У перші дні останнього літнього місяця шляхи більшості українських меломанів пролягатимуть до Львова. Саме поблизу обласного центру з 31 липня до 2 серпня пройде два великих музичних фестивалі під відкритим небом.
Аби знаний гірськолижний курорт Славське влітку не залишався без туристів, втретє тут пройде міжнародний оупен-ейр «Славське-рок», головною родзинкою якого цього разу стане виступ легендарних „польських Бітлз” — ансамблю Czerwone Gitary (“Червоні гітари”). У той самий час під стінами Свірзького замку XV століття в Перемишлянському районі Львівщини відбудеться прем’єра міжнародного фестивалю «Свірж». Амбіції його засновників — перетворити свій захід на щорічний форум європейського масштабу, подібний до фестивалю "Сіґет" в угорському Будапешті, який регулярно збирає до 400 тис. відвідувачів з усього світу. „В Україні тенденція виїздити за межі міста на цікаві культурні заходи зявилася нещодавно, — ділиться думками лідер київського гурту "Mad Heads XL" Вадим Красноокий, учасник фестивалю „Свірж”. — В Європі проведення фестивалів так само як і їх відвідини давня традиція, яку варто започаткувати і у нас”.
Проте, перед нелегким вибором, який з фестивалів обрати для відвідування, українські меломани стикаються не вперше. Ситуацію намагається пояснити директор „Славське –рок” Сергій Харчук: „Ще восени минулого року зібралися ініціатор столичної „Країни мрій” Олег Скрипка, організатори фестивалів „Арт-поле”, „Підкамінь” аби обговорити, чи не переходимо ми один одному дорогу своїми датами проведення. Дійшли згоди. Тому появу „Свіржа”, який не узгодив свої плани із нашим „загальноукраїнським” графіком, ми сприйняли трагічно. Хоча з іншого боку, наші шанувальники не пересікаються. В Славське приїдуть передусім рокери, свірзький фест має за основний напрямок етно-музику. В Україні всього біля двох десятків фестивалів під відкритим небом, маю надію наступного року оргкомітет „Свіржу” приєднається до кола переговорників, аби не було таких збігів”.
Ще одним недругорядним критерієм вибору на користь того чи іншого фестивалю буде цінова політика й склад запрошених зірок. /> Якщо реєстрація на “Славське-рок” студентам обійдеться в 50 грн, всі інші за відвідування триденного заходу заплатять 75 грн. І крім згаданих польських зірок на фестивалі в Славському гратимуть переважно молоді українські рок-виконавці, плюс ще не розкрученні у нас імена з Німеччини, Латвії, Туреччини.
Натомість „Свірж” відразу підняв планку до світового рівня, як по грошах, так і складом учасників. Мінімальна ціна перепустки на три дні фестивалю — 250 грн, максимальна 1000 грн. Відкриватиме „Свірж” грузинська етно-джазова діва Ніно Катамадзе, на трьох сценах за час імпрези встигнуть виступити володарі Ґреммі, американці " The Klezmatics", герої київського “Євробачення” молдавани зі "Здоб ші Здуб", голоси своїх далеких батьківщин представлять співачки киргизка Саламат Садикова та Цезарія Евора з островів Кабо-Верде. Загалом артисти з десяти країн світу, це окрім представників вищої ліги української музики — ВВ, “Пікардійської терції”, “Плач Єремії” та інших. Більшість із перерахованих артистів встигають щорічно дати по сольному концерту в Києві, проте за словами директору „Свіржу” Арміне Габріелян, одна з цілей фестивалю ознайомити з кращими зразками світової музики насамперед жителів західного регіону країни. З іншого боку, досвід подібних фестивалів засвідчує, що найактивнішими відвідувачами подібних заходів незалежно від географії їх проведення все одно залишаються столичні жителі. Раніше цьому сприяли літній період проведення й, головне, безплатний вхід.
Та ж пані Арміне вважає минулу практику безплатних фестивалів „гальмом та інструментом убивства українського музичного бізнесу”. Окрім того, внаслідок кризи фестивалі мають стати якіснішими та цікавішими. «Фестивалі тепер мають боротися за якість програми та обслуговування, адже від кількості аудиторії залежатиме і прибуток фесту». Свій прямий інтерес, крім, звичайно, гонорарів за виступ, від участі в міжнародних фестивалях у себе вдома матимуть й вітчизняні артисти. Зіграти на одній сцені зі світовими зірками — додаткова реклама для них.
Лідер львівської формації „Плач Єремії” Тарас Чубай відзначив: „За останні два роки я побував на фестивалях в багатьох країнах, куди нас запрошують вже не лише діаспорні організації. До України є величезний інтерес як і до взагалі Східної Європи. Головна перешкода вдалого проведення у нас подібних заходів — це низький культурний рівень нашої країни. Досвід проведення міжнародних фестивалів, маю надію, підніме його. Що було б не зайвим зокрема напередодні Євро 2012”.
Львівську область по праву можна назвати центром фестивального руху України. Цього року в ній вже пройшли три великі оупен-ейри, такі як міжнародний фестиваль мистецтв „Форт-місія”, етно-фестиваль „Підкамінь”, а також багатогодинне рок-шоу „Старе місто”.
Крім привабливої місцевості й близькості кордону цьому сприяють підтримка місцевої влади. На відміну від Львівщини, на фестивальній карті України, наприклад, несправедливо майже не присутнє Закарпаття. Свій фестиваль організатори „Свіржу” спочатку хотіли провести на аеродромі міста Мукачево, який зміг би вмістити декілька сотень тисяч слухачів. Але поки йшли переговори з місцевою владою, чиновники встигли продати землю аеропорту. Тож, фестивальний рух в Україні набирає обертів, а їхня організація і проведення ніби лакмусовий папірець виводить на поверхню як недоліки вітчизняного шоу-бізнесу, так і проблеми українського суспільства загалом.