На офіційному порядку денному сьогоднішнього візиту до Харкова президента Росії Дмитра Медведєва, позачергової і вже п’ятої зустрічі президентів України й Росії за останні два місяці, було чимало важливих питань. У порядку денному — зустріч з керівниками прикордонних регіонів Росії та України, а також підготовка чергового засідання російсько-української міждержавної комісії, просування високотехнологічних проектів в атомній енергетиці, авіабудуванні, космосі. Йшлося про взаємодію у газовій сфері, а саме постачання російського газу Україні і його транзиту європейським споживачам. Ще одна важлива тема переговорів — створення умов для функціонування Чорноморського флоту Росії на території України.
Однак головне питання не у тому, чим мають поступитися одна одній зараз чи через тиждень-два країни-учасниці переговорів. Питання, які будуть розглядатися на зустрічі голів держав, є другорядними, вплітеними у загальностратегічну концепцію дій Росії, вважає президент Центру європейських та трансатлантичних студій Олексій Коломієць. На думку експерта, Росія і її керівники ведуть потужну, інтелектуально сплановану і стратегічну гру із відновлення домінування у регіонах колишнього впливу і відносини з Україною — лише її частина. Україна ж має у цих переговорах слабку позицію, насамперед, завдяки неможливості правильно оцінити ситуацію. “Нерозуміння, у яких політичних координатах відбувається ця потужна гра, просто приводить нинішнє українське керівництво до фатальних помилок. Вони, фактично, самі себе заводять у таку ситуацію, у якій, у першу чергу, через дуже короткий проміжок часу для них виходу вже не буде, а трохи далі виходу, можливо, не буде вже й для держави».
Іншими, але не менш важливими чинниками впливу під час російсько-українського «торгу» є критична соціально-економічна ситуація в Україні з тенденцією до погіршення. І «заграниця» нам більше не допоможе, вважає Олексій Коломієць. Після приходу до влади у США Барака Обами інтерес до незалежної України у нинішньої адміністрації Сполучених Штатів надзвичайно знизився, як і загалом до європейських питань. Сама ж об’єднана Європа після ухвалення Лісабонської угоди страждає від розмитості центрів впливу та нездатності впливати на розвиток подій, «закриваючи очі» на українську ситуацію. «Найближчим часом, я боюсь, буде створюватися вісь "Москва-Варшава-Берлін", навіть не беручи до уваги, що між ними існує Україна», — прогнозує Коломієць. Разом із тим він висловив думку, що під час сьогоднішньої зустрічі двох президентів поступки з боку України можуть бути доволі помірними. «Побрутальнішати» вони можуть лише з розвитком вже запущеного процесу. «На жаль, я не бачу жодних можливостей з боку українського керівництва для того, щоб не лише це зупинити, а хоч би пручатися цьому», — сказав Олексій Коломієць.
На які кроки назустріч одна одній підуть під час сьогоднішніх переговорів у Харкові Росія і Україна, передбачити було важко. Та й після закінчення зустрічі не всі вони стануть відомими — вважає директор Центру політичних досліджень та конфліктології Михайло Погребінський. Важливішим за це, на думку експерта, є тепла атмосфера й бажання разом вирішувати проблеми, які цікавлять обидві держави.
На думку Михайла Погребінського, знижка на російський газ для України буде пропорційна поступкам бізнесових інтересів у цікавих для Росії сферах економіки. “Є розуміння того, що не буде політичної ціни, а буде ціна, зумовлена якимось балансом комерційних інтересів сторін. Це означає, що якщо буде (а, скоріше за все, так і буде), знижена ціна на газ, Україна мусить поступитися якимись бізнесовими інтересами у інших сферах економіки. Можливо, це буде літакобудування, можливо, транспортування нафти, можливо, щось інше. Але безсумнівним є те, що росіяни не будуть давати наперед якісь привілеї Україні, не маючи певності у тому, що вони отримають відповідний зиск приблизно такого самого розміру”.
Експерт вважає, що завадити успіху України під час переговорів може лише відсутність певного досвіду. “Звичайно, у нас в Україні немає такого досвіду проведення міжнародних переговорів, який є у Москви. Звичайно, ми будемо потерпати певний час. Але треба вчитися — нічого тут не зробиш. Я думаю, що це важливі кроки, щоб навчитись на майбутнє”, — зазначив Михайло Погребінський.