Бійка в українському парламенті, загалом, не новина. Однак події 27 квітня, які сталися під час ратифікації харківських угод, суттєво відрізнялися від попередніх депутатських баталій не лише рівнем протистояння. Уперше влада, схоже, збирається розслідувати обставини інциденту і покарати винних. У цих намірах як для правової держави немає нічого надзвичайного. Парламенту завдано матеріальних збитків, є народні депутати, яких побито, причому настільки, що їм потрібна кваліфікована медична допомога. Інша справа, що існує вітчизняна політична традиція розслідування подібних справ і якраз з огляду на неї цілком закономірно виникає запитання: чи можуть події 27 квітня бути оцінені безсторонньо, з максимальною повагою до Кримінального кодексу? Адже йдеться про справу, телевізійними свідками якої стали, напевно, мільйони людей, в тому числі і далеко за межами України. />
14 травня в Генпрокуратурі повідомили, що головних ініціаторів парламентського бешкету виявлено і порушили кримінальну справу проти народних депутатів від фракції “НУ-НС” Юрія Гримчака та Андрія Парубія. Їм інкримінується стаття 344 Кримінального кодексу – перешкоджання діяльності державного діяча. Ініціатори кримінального переслідування стверджують, що саме ці депутати принесли до парламенту і застосували спецзасоби — димові шашки. За це "шашкістам" загрожує до 5 років в’язниці, якщо Верховна Рада скасує їхню недоторканність, що зважаючи на всі обставини, які супроводжують цю справу, цілком ймовірно.
Одна із жертв нинішнього “торжества правосуддя” — Андрій Парубій, звинувачення на свою адресу відкидає і називає ситуацію, що склалася, політичними репресіями. Дії Генпрокуратури він кваліфікує як політичне замовлення. Водночас, на думку депутата, максимально уникнути заполітизованості під час розгляду цього питання можна за рахунок публічності. «Наші дії можуть бути – виступи з трибуни, донесення до суспільства правди про ті дні, демонстрація кадрів і свідків… Швидше за все, це буде просто публічна дискусія», — говорить він.
Тим часом політичні аналітики переконані, що об’єктивний і неупереджений розгляд цієї справи навряд чи можливий. Директор української філії Інституту країн СНД Володимир Корнілов зазначив, що «будь-який судовий акт проти політика має політичне забарвлення». Політолог Кость Бондаренко тієї ж думки. Мовляв, якщо «судове питання стосується політики, то в будь-якому разі воно буде політично забарвленим: чи то стороною обвинувачення, чи стороною захисту». Про заполітизованість процесу, на думку політологів свідчить вже той факт, що на допити в Генпрокуратуру викликають лише представників фракції «НУ-НС», не чіпаючи тимошенківський БЮТ, вже не кажучи про Партію регіонів. Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко впевнений, що ініціатори справи грають на протиріччях, аби порушити атмосферу консолідації в середині опозиційних сил. «Тут є також елементи гри на протиріччях, на те, щоб викликати такі підозри, такі припущення, чому нунсівців карають, а бютівців – ні. Це, як мінімум, не сприятиме довірливим відносинам у середині опозиційних сил і між опозиційними силами».
У пропагандистському плані така позиція може бути виграшною для Партії регіонів, аби «показати, якою специфічною є і діяльність опозиції в цілому, і її лідера зокрема», додав Кость Бондаренко.
Натомість директор Інституту країн СНД Володимир Корнілов вважає, що для об”єктивності прокурорське чистилище мають пройти всі учасники дебошу у Верховній Раді. «Я думаю, якщо ми хочемо об’єктивного слідства, то повинні викликатись абсолютно всі, хто робив якісь публічні заяви, хто винний у подіях. Мають викликатись фігуранти цих заяв – ті люди, яких звинувачують безпосередньо в принесенні шашок, у киданні».
У тому, чи вдасться відділити зерна від полови, експерти не впевнені. Зате вони погоджуються в одному: якщо позбавлять недоторканності згаданих народних депутатів, це може стати поганим прецедентом, адже народні обранці і раніше полюбляли потягати один одного за краватки, але Генеральна прокуратура втручається в це вперше.