Обіцяні новим урядом економічні реформи ще ледь озвучені — і це навіть можна зрозуміти з огляду на термін роботи нової влади, а ось освітні новації від нового міністра-реформатора не змусили чекати на себе. Без будь-якого обговорення, лише рішенням міністерства за кілька місяців до вступної кампанії зявилися суттєві зміни правилах вступу. Зокрема, абітурієнт в цьому році отримує право подавати сертифікат Українського центру оцінювання якості освіти, виданий у 2008, 2009 або в 2010 році, водночас він не позбавляється права проходити зовнішнє незалежне оцінювання щорічно. Також кожен абітурієнт може подати заяву про вступ не більше, ніж в 5 вищих навчальних закладів і не більше, ніж на 3 напрями підготовки. Також вищі навчальні заклади отримали право допускати до участі в конкурсі абітурієнтів з сертифікатом, кількість балів в якому за непрофільними предметами нижча за 124 бали. Окрім цього міносвіти надало право особам, які не атестовані з української мови і літератури, складати вступний іспит тією мовою, оцінки з якої виставлені в атестаті. Втім, кожна із запропонованих змін була жорстко покритикована в експертному середовищі. />
Новація №1
„Проблема в тому, що тести, які були минулого та позаминулого року, відрізняються за показниками складності, за своєю конструкцією, за багатьма іншими показниками від цьогорічних. У країнах, де сертифікат про тестуванн дійсний протягом кількох років, зовсім інший підхід до конструювання тестів, тести там мають абсолютно однакові показники. Такого технічного завдання в нас не було, його можна було б виконати, але не цього року”, — заявила в інтерв’ю кореспонденту Голос UA „хрещена мама” українського зовнішнього незалежного оцінювання та перший директор Українського центру якості освіти Лілія Гриневич. За її словами, перш ніж запроваджувати таку норму потрібно було закласти систему вирівнювання результатів тестування різних років, що, як відомо, зроблено не було.
Цікаву паралель щодо цього нововведення провів і колишній вже чиновник Міністерства освіти Павло Полянський. „Це все одно, що під час якогось зі змагань спортсмен-учасник минулорічного забігу принесе свою стару медаль і вимагатиме дати йому її знову за минулий чи позаминулий результат. Це приблизно те ж саме”, — зазначив він. Експерт також нагадав, що серед фахівців існує ще поняття процентілії. „Це коли бали показують рейтинг конкретного випускника на тлі інших, і якщо два роки тому чи три випускник зі своїми балами був 182-им, наприклад, то не виключено, що у 2010 році він і у перші 10 тисяч не потрапить”.
Новація №2
Обмеження кількості вузів та спеціальностей для вступу Лілія Гриневич, взагалі, назвала „неконституційною”. «Я знаю, що Міністерство освіти ще минулого року зверталося до Міністерства юстиції з таким запитанням: чи можна обмежити кількість університетів, наприклад, числом 10. Але Міністерство юстиції відповіло, що на підставі статті 22 Конституції України це буде звуженням прав, які вже надані дітям. А що є зараз? Конституція ж не змінювалася, проте цього разу Мін’юст чомусь таке положення допускає?». При цьому для експертів залишолося незрозумілим те, яким чином було возначено кількість вузів. Чому п’ять, а не десять? Освітянське відомство аргументує своє рішення тим, що минулого року окремі абітурієнти подавали документи аж до шістдесяти вузів. Але експерти пояснюють це „молодістю” зовнішнього незалежного оцінювання в Україні. На їхню думку, з часом така тенденція до „перестраховування” відійде. Натомість, на їхню думку цього року це призведе до того, що абітурієнти, за традицією, закидають документами найбільш престижні вузи, а периферійні вищі навчальні заклади можуть залишитися без потрібної кількості студентів.
