“
Неїстивна інфляція
size="2">Цього разу інфляція зайшла в Україну в інші двері. Сьогодні її “пригнала” не фінансова криза, а криза продовольчого ринку. Теперішній уряд з його головою Миколою Азаровим бореться не лише “зі спадщиною помаранчевих”, а й з негативним впливом неврожаю зернових у світі. Цьому не заважає навіть те, що український врожай зернових експерти впевнено називають достатнім, хоча, зрозуміло, не дуже щедрим через аномальну літню спеку. Тим не менше, майже половина продуктів, які складають споживчий кошик пересічного українця, помітно подорожчала.
size="2">Про нинішню інфляцію першими заговорили прості громадяни, а не опозиція чи тим більше — уряд. Вражаюче зростання цін, яке почалося із середини серпня і триває й нині бентежить переважну більшість людей. Подорожчали всі основні складові щоденного раціону українського населення — хліб, молоко, яйця, м”ясо і навіть — гречка. І окрім “радісного” підвищення в кінці літа тарифів на газ, люди отримали ще й додаткові витрати на всі послуги й товари широкого вжитку.
size="2">Тим не менше, Держкомстат за підсумками вересня відрапортував про 2,9% інфляції. Український прем”єр, звичайно, визнав, що цей показник є доволі високим, проте одразу ж заспокоїв населення, запевнивши, що ця інфляція на жодні ринки не вплине. Щопрада, “гречану кашу” уряду спробувала зіпсувати колишній прем”єр, а тепер лідер найбільш опозиційної політсили Юлія Тимошенко. Вона заявила, що насправді Держкомстат применшує справжні показники інфляції. На її думку, вони становлять 58,7%. Але, на жаль, ніхто окрім пересічного українця насправді не знає, скільки ж ця продовольча інфляція “з'їла” грошей з його гаманця.
size="2">Без ланцюгової реакції не обійшлося
size="2">За оцінкою виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, інфляцію в
size="2">Україну приніс “імпортне зростання” цін на продовольчих ринках. На думку економіста, різкий стрибок інфляції у вересні спричинений не тільки звичним сезонним фактором, а здебільшого — "імпортною інфляцією".
size="2">Споживчий кошик в Україні дещо відрізняється від споживчих кошиків країн світу. У Болгарії, Румунія, Польщі частка продуктів харчування в ньому становить близько 30-35%. В країнах Західної Європи — 15%. В Україні вони займають — 55%. "Тобто будь-яка зміна цін на продукти харчування відразу позначається на цінах всього споживчого кошика, ну і відповідно — на інфляції", — уточнив він.
size="2">Економіст зазначив, що ціновий пік відбувся, коли ціна на пшеницю доросла до 250 дол. за тонну. "Україна, як член СОТ, може продавати зерно як всередині країни, так і за її межами. І велика частина виробників хотіла б продати зерно там, де ціна вища. А ціна вище на міжнародних ринках. Тому збільшилася і ціна на внутрішніх ринках країни", — переконує О. Устенко.
size="2">Близько 40% продуктів харчування в українському кошику пов'язано з цінами на зерно. Цими продуктами є і м'ясо, і молоко, і яйця. І, очевидно, якщо відбулося подорожчання зерна, повинна була зрости вартість усього споживчого кошика. "Тому говорити, що це інфляція чисто внутрішня, було б неправильно. Багато в чому вона залежить від світових показників", — резюмував він. Ситуацію з ростом цін уряд зміг би з часом подолати, якщо взявся б за сферу сільського господарства в Україні та забезпечив умови для надходження інвестицій в країну. "Поки що ми чуємо правильну риторику, але досі не бачимо реальних дій", — зауважив О. Устенко.
size="2">Про “завезену” інфляцію говорить і керівник інформаційно-аналітичного центру "Forex Club" в Україні Микола Івченко. Однак, за його твердженням, посилили інфляцію в Україні об'єктивні внутрішні негаразди. Так, однією з таких причин він назвав недостатній обсяг продовольчих запасів в країні та дефіцит Державного бюджету.
size="2">За словами М. Івченка, зараз існують декілька об'єктивних причин, що призвели до різкого подорожчання продуктів в Україні. Серед основних чинників експерт назвав різке підвищення цін на пшеницю в серпні-вересні у світі, в тому числі, після заборони експорту пшениці з Росії. "І це відразу вплинуло на вартість зерна в Україні. Відповідно, почалося подорожчання хлібу та хлібо-булочних виробів. Потім по ланцюжку ми отримали значне подорожчання м'яса та м'ясопродуктів, дуже серйозне зростання цін на олію, молоко, яйця. Велике підвищення цін на яйця, на 51%, пов'язане з підвищенням цін на корми. А корми, у свою чергу, пов'язані з цінами на зерно. Підвищення в світі цін на зерно у серпні відбулося до 44%, а на початку вересня — взагалі 50%", — повідомив він.
