Наш президент точно не герой та не боєць, але джельтельмен – напевно. Бо ж оточує себе майже самими блондинками – Катерина Чумаченко, Юлія Тимошенко, навіть, Раїса Богатирьова, Віра Ульянченко. Потрібно зазначити, що Марина Ставнійчук чи не єдиний виняток з цього списку.
Якщо про перших трьох відомо багато напівправди та вигадок, то постать Віри Ульянченко, яку 16 травня з подачі глави держави одноголосно призначили головою президії «Нашої України», а вже 19 травня вона стала головою президентського секретаріату, практично нічого не говорить середньостатистичному українцю. Губернатор Київської області, дружина Віктора Івченка – соратника Валентина Симоненка – ось і все, мабуть, що знають про неї у народі. />
Натомість в політичних колах «легендарну» Віру Іванівну знають, як незмінну соратницю Ющенка, «подругу олігархів» та, навіть, як таку собі «няньку» Віктора Андрійовича. Мовляв, без неї він і ручки не знайде, щоб підписати черговий указ. Ульянченко небезпідставно вважають однією з найвпливовіших жінок країни: вона той самий посередник, через якого можна потрапити до «бюро президентських послуг». Справедливо, мабуть, буде сказати, що, як мінімум половиною успіху вона завдячує…
Івченко
Віктору Івченку. Своєму чоловікові. Саме після шлюбу з сорокарічним одеситом Івченком розпочалася кар»єра випускниці філософського факультету та інструктора ідеологічного відділу Радянського райкому КПУ Києва. Івченко у той час працював головним інженером комунального підприємства «Одесаоблтара», але найголовніше — був близький до голови Одеської обласної ради Валентина Симоненка, завдяки якому подружжя і потрапило до Кабміну – Віра Ульянченко очолила службу Валентина Симоненка, який посів посаду першого віце-прем’єра в уряді Вітольда Фокіна. З приходом Кучми до влади Віктору Івченку і його шефу Валентину Симоненку довелося піти з Кабінету Міністрів. За ним через деякий час послідувала і Віра Іванівна. Але молодому подружжю, вже загартованому в апаратній боротьбі, це пішло тільки на користь. Віктор Анатолійович влаштувався радником спікера Верховної Ради Олександра Мороза. А Віра Іванівна — помічником радника Президента України Леоніди Кравчука з питань науки. А далі почалося найцікавіше…
Бласко
«Єдине, чим мене можна зачепити, так це тим, що я колись працювала в системі «Бласко», — зізналася вона в 2006 році тижневику «Дзеркало тижня». Справа «Бласко» і справді зіпсувала репутацію цієї особи. В кінці 80-х років Державна акціонерна судноплавна компанії «Бласко», створена за базі Чорноморського морського пароплавства СРСР, входила в трійку найбільших судноплавних компаній світу, а вже до кінця 90-их її практично розпродали у власність іноземним судновласникам, за що генерального директора компанії Дмитра Кудюкіна засудили на 10 років позбавлення волі. Хоча присутні на процесі журналісти стверджували, що фактів продажу кораблів так і не було доведено.
Що ж до Віри Іванівни, яка була генеральним представником «Бласко», то друковані видання і відомі журналісти завжди з обережністю висловлювались щодо її причетності до цієї справи, натомість, інтернет-видання (from-ua.com та 4post.com) відкрито заявляли, що їм відомі дані, що саме за причетність до оборудок з «Бласко» на Ульянченко було заведено кримінальну справу і нібито саме у зв”язку з цим Ульянченко на цілих 5 років спішно виїхала до США. Сам Кудюкін і до слідства, і зараз стверджує, що ні він, ні Ульянченко не мали жодного відношення до афер з «Бласко», а ще один фігурант справи та давній друг Віри Іванівни Олександр Садиков в інтерв’ю “Українській правді» заявляв, що Ульянченко фігурувала у справі «Бласко» за розтрату кількох мільйонів… карбованців (!), (це близько півтори тисячі доларів за тодішнім курсом).
Сама ж Віра Іванівна свій від’їзд до США пояснила необхідністю отримання кваліфікованої допомоги при народженні дитини. До речі, дійсно в 1995 році у Віри Іванівни народилася дочка Марія-Вікторія. Віктор Івченко весь цей час залишався в Україні. Мати з донькою пробули у Америці 5 років і не останню роль, знову ж таки за непідтвердженою інформацією, в цьому зіграла…
Катерина
Катерина Чумаченко — тоді ще директор інституту Пилипа Орлика та економіст у загальному відділі конгресу США, а пізніше – дружина «помаранчевого президента». Віра Ульянченко та Катерина Чумаченко нібито познайомились під час візиту останньої до України і ніби саме вона допомогла подрузі виїхати до США. Сама Віра Іванівна стверджує, що зустрілася з Катериною Чумаченко, вже будучи керівником служби Прем’єр-міністра…
Віктор
Віктора Ющенка. В роки його прем’єрства вони були нерозлучні. Її небезпідставно називали його сірим кардиналом, “штандартом” президента, бій-бабою чи навіть Леді Макбет. У 2002 вона очолювала секретаріат фракції "Нашої України". Коли Ющенко став президентом і склав повноваження нардепа, замість нього за списком до парламенту пройшла Ульянченко. Головою Секретаріату Президента Віра Іванівна не стала, проте, навіть, будучи позаштатним радником, мала свій кабінет на Банковій. У 2005 же році Віктор Івченко очолив Державне агентство з інновацій і інвестицій, а в 2007 році домігся того, що у підпорядкування цього органу була передана і Державна іпотечна установа. Пізніше вона отримала місце губернатора Київщини, і ось нарешті Віктор Ющенко вивів її з тіні, призначивши відразу на дві знакові посади та не справдивши припущення тих, хто стверджував, що їхні відносини охололи.
