На вчорашньому засіданні Верховної Ради нарешті був проголосований в цілому проект постанови по звіту Тимчасової слідчої комісії парламенту з питань розслідування порушення закону та Конституції органами Київської держадміністрації. Більше того, спеціально для цього питання голова парламенту Володимир Литвин продