У вівторок Верховна Рада має працювати у пленарному режимі. Двотижневий тайм-аут, який взяли депутати, закінчився і потрібно ухвалювати якісь рішення…
Спікеріада
Головним питання, яке, очевидно, буде винесене на розгляд парламенту може стати обрання спікера Верховної Ради. Зрозуміло, кожна з фракцій не проти висунути свого кандидата, але обрати все ж мають одного. Вже «вічним» кандидатом на цю посаду можна вважати Володимира Литвина. Втім, з урахуванням всіх обставин його кандидатуру може підтримати хіба що БЮТ. Хоча для Юлії Тимошенко, це був би доволі вигідний союзник, навіть незважаючи на те, що Володимир Литвин розміняв її підтримку на певні загравання із іншими топ-політиками країни (Януковичем та Ющенком). />
Ще один кандидат на посаду голови парламенту — Іван Плющ, депутат від “Нашої України”. По суті, Плющ це остання надія партії “Народний Союз “Наша Україна”, що майже втратила всі реальні важелі владного впливу. Пропрезидентська частина парламенту буде робити все можливе для обрання саме цього кандидата — якщо більшість віддасть перевагу Володимиру Литвину це зумовить щось на зразок політичного краху цієї сили. Тож, як прогнозують, Президент використає усі важелі для просування кандидатури Плюща. Як заявив депутат-нашоукраїнець Роман Зварич, за нього фракція НУНС буде голосувати у повному складі.
Зацікавлені в обранні Голови Верховної Ради переважно дві політичні сили, яким вигідна робота парламенту. Це — БЮТ (політсилі, яка має свій уряд, потрібен спікер, який міг би підписувати закони), та Партія регіонів, яка має найбільшу парламентську фракцію і вважає Верховну Раду єдиною трибуною для висловлювання своєї позиції (відсутність цієї трибуни, це, як мінімум, втрата частини електорату). Для НСНУ свій спікер, це лише можливість лобіювати інтереси Президента.
Втім, регіонали зараз роз”єднані на кілька груп «за інтересами». Ця політична сила не має консолідованої позиції щодо кандидатури голови парламенту і можна припустити, що її грошовита частина підтримає Івана Плюща, але з точки зору одноголосної підтримки фракцією ПР цей кандидат має невеликі перспективи.
Олександр Лавринович, нині перший віце-спікер, буде представляти іншу частину депутатів від Партії регіонів, але знову ж таки окрім регіоналів проголосувати за нього можна буде вмовити хіба-що КПУ. Лавриновича краще сприймати, як “паровоза”, адже спікер у цьому випадку буде обиратись разом з віце-спікером, що дасть можливість певного маневру.
Кандидатура Адама Мартинюка, висунута фракцією Компартії, має трохи фантастичні шанси пройти, адже, швидше за все, буде підтримана лише представниками рідної партії.
Дуже вірогідним варіантом виглядає необрання спікера взагалі і розтягнення цього процесу на невизначений час.
Коліціада
Створення парламентської коаліції у її працюючій модифікації нині становить досить складну головоломку. Демократична більшість НУНС-БЮТ із можливим приєднанням Блоку Литвина має дуже непевне майбутнє.
Схоже, регіонали поступово будуть втрачати електорат у східних областях, а коли в умовах кризи представники великого бізнесу-члени Партії регіонів почнуть звільняти на своїх підприємствах працівників, навіть ідеологія, яка поки що залишається, не допоможе їм утримати нинішніх симпатиків у своїй орбіті. Це зрозуміли комуністи і намагаються півищувати свій рейтинг на сході, тому об”єднуватися в коаліцію регіоналам із ними вже не дуже вигідно.
Оскільки існування парламенту у нинішньому складі сприймається лише двома фракціями, ймовірним є відновлення «технічної більшості». Комусь треба буде поступитись принципами, але БЮТ і ПР в складних умовах кризи мають значні шанси для союзу.
НСНУ зараз живе у своєму окремому світі, в якому свято вірять, що критика БЮТу та його лідера Юлії Тимошенко сприятиме обранню Віктора Ющенка на другий строк. Про надію на повторне президентство свідчить і обрання Віктора Ющенка головою НСНУ, яке до того ж має підняти моральний дух нашоукраїнців. Але у будь-якому разі більшість експертів сходиться на тому, що другий день зими у парламенті буде позначений гарячим протистоянням і палким спікерським голосуванням.