Історія смерті 19 річного студента у київському райвідділі міліції вже набула в Україні сильного суспільного резонансу. Як відомо, потрапивши увечері до відділку хлопець отримав, через ще не встановлені судмедекспертизою причини, сильні тілесні пошкодження і не дожив до ранку. Подія, яка сталась 26 травня, підняла на ноги громадськість України і вже 1 червня у 16 містах України пройшли пікетування управлінь правоохоронних органів. Омбудсман країни Ніна Карпачова виступила із заявою про вбивство студента працівниками міліції, однак говорити про остаточні висновки можна буде після завершення експертиз. Ситуація жахлива лише за одним своїм змістом, але не єдина за останні три місяці «нових підходів» міліції.
Отримуючи міністерський портфель новий керівник української міліції Анатолій Могильов пообіцяв покращити роботу правоохоронних органів, наслідками чого вже невдовзі стали численні акції протесту біля головних управлінь МВС по всій Україні. Одним з перших кроків нового міністра стало зміна керівного складу міліції в областях та ліквідація відділу МВС, який займався моніторингом дотримання прав людини у правоохоронних органах. Деякі призначення на керівні посади міліції були названі доволі сумнівними, проте набагато більше запитань виникає сама робота міліції за останні три місяці.
За оцінкою виконавчого директора Української Гельсінської групи Володимира Яворського, з початку року значно погіршилася ситуація із дотриманням прав людини з боку працівників міліції, і зокрема, права на свободу слова. УГС проводить власний моніторинг уже багато років і, як вважає ця організація, українські правоохоронні органи рухаються зовсім не в тому напрямку. Хоча МВС і залишила можливість громадського контролю за діями міліціонерів, було звільнено майже всіх заступників міністра, які боролися із таким ганебним явищем, як катування у відділеннях МВС, стверджують правозахисники. Схожої думки дотримується і директор Українського інституту публічної політики Віктор Чумак: «Міліція використовується зараз, як механізм тиску на опозиційних опонентів і це, до речі, позиція, як влади, так і громадян». Експерт зазначив, що у всьому світі оцінка діяльності правоохоронних органів здійснюється за рівнем довіри громадян до міліції, в той час, як в Україні за кількістю порушених (не завершених, а порушених) кримінальних справ.
Хоча за даними соціологічного дослідження Центру Разумкова, у квітні цього року повністю підтримували дії міліції 10,3% опитаних громадян, підтримали окремі заходи – 35,4% в той час, коли аналогічне дослідження, яке проводилось у жовтні 2009 року, засвідчило — підтримують МВС лише на рівні 5,3%, а підтримка окремих заходів — на рівні 31,3%.
Міністр Могильов під час колегії у МВС заявив, що міліція має бути відкритою для преси, а у громадській думці міліціонер має асоціюватись як захисник людей та правопорядку. Гарні слова, оптимістичні лозунги та разом із тим можна згадати, як той же самий Могильов виступив із досить специфічною заявою про те, що опозиції треба виділити поле за Києвом і там нехай, мовляв, мітингує. Тобто, можна припустити, що фундаментальне право громадян на мирні зібрання і проведення акцій міліція забезпечувати не буде. Як вважають правозахисники, про це свідчать події останнього часу.
14 березня – столичний спецпідрозділ «Беркут» розігнав акцію протесту проти незаконної забудови. Міліція затримала 5 учасників акції, а проти одного навіть порушили кримінальну справу; />
25 березня – була розігнана акція щодо відставки міністра освіти Дмитра Табачника. Один з учасників акції був затриманий за роздачу листівок;
27 березня — співробітники Голосіївського районного відділу внутрішніх справ провели обшук у квартирі журналістки О.Білозерської та вилучили фотоматеріали з акції протесту проти магазину хутра;
8 квітня – міліція затримала 13 активістів акції спрямованої проти проведення виставки «Польські та єврейські жертви УПА»;
9 квітня – обшукуючи учасників акції протесту проти захоплення книжкового магазину «Сяйво» міліція знайшла у одного із них балончик із фарбою. Проти цього порушено кримінальну справу;
13 квітня – міліція затримала 4 учасників акції протесту проти незаконної забудови по вулиці Гончара 17-23, один із затриманих отримав тілесні ушкодження, ще одним виявився журналіст;
15 травня – міліціонери зірвали проведення акції протесту «Знищимо в Харкові сміття». Правоохоронці заблокували рух колони і із застосуванням сили знищили відеозаписи своїх дій;
25 травня – міліція розігнала протестуючих проти знищення парку імені Горького у місті Харків;
27 травня – міліція відтіснила невдоволених чинною владою львів’ян від місця зустрічі із Президентом, залишивши на площі Львова лише нечислених активістів на підтримку дій Януковича;
2 червня – у Харкові міліція бездіяла під час нападу великої кількістю невідомих осіб та лісорубів з увімкненими бензопилами на захисників дерев у харківському паркові імені Горького. Внаслідок бійки понад 30 осіб отримали тілесні ушкодження, 5 з них потрапили до лікарні;
3 червня – міліція заблокувала учасників акції «Лапша і мильні бульбашки від Януковича» біля Національного палацу «Україна», де Президент Янукович мав виступити з посланням до народу.
Хоча у справі студента, який загинув у Шевченківському райвідділі, міліції міністр внутрішніх справ намагається демонструвати об’єктивність: вже відсторонені від роботи усі керівники відділу, а їхню долю має вирішити висновок медиків щодо причин ушкоджень загиблого. У всіх же інших випадках міліція просто мовчить.
Разом із тим, на думку правозахисників, законодавці оминають увагою проблему збільшення порушень з боку міліції, а навіть більше – зараз готується до розгляду законопроект про порядок організації і проведення мирних заходів. За цим документом міліція отримає більше повноважень для перешкоджання народному волевиявленню. Без суду, на власний розсуд уповноважений представник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування буде мати можливість зупиняти проведення будь-якого заходу.