Випробування українських абітурієнтів навряд чи закінчаться складанням зовнішнього незалежного тестування. У Міністерстві освіти та науки заявили про створення робочої групи для розробки так званого тесту на здібність, який, за задумом, дозволить спрогнозувати, наскільки успішним буде навчання студента у вищій школі.
Водночас у міністерстві закликають не поспішати з висновками. Директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук наголошує, що подібне тестування є питанням далекої перспективи, і концепція його навряд чи буде розроблена раніше 2011 року. «Тест на виявлення академічних здібностей не є питанням сьогоднішнього дня. Має бути розроблена концепція, ми маємо зрозуміти чи нам такий тест узагалі потрібний. Потрібно також створити потужний авторський колектив для його підготовки, потрібна апробація, аби побачити реакцію суспільства», — зазначив він.
Тестування на виявлення здібностей — не новинка у сфері освіти. На сьогодні подібне випробування існує у Сполучених Штатах, Німеччині, Ізраїлі та Швеції. У кожній із країн тест адаптований до освітніх традицій, проте вважається, що запроваджений він був саме у США.
Варто зазначити, що американський SAT (Scholastic Assessment Test) — стандартизований тест загальних здібностей — оцінює не стільки знання, скільки особливі навички абітурієнта, а також майбутній рівень ефективності його навчання в університеті. SAT складається з трьох етапів — читання, математики та письмового завдання, за нього абітурієнти сплачують близько $50. Тест був розроблений у 1926 році, і відтоді за його результатами зараховують до найпрестижніших американських вишів.
Тим не менш, підкреслює Ігор Лікарчук, якщо і ініціюватиметься впровадження подібного тесту, він навряд чи буде аналогом американського. «Із чотирьох країн, в освітній системі яких існує когнітивне тестування, у кожній із них тести мають різний вигляд. Це нормально, адже всюди свої освітні традиції, є також ментальність, соціальні і політичні умови. Не можна механічно перенести те, що є в одній країні, в іншу. Будь-який досвід необхідно адаптувати», — зазначив він.
Натомість у деяких українських вишах заявляють, що подібний тест уже існує. За словами почесного ректора Національного університету «Києво-Могилянська академія» В’ячеслава Брюховецького, в НаУКМА тест на здібності був запроваджений іще 1992 року. Щоправда, він відрізняється від когнітивних тестів в інших країнах (складається з п’яти предметів на вибір), і більше схожий саме на зовнішнє незалежне тестування, проте ректор запевняє, що розуміння тесту на здібності у кожного навчального закладу суб’єктивне. «Є підміна понять. Тест трактують по-своєму. Міносвіти розуміє його як іще одну форму іспиту. Те, що ми запропонували, це було дещо інше, це був саме тест на здібності, створений спецільно, аби оцінити здібність абітурієнта до навчання у НаУКМА», — наголосив В’ячеслав Брюховецький.
На його думку, подібний тест просто необхідний університету, до якого щороку прагнуть потрапити тисячі абітурієнтів. «Минулоріч тестування проводилося паралельно із обов’язковим незалежним оцінюванням. Це була легітимна річ, і це робилося для того, аби викоремити дійсно найкращих. Уявіть, у нас — 500 бюджетних місць, а лише медалістів, які тоді ще мали пільги при вступі, було більше тисячі», — зазначив почесний ректор НаУКМА, додавши, що у 2009 році університет також проводитиме власне тестування, проте його результати не впливатимуть на хід вступної кампанії.
Водночас в Центрі оцінювання якості освіти зазначили, що однією з причин поширення ініціативи про впровадження когнітивного тестування в системі української освіти стало бажання деяких вишів певним чином вплинути на вступну кампанію, яка, як передбачається, має повністю виключити будь-яке зовнішнє втручання. «Питання стимулюється деякими керівниками вищих навчальних закладів, які втратили можливість впливати на вступну кампанію, використовувати її у своїх інтересах», — каже Ігор Лікарчук.
За його словами, під час реформування освітньої системи «не треба гнати коней». «Ініціативою про запровадження тесту на здібності ми можемо внести таку бомбу в суспільство, що навіть тяжко уявити наслідки. Наразі є ідея, і, можливо, ця ідея непогана. Проте триває робота, і ми не можемо говорити про конкретні дати. Потрібно пройти всі етапи. Так було із зовнішнім незалежним оцінюванням, його розробили ще у 2001 році, проте єдиним випробуванням для вступу воно буде лише цьогоріч», — зазначив директор центру.
Матеріально ідею поки навіть не оцінюють. Кажуть, мовляв, аби говорити про вартість будинку, потрібно мати його проект; так само і щодо тесту — потрібно спочатку розробити його концепцію. А вона, здається, поки зовсім не часі: на порозі вступна кампанія, результати якої, можливо, аж ніяк не гірше покажуть здібності українського абітурієнта.