size="2">Окрім того, експерт нагадав, що суттєво подорожчали овочі в Україні. Так, за його словами, у вересні зростання цін на них склало 16,8%. Це пов'язане і з сезонним чинником. До того ж, оскільки підвищився попит, свою роль зіграв також спекулятивний фактор. "При цьому торговельні мережі не можуть стримувати цін — всі хочуть заробити. Наприклад, подорожчала картопля на 22% у зв'язку з неврожаєм її в Україні в цьому році. І це об'єктивні фактори, які пов'язані і з внутрішнім неврожаєм, і зі міжнародними тенденціями. Тут потрібно визнати, що ці тенденції не на користь Україні. І стримувати ціни тут досить важко", — зауважив він.
size="2">Серед головних внутрішніх чинників Микола Івченко назвав недостатній обсяг запасів. Наприклад, в Аграрному фонді є недостатній запас картоплі, цукру та ін. "Це ж головна проблема — брак фінансів у державі. Ми знаємо, що має місце дефіцит Державного бюджету", — сказав експерт.
size="2">У серпні дефіцит Держбюджету істотно збільшився в порівнянні з липнем. Експерт пояснив ситуацію, в якій опинився сьогодні український уряд, дефіцитом коштів. "Їм (урядовцям -ред.) не вистачає грошей, щоб закупити ту ж саму картоплю, наприклад, чи гречку, зерно, щоб забезпечити, у разі необхідності, країну повною мірою, а при необхідності продати це, щоб збити ціну", — зазначив він.
size="2">За даними Миколи Івченка, досі не сформовано Аграрний фонд в країні. "Зараз почали намагатися щось зробити і ввели квотування на експорт зерна, щоб внутрішні ціни на нього впали. Так воно і сталося. Вони впали десь на 6-7%. І держава буде намагається потрошки зниженням цінами до грудня намагатися збільшити запаси Аграрного фонду, в разі необхідності пережити зиму або провести якісь валютні інтервенції. Але все одно питання впирається в гроші", — зауважив економіст.
size="2">Прибіднена” інфляція наробила галасу
size="2">Тим часом таке стрімке подорожчання продуктів харчування державники оцінили лише в 2,9% інфляції за вересень. Населення обурюється, мас-медіа рясніють гучними заголовками, а профспілки ще й соціальний експеримент влаштували. Кілька охочих зголосилися наочно продемонструвати владі, чи можна в Україні вижити на мінімальну зарплату.
size="2">Чи буде хоч якась реакція влади на подібні експерименти — невідомо. Проте вже зараз її звинувачують у тому, що вона приховує справжні показники інфляції. Як зазначив директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин, внаслідок відсутності незалежного оцінювання показників економіки в Україні офіційна статистика держави демонструє нереальні цифри інфляції. "Звичайно, офіційна статистика нереально відкриває динаміку, той кошик споживчий, на основі якого створюється цінова динаміка, оцінюється динаміка інфляції. Він явно є дуже "прибіднений", зорієнтований на елементарне фізіологічне виживання, мінімальне споживання, яке, звичайно, не відповідає реальному стану справ", — зазначив економіст.
size="2">На його переконання, підвищення цін на газ дало поштовх зростання цін в житлово-комунальному господарстві, що, в свою чергу, призвело до подорожчання вартості послуг у інших сферах економіки країни. "Ми свого часу провели деяку попередню оцінку. Згідно з нею, подорожчання газу має додати до інфляційних показників до 5 пунктів. Тим часом Держкомстат дає меншу оцінку", — зауважив експерт. "Дуже дивно спостерігати: при тому, що відбувається рух цін в тому ж ЖКГ, транспортній сфері (подорожчання проїзду в метро, скажімо, невеличке, проте суттєве в цілому), — при цьому Держкомстат у вересні нам дає дефляцію в 0,4%. Так само і продукти харчування подорожчали набагато більше, ніж Держкомстат повідомив. Тобто ,це явно не відповідає реальності. Ці показники занижені. На них орієнтуватися важко. Але, на жаль, інших показників, якими можна було б оперувати, немає. Оскільки немає тих, хто проводить незалежні оцінки", — резюмував В. Юрчишин.
