За останні 10 років українці звикли, що у супермаркетах та магазинах можуть придбати усе — від бельгійського шоколаду до французького сиру, а дефіцит на продукти харчування та на імпортні товари завжди вважався поняттям далеких радянських часів. Однак 6 березня, набув чинності закон про збільшення на 13% ставок ввізного мита на низку імпортних товарів. Діятиме він мав шість місяців, а гроші, отримані від його застосування, надходити до стабілізаційного фонду.
Закон стосувався досить широкого асортименту товарів, що користуються попитом у населення. Зокрема, це м’ясопродукти та вироби з них, алкоголь, взуття, одяг, головні убори, текстиль, автомобілі, деякі побутові прилади. Ця законодавча ініціатива,була покликана зменшити негативне сальдо платіжного балансу в умовах кризи, була розкритикована економістами ще під час її прийняття Верховною Радою у грудні 2008 року.
Але майже через два тижні Кабінет міністрів скасував цю норму. Прем’єр-міністр назвала її необгрунтованою та такою, що впливає на підвищення цін на продукти на внутрішному ринку, що, за словами голови уряду, “абсолютно не припустимо”. При цьому Прем’єр зізналась, що це збільшення суперечить нормам Світової організації торгівлі. “Якщо Україна і надалі планує експортувати свій товар в інші безперешкод, ми не повинні порушувати умови СОТ” — заявила вона.
Ініціатива підвищити ставку мита на імпорт була висунута депутатом Сергієм Терьохіним (БЮТ), головою комітету Верховної ради з питань податкової та митної політики, колишнім міністром економіки. Попри її швидке скасування, вже встигли з’явитись наслідки, які довели недоцільність такої новації.
За даними Держмитслужби, за січень-лютий <2009> року імпорт скоротився у <2,2> раза у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, натомість експорт зменшився лише на <12>%. У січні <2009> року вперше за останні чотири роки в Україні був зафіксований профіцит торговельного балансу, що досяг $<396> млн. У столичних супермаркетах уже сьогодні спостерігаються проблеми з цукерками, італійськими макаронами і імпортними сирами (майже немає голландських сирів). Поціновувачів алкоголю: теж спіткало розчарування: повністю відсутні грузинські, французькі, італійські вина, порідшали полиці з ромом, віскі, джином, лікерами.
За словами комерційного директор Quiza Trade (власник мережі "Велика кишеня") Дмитра Каширіна, надалі закон призвів би до того, що багатьох товарів, яких зараз на полицях і так не вистачає, стало б ще менше. «Через збільшення надбавки товар став би ще дорожчим, попит відповідно, ще меншим, ніж зараз, а значить, полиці спорожніли б ще більше. Курс долара постійно коливається, тому імпортер закладає в ціну товару спочатку завищений курс, наприклад, не 9 гривень, а 12-15, — розповідає Каширін. — Через це ціна на товар вища, а попит нижчий, що змушує імпортерів завозити продукти меншими партіями, не завозити взагалі або лише під замовлення. Простіше кажучи, товари пропадають через побоювання імпортера зазнати збитків, через зниження продажу і курсові стрибки. Відповідно, найближчим часом дорогі товари частково пропадуть з супермаркетів. Вони залишаться лише в спеціалізованих магазинах, розрахованих на дуже забезпеченого покупця".
Збільшення мита на імпорт могло б призвести до певних наслідків на українському ринку, адже останній надто залежить від імпорту у багатьох групах товарів: через відсутність аналогів вітчизняного виробника або українського товару відповідної якості. За опитуваннями покупців продуктів харчування у супермаркетах, чимало готові взагалі відмовитись від певної продукції, якщо імпортної не буде. Так 29–річна Людмила Мицай прихильниця якісного сорту іноземної ковбаси після збільшення цін на улюблений продукт запевнила, що купувати іншу не буде. «Можна, звісно, купити ковбасу іншого виробника, але це аж ніяк не той смак. Зараз ціна на продукти закордонного виробника суттєво зросла і взагалі продукти, до яких я звикла поволі щезають з прилавків магазинів, але переходити на інший товар я не стану, змушена хіба взагалі не купувати те, що люблю». Прихильниця здорового харчування Ірина вже третій тиждень приходить у магазин у пошуках німецької вівсянки та рису, оскільки саме ці продукти, на думку жінки, є більш корисними та смачними в порівнянні з аналогами інших виробників.
На думку директора Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, професора Національного університету "Києво-Могилянська Академія Ігоря Бураковського, ухвалення такого закону не мало економічного підґрунтя. «Цей закон не виправданий для України, адже до його ухвалення Україна зобов’язалась не обмежувати міжнародну торгівлю в меморандумі «Про співпрацю з Міжнародним валютним фондом». Таким чином ми порушували дане нами ж зобов’язання. Заявлені цілі підвищення мита – боротися з негативним сальдо платіжного балансу, уже практично реалізовані,в тому числі, внаслідок досить різкої девальвації української гривні, адже імпорт є надзвичайно дорогим у цьому сенсі. Наступний момент – це те, що ми не повинні забувати про те, що такого роду підтримка це фактично проінфляційний чинник. Тобто ясно, якщо ціни у імпортерів зростають, то, зрозуміло, що до них будуть підтягатися і ціни національних виробників. Не можна забезпечити, щоб хтось торгував дуже дешево, а хтось дуже дорого». — відзначив економіст. В той же час Ігор Бураковський переконаний, те, що стосується Світової організації торгівлі, то Україні не уникнути негативних наслідків, адже багато країн висловились негативно стосовно цього закону.
Можливий перехід українського споживача на вітчизняну продукцію, на думку експерта, має неоднозначні перспективи, скільки якісна продукція є як в українського виробника так і в закордонного. «Очевидно, є певні сорти тієї ж ковбаси, сиру, які мають вищу якість лише у закордонного виробника, але це не означає низької якості українських продуктів. Гадаю, головна роль імпорту, яку він відіграє на українському ринку – це створення конкуренції для національного виробника, коли виникає конкуренція – споживач має великий вибір, тобто, має можливість вибрати товар за уподобанням: чи то якість, чи то ціна, чи інші характеристика. Чим менша конкуренція – тим більш висока ціна та низька якість продукції, ось де головна проблема.»
В умовах світової економічної кризи, коли не одна країна має проблеми з торговельним балансом, обмеження на імпорт застосували лише Україна й Еквадор. Відповідні плани мала ще Бразилія, але відмовилася від них. А Еквадор, де на початку грудня було оголошено дефолт, спочатку використав усі можливості в межах СОТ, а лише потім додав до наявних ставок мита <1>-<2>%. Коментуючи закон, заступник міністра економіки Валерій П’ятницький в інтерв’ю журналістам наголосив, що з точки зору загальної логіки економічні аргументи запровадження цього закону і справді знайти важко. Щодо можливих санкцій з боку СОТ, то представник Мінекономіки не дав жодних прогнозів.
Однак, як відомо, Кабінет міністр, скасувавши 13% надбавку, зробив виняток — зберіг високе мито на легкові автомобілі та холодильники. Що означає, що вже в березні СОТ може застосувати до України санкції.