"Падіння економіки спинилося», «Уряду вдалося опанувати ситуацію на ринку праці України», «Спостерігається тенденція до зниження безробіття» — такі оптимістичні заяви вже протягом півроку лунають з вуст представників уряду. Проте реальний стан речей, за оцінками експертів, не такий втішний. />
Безробіття по-білому
За даними офіційної статистики, станом на листопад-грудень 2009 року ситуація на ринку праці України поліпшилася. Кількість безробітних порівняно з аналогічним періодом минулого року зменшилася і складає сьогодні 526,3 тисяч громадян. «Це менше на 6% незайнятих громадян, ніж було на 1 листопада 2008 року, і менше на 9%, ніж було в 2007 році», — похвалилася міністр праці і соціальної політики України Людмила Денисова. У відомстві оптимістично заявили, що у пік кризи в Україні нараховувалося 930 тис. безробітних, тому сьогодні ситуація на ринку праці не лише стабілізувалася, а й демонструє позитивну динаміку.
Безробіття по-сірому
Натомість у Державному центрі зайнятості переконані, що український ринок праці сьогодні у депресивному стані. Кількість безробітних дійсно зменшується, проте це не дає підстав стверджувати, що криза відступає. Перший заступник директора Державного центру зайнятості Наталя Зінкевич констатувала, що в Україні не зростає попит на працівників провідних галузей промисловості, що могло б стати поштовхом до відновлення фінансово-економічного стану країни в цілому. Сьогодні у переважній більшості роботу шукають продавці, оператори котелень, охоронці, прибиральники, слюсарі. Працедавці, у свою чергу, також не відрізняються особливими перевагами. «Роботодавці шукають низькокваліфікованих працівників: продавців, водіїв, кухарів тощо. Є пропозиції економістам, аудиторам, лікарям, медсестрам, менеджерам, але у значно меншій кількості», — сказала вона.
Тобто, немає поки що попиту на ту робочу силу, завдяки якій має відновитися реальний сектор економіки. Порівнюючи «білу» і «сіру» статистику, фахівці запевняють – ринок праці «не вмер», проте порухів, щоб стати на ноги, він демонструє мало. Чимало експертів вважає, що справжню кількість безробітних уряд приховує, а статистику на ринку праці спотворює. Вони переконані, що безробіття в Україні збільшується. Однак, за деякими даними, в Україні офіційно зареєстрований лише кожен четвертий безробітний.
Безробіття по-європейськи
Так це чи не так – офіційно ніхто не зізнається, але очевидно одне – в Україні чомусь безробітними вважаються тільки ті громадяни, які стали на облік у Державному центрі зайнятості. В Україні пік масових звільнень і скорочень припав на лютий-квітень поточного року. Минув місяць-другий і почали говорити, що криза вгамувала свої апетити – у Державному центрі зайнятості зменшилася кількість зареєстрованих безробітних.
Тим часом експерти Міжнародної організації праці оцінюють ситуацію з безробіттям інакше. На Заході рівень безробіття, підкреслила директор консалтингової компанії у сфері управління персоналом «Right people management» Олена Галич, вираховується за спеціальною формулою. «Науковими методами визначається кількість працездатного населення і кількість працевлаштованого. Працездатні мінус працюючі, ось вам і безробіття», — пояснила вона нескладну арифметику. За підрахунками міжнародних експертів, в Україні безробітною є кожна десята людина. Реальна кількість безробітних в Україні, стверджує О. Галич, перевищує 3 мільйони осіб. Сюди належать люди, які перебувають у неоплачуваних відпустках. Вони фактично є безробітними, проте офіційна статистика їх оминає.
Безробіття по-чорному
Сьогодні в Україні значна частина економіки працює у «тіні», а отже й чимало людей працює «по-чорному». З початку кризи не було жодного повідомлення про те, що завод А відкрився, а завод Б розширив штат працівників. Робочих місць створено не було, тому про яке реальне зменшення безробіття може йтися. «Прийшов, наприклад, художник у Державний центр зайнятості, йому тричі запропонували роботу вантажником, він розвернувся і пішов. Але це не значить, що він став працевлаштованим», — зазначили експерти з «Right people management». Виходить, безробіття в Україні зменшується на папері, а економіка відроджується на словах.