення у відповідність з Конституцією зразка 1996 року усі нормативно-правові акти, прийняті після 2004 року.
Дещо несподіваним стало лише те, що КСУ не посоромився значно перевищити свої повноваження і не лише визнав нелегітимною процедуру внесення змін до Основного закону, а й саму Конституцію, фактично змінивши конституційний лад в країні, перебравши на себе повноваження парламенту.
Самопроголошена лідерка опозиції Юлія Тимошенко на прес-конференції відразу після закінчення оприлюднення рішення, справедливо відзначила, що це прямо суперечить статті 5 Конституції України, яка зазначає, що що право визначати конституційний лад не може бути узурповане державними органами або посадовими особами. Юлія Володимирівна також вкотре закликала народ протестувати проти такого свавілля, але після того, як вона вже кілька разів марно кликала українців на новий Майдан — слова її викликали лише сумну посмішку.
Юрист-нунсівець Роман Зварич, коментуючи цю ситуацію в інтерв’ю ГолосUA, зазначив, що КСУ відкрив скриню Пандори. “Ми з вами опинилися у правових обставинах, які я називаю колапсом. Вирішити їх можна лише розпустивши парламент та призначивши нові вибори за законами 1996 року. Шляхи є два — або парламент саморозпуститься, або це має зробити президент”, — наголосив він.
Скасування реформи, між тим, схвалили усі три попередники Віктора Януковича — усі вони вважають, що країні потрібен сильний президент. Тимошенко теж не відмовилась від ідеї скасувати реформу 2004 року, між тим наголосила на неприпустимості того способу та поспіху, з яким це було зроблено. Чинний глава держави, коментуючи скасування реформи, заявив, що парламент, між іншим обраний народом, повинен виконати рішення КСУ. /> Окрім опозиції своє незадоволення рішенням КСУ висловив і Володимир Литвин — він натякнув, що таке рішення зменшує мотивацію працювати, як в коаліції, так і в опозиції. А заразом попередив, що президент отримав право одноосібного звільнення уряду та прем’єра та запевнив, що у будь-якому разі дострокових виборів до парламенту не буде.
Інший представник коаліції – лідер КПУ Петро Симоненко, хоч і підтримав скасування реформи 2004 року, висловив здивування способом, яким це було зроблено. «Це дивна ситуація, коли суд скасовує закон № 2222… Його не існує, він вже став Конституцією. Тобто, Конституційний суд, на мій погляд, сьогодні перевищив свої повноваження, бо він, за законом про Конституцію та Конституційний суд, повинен був розглядати проблему конституційності законів, а він виніс вердикт законності усієї Конституції», — наголосив політик.
Думки у самій Партії регіонів дещо розійшлися з цього питання. Зокрема, нардеп-регіонал Сергій Головатий заявив, що скасування Конституції 2004 року не означає автоматичного повернення до зразка 1996 року і посилання на Конституцію 1996 року присутнє лише у мотивувальній частині рішення суду, а отже не є нормативним. "Це тільки точка зору. Для того аби вона знайшла своє місце в резолютивній частині рішення, її ще потрібно довести та обгрунтувати. А суд цього не зробив. Тому не дивно, що у резолютивній частині рішення КСУ немає прямого ствердження, що віднині в Україні діє Конституція 1996 року”, — підкреслив він. “Насправді, політикам кинули м’яча, гра з яким може призвести до хаосу в країні”, — підсумував він.
Натомість, регіонал Михайло Чечетов запевнив, що “усі політичні катаклізми в країні після рішення КСУ закінчилися”.
В принципі, думки депутатів є вже і не надто важливими – головне те, що в уряді вже готові оприлюднити текст нового головного документу країни. Мін’юст в обличчі Олександра Лавриновича відразу після оголошення судом рішення, заявив, що вже ввечері 1 жовтня вийде спеціальний випуск Офіційного віснику України, де буде надрукований текст чинної Конституції. При цьому він заявив що рішення суду є "є юридично абсолютно коректним". "Я думаю, що мало хто сумнівався, думаю, що взагалі ніхто не сумнівався в тому, що саме таке рішення має відбутися", — сказав він. Також Лавринович запевнив, що парламент відбуде термін, визначений на час їхнього балотування, тобто – згідно Конституції зразка 2004 року, а от президент матиме повноваження 1996 року, на які його, щоправда, ніхто не уповноважував.
Скасування реформи, яку критикували практично всі в країні, поставило більше запитань, ніж відповідей. Схоже, що відповісти на них можуть лише у дуже вузькому колі прибічників чинного глави держави. Очевидно, лише ця невелика група людей буде вирішувати за якими правилами житиме 46-ти мільйонний народ. Разом з тим, як слушно відзначив на форумі у Ялті Єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Стефан Фюле — “рішення КС не є конституційною реформою. Тож широка конституційна реформа в Україні все ще залишається актуальною". Саме з цієї причини лідер КПУ Петро Симоненко наголосив на необхідності продовжувати Конституційну реформу в Україні і пообіцяв надати на розгляд парламент свій варіант Основного закону.