Новація №3
Скасування міністерством мінімального для вступу у вищий навчальний заклад балу атестату, на думку опитаних нами експертів, призведе до того, що діти просто перестануть вчити непрофільні для себе предмети. «У міністерстві ще минулого року думали про те, аби переглянути практику мінімального для вступу балу атестату. Але це можна робити тільки за умови відновлення «негативної» оцінки при підсумковому оцінюванні в школах. Чому з’явилися 124 бали? Тому що 12-бальна система оцінювання позитивна, в ній 1, 2, 3 бали це теж позитивні оцінки. І дитина могла отримати атестат про загальну середню освіту навіть маючи з якогось предмета 1 чи 2 бали, тому потрібно було поставити якусь мінімальну межу балів при вступі. Тепер якщо ми її скасовуємо, то давайте відновимо «негативну» оцінку», — пропонує Лілія Гриневич.
На думку Павла Полянського, учні у старших класах завжди більше уваги приділяли предметам, які мали намір складати при вступі до вузу, але мінімальний бал атестата змушував дітей вчитися на певному рівні, тепер же він скасований. Грубо кажучи тепер людина, яка всі предмети у школі склала на 2 – 3 бали, теж може намагатись вступати до вузу. До речі, у наказі міністерства сказано, що «приймальна комісія може приймати рішення про зарахування, якщо середній бал атестату менше 124 балів». Але резонне питання – хто це вирішуватиме? І на яких підставах? За якими схемами?
Новація №4
Незрозумілим для експертів залишився і зміст наказу про те, що особи, не атестовані з української мови, можуть проходити тестування іншими мовами. «А з яких причин не атестовані? – дивується екс-заступник міністра освіти та науки. — Причини може бути тільки дві: перша – людина не спромоглася навіть на один бал у школі скласти українську мову та літературу, але як тоді як вона буде взагалі вчитися? І причина друга: людина прибула з-закордону, але в такому разі її вступ передбачений її шкільними документами, тоді для чого ж цей наказ?».
До речі, у сусідній Росії нещодавно Верховний Суд відмовив жителям Татарстану у праві складати ЄДЕ (Єдиний державний екзамен) татарською мовою, мотивуючи це тим, що це було б обмеженням прав людини на освіту, оскільки результати такого ЄДЕ були б законні лише на території Татарстану. В Україні у вузах викладають державною єдиною мовою. Польських та румунських вузів у нас немає, а результати нашого зовнішнього незалежного оцінювання не є дійсними в інших країнах.
Новація №5
Найбільше запитань не тільки у експертів, а й у вчителів та учнів, викликало посилення ролі шкільного атестата при вступі до вузу. Відтепер воно прирівнюватиметься до 25% загального результату ЗНО. Максимально за атестат тепер можна отримати 200 балів. Проти цієї новації виступили не тільки фахівці Міністерства освіти, а й самі вчителі.
За словами директора Українського гуманітарного ліцею Ганни Сазоненко. «вчитель через людський фактор не може бути об’єктивним, оскільки на нього впливають емоції, настрій тощо». „Ми, викладачі, самі оцінювали раніше вихованців, а це абсолютно неправильно. Тому саме зовнішнє незалежне оцінювання, яке не проводиться в шкільному закладі, є найбільш об’єктивним. Іншого об’єктивного критерію, на жаль, у освіті ще ніхто не придумав”, — заявила вона. Освітянин наголосила, що новація міністерства робить вчителя та учня «заручниками середнього балу аттестата». „Вимогливий учитель стає заручником. Більше того, я скажу, що тоді це провокація. На мою думку, це провокує, щоб на директора тиснули з точки зору середнього балу”, — вважає Ганна Сазоненко. «За умов, запропонованих нашим міністерством, Пушкін та Ейнштейн ніколи б не вступили до вузу через погані оцінки в школі», — пожартувала вона.
На думку Ганни Сазоненко, від такого підходу дуже програють випускники профільних навчальних закладів. «Шкала в 200 балів відкидає відразу на 30 балів дітей профільних навчальних закладів і ліцеїв. Якщо у нас гуманітарний ліцей, то скажіть, чи може наш учень за шкалою у 12 балів мати найвищий бал з фізики? Звісно ні! Він віддає більше часу мовам, літературі, культурі, хоча й на загальному рівні знає непрофільні предмети”, — пояснила викладач.