«Наша Україна»
Схоже, що Віктор Ющенко і справді сподівається, що Ульянченко відродить його політичну силу. Та й сама Віра Іванівна наголосила, що «її завдання не об’єднувати групи впливу в партії, а відновити вплив партії у суспільстві». "Ми сказали, що рада готова до діалогу з кожним, до розмови з будь-ким, хто захоче повернутися до активної роботи в партії", — запевнила Ульянченко. Наскільки Вірі Іванівні вдасться налагодити роботу в партії, стане зрозуміло через місяць, коли «НСНУ» збереться на свій сьомий з’їзд. А ось чи буде вона настільки публічної головою президентського Секретаріату, як її попередник і яким чином складеться їхній тандем з Ющенком, напевно, ми зможемо побачити найближчими місяцами.
Позаочі
Не дивлячись на історію з “Бласко”, позаочі про Ульянченко говорять з повагою. Можливо, тому, що бояться? Або не хочуть говорити про непідтвержені факти… Наприклад, директор інституту ім. П. Орлика розповів Голос.UA, що Віра Іванівна, під керівництвом якої він працював у виборчій кампанії Ющенка, талановитий менеджер та організатор. «Вона дуже позитивна, як людина здатна йти на компроміс та домовлятися», — стверджує він. Водночас Олександр Мусіюк скептично оцінив шанси Віри Ульянченко на підняття рейтингу партії. “«Наша Україна» перш за все асоціююється з президентом, тому саме він формує рейтинг”, — наголосив він.
Науковий директор Школи політичної аналітики при НаУКМА Олексій ГАРАНЬ спрогнозував, що з приходом Віри УЛЬЯНЧЕНКО збільшиться дисципліна у партії: «Безкрайня демократія, яка панувала в «Нашій Україні», скінчилась, натомість прийде жорсткий централізований стиль керівництва”.
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир ФЕСЕНКО зауважив, що чутки про таке призначення ходили задовго до засідання ради партії. “Можливо, Вірі Іванівні вдасться знайти гроші на підтримання діяльності цього організму, на проведення виборчої кампанії – вона талановитий фандрайзер, у неї добрі зв’язки в олігархічних колах”, — зауважив він.
Окрім цього аналітик зазначив, що для Віри Ульянченко це призначення «суттєвий крок вперед». «Вона звикла бути «сірим кардиналом» при Ющенкові, а зараз отримала офіційний статус”, — зауважив Володимир Фесенко.
А на думку президента Центру соціальних досліджень «Софія» Андрія Єрмолаєва, це призначення скоріше вимушений крок. «Ульянченко ніколи не була відомим креативним політиком. Вона скоріше бізнесмен, бухгалтер, чиновник. Але в ситуації кризи політичної команди Президент вимушений спиратися на тих, кому довіряє особисто. Пані Ульянченко навряд чи буде авторитетом для націонал-демократичного середовища, не думаю, що це буде фігура об’єднання”, — наголосив політолог. Він вважає це свідченням того, що колись проголошена ідея об’єднаної націонал-демократичної партії залишиться благим історичним починанням Віктора ЮЩЕНКА і не більше того. “Можливо, пані Улянченко вдасться створити таку собі камерну організовану політичну силу, яка займатиметься сервісом Президента, але славні часи «Нашої України» як впливової політичної сили, мабуть, відходять», — зауважив політолог.
Директор Інституту проблем управління імені Горшеніна Кость Бондареннко назвав обрання Віри Ульнченко дуже «сильним кроком». За його словами, «Наша Україна» отримала свою «залізну леді».
Та найголовніше — кого отримали ми з вами? Особу з неоднозначною репутацією, прихильницю конкретного президента, а не державних інтересів? Чиновницю, що носить хутра та їздить на дорогому авто? Очевидно, що в загальному політичному та соціальному візерунку української держави з приходом цієї людини до високих посад нічого не зміниться. Вона лише супроводить Президента в його останню політичну путь.
Одним з критеріїв вибору Віктором Ющенком Віри Ульянченко на посаду голови “НУ” вважається “відсутність у неї політичних амбіції на кшталт тимошенківських” та “випробувану роками вірність”. Кумівство Ющенка продовжується, але з його талантом втрачати соратників, навіть, “вірна Віра” може стати йому у близькому майбутньому, якщо не конкурентом, то критиком точно.