size="2">При цьому, Микола Івченко висловив переконання, що насправді сьогодні населення України може бути не готовим до “шокуючих” справжніх цифр реальної інфляції. І, можливо, уряд правильно чинить, не оприлюднюючи їх. З цим твердженням Василь Юрчишин категорично не погоджується. Він запевнив, що заперечуючи реальні показники інфляції в Україні, Кабінет міністрів тільки посилює панічні настрої населення щодо цін на продовольчі товари та послуги.
size="2">На думку В. Юрчишина, зараз в Україні відбулося ланцюгова реакція на подорожчання цілого ряду товарів та послуг, що далі перекидається з одного ринку на інший. "Так, скажімо, подорожчання гречки, яке відбулося в серпні, підштовхнуло зростання цін на овочі та цукор, та ін. Негативні очікування — дуже вагомий чинник того, що будь-які негаразди сприймаються населенням як керівництво до дій", — переконаний економіст.
size="2">Він вважає, уряд в Україні — і нинішній, і попередній — нічого не робив і не робить для реального запобігання та реагування на такі процеси в державі. "На жаль, це характерно для українського уряду як такого, незалежно від його кольору. Не проводиться систематизований аналіз ринків, не проводяться аналітичні прогнозування ринків. Дуже часто замість того, щоб реагувати, попереджувати, якщо щось стається, — наші прем'єри вдаються до засобів заспокоєння. Натомість населення бачить зовсім іншу, реальну картину. Це навпаки збільшує панічні настрої, тільки роздмухує їх, і це абсолютно справедливо. При цьому уряд вдається до дій, які знову-таки суперечать дійсності", — зауважив він.
size="2">Якось випливемо?
size="2">На запитання чи буде знайдений вихід із ситуації, а чи потрібно очікувати подальшого подорожчання продуктів, експерти відповідають по-різному. Проте більшість все ж дає позитивні прогнози, які збудуться, на жаль, не так скоро — вони стосуються аж другої половини 2011 року. На думку Миколи Івченка, ці позитивні процеси відбудуться в Україні разом із покращеннями в інших країнах світу.
size="2">Як заспокоїв головний фінансовий аналітик агенції "Експерт-Рейтинг” Віталій Шапран, наразі, щоб пом'якшити ситуацію з продовольчим дефіцитом на ринку України, влада використає Держрезерв . "Ми не відзначаємо жодних серйозних дій, крім піар-ходів, коли Прем'єр-міністр заявляє, що товар має коштувати стільки-то, а не стільки, як воно є. Плюс, традиційне українське ноу-хау: уряд періодично викидає на ринок товар з Держрезерву і тимчасово вирішує проблему. Але це боротьба не з джерелом пожежі. Вони намагаються приховати недоліки ринку. Напевно, так і треба робити, уряд повинен тримати руку на пульсі продовольчих товарів. Швидше за все, це призведе до усунення дефіциту в певних сегментах ринку, пом'якшення ситуації", — запевнив експерт.
size="2">На переконання фінансового аналітика, зараз в Україні інфляція (2,9% у вересні, за даними Деркомстату) не є критичною. "Краще велика інфляція, але велика кількість робочих місць, ніж — низька інфляція і високе безробіття", — вважає В. Шапран.
size="2">На думку М. Івченка, уряд нині пробує допомогти українській економіці, щоб зменшити інфляцію та збільшити надходження до бюджету. "Держава намагається будь-яким методом поповнити бюджет. Це — прийняття Податкового кодексу, запровадження податку на банківські депозити. Є певні спроби наведення порядку на тій же, наприклад, митниці. Але в силу зовнішніх причин (у серпні підвищення цін на зерно до 50%) і ажіотажу через зростання цін подолати негативні економічні явища досить важко", — вважає він.
size="2">Експерт висловив переконання, що друга половина 2011-го буде періодом відновлення світової економіки і держава та бізнес почнуть заробляти доходи, які будуть збільшуватися. Це буде підвищення попиту на продукцію АПК, метал. Але ціновий тиск буде залишатися ще довго. Тому що світова економіка входить у пік підвищення цін на товари: зерно, кукурудзу, метали. І в цьому зв'язку будуть зростати доходи населення. Тому що Україна експортує більшу частину згаданих товарів", — зазначив Микола Івченко.
size="2">На його думку, 13% інфляції цього року було б хорошим результатом. А прогнозованих до 10% він вважає нереальними. На переконання Миколи Івченка, у наступному році темпи інфляції значно уповільняться, оскільки головний чинник, що впливає на українську економіку, — світові тенденції до підвищення цін на продовольчі товари — уповільниться. Водночас, за оцінками Миколи Івченка, наступні декілька місяців будуть важкими для українського населення.
Читайте также по теме