«Уявіть, що на спортивних змаганнях хтось зі спортсменів принесе мішень з дому зі слідами від куль і запевнятиме, що влучив у десяточку. І всі мають в це повірити», — знов запропонував «спортивну паралель П. Полянський. За його іронічною оцінкою, врахування середнього бала атестата при вступі до вузу призведе до того, що кількість шкільних «медалістів» зрівняється з кількістю випускників загальноосвітніх закладів.
На переконання Лілії Гриневич, «нововведення з метою ніби-то підвищити престижність роботи вчителя насправді обернеться тиском на вчителя» і нівелюванням зовнішнього незалежного оцінювання. «Оцінка в шкільному атестаті абсолютно залежить від тих підходів, які здійснюються на території окремої школи, і та ж сама оцінка на території фізико-математичного ліцею і загальноосвітньої школи може мати абсолютно інший зміст. Це зовсім не науковий підхід», — вважає вона. Експерт в освіті зазначила, що дослідження, проведене торік, продемонструвало, що хлопчик із ліцею чи іншого закладу нового формату має в середньому на півтора бали атестату нижче, ніж дівчинка із сільської загальноосвітньої школи і це демонструє винятково різницю у підходах до оцінювання знань.
Новація №6
Цього року тестові завдання перекладуть аж на сім мов національних меншин. На думку П. Полянського, це не сприятиме конфіденційності тестових завдань, що є головною умовою зовнішнього незалежного тестування. „Я хочу побажати, щоб сьогоднішнім керівникам міністерства вистачило сили уникнути спокус, встояти щодо прохань певних кіл і певних оточень. У разі, якщо станеться витік інформації цьогоріч…, то зовнішнє незалежне оцінювання буде дискредитоване і вся політична відповідальність за такий ризик і такий наслідок лягатиме на плечі теперішнього керівництва освіти”, — наголосив експерт. До речі, у випадку «злиття» інформації про тестові завдання в інтернет, результати оцінювання анулюються у загальнодержавних масштабах.
Крім того…
Окрім безпосередньо змісту нововведень міністерства, або як кажуть експерти, «повернення у минуле», освітянську громаду та й громадськість взагалі образила відсутність обговорення змін до вступної кампанії. „Ми вже звикли до того, що з нами все-таки радяться, а ми радимось з учнями, батьками і таким чином виграє загальна справа. У країні достатньо освітян, здатних проводити експертизу тих чи інших пропозицій чи новацій Міністерства освіти. Хотілося б, щоб спілкування не відбувалося пост-фактум. Бажано було б, якби допоки не підписаний наказ, провести громадське обговорення. Ми вже звикли до того, що міністри запрошують нас ще до того, як підписаний наказ, тоді в цьому є сенс”, — зазначила Г. Сазоненко.
«Некоректним по відношенню всіх суб’єктів навчального процесу є за три місяці до зовнішнього незалежного оцінювання вносити зміни, тим більше, що вони не було обговорені. Натомість, наказ про впровадження змін з’являється 26 березня, а 31 проводиться зустріч з керівниками обласних управлінь освіти, де обговорюється проект наказу, який підписаний чотири дні тому…», — додав П. Полянський. «Деякі з цих , політичних кроків, я підкреслюю – політичних, тому що вони пов’язані зі стратегією розвитку освіти, можна робити, якщо цього потребує суспільство і якщо вони узгоджені з ним. Але їх потрібно втілювати професійно», — підсумувала Л. Гриневич
Тим часом, поки нове керівництво міністерства втілює нові правила, а експерти намагаються переконати у їх непрофесійності, українські абітурієнти готуються до вступу, умови якого змінюються буквально на очах. Зовнішнє незалежне тестування вони, звичайно, пройдуть. І пройдуть швидше за все добре. Але «найцікавіше» почнеться під час зарахування їх у студенти, коли члени приймальних комісій просто заплутаються у невизначеностях та суперечностях міністерських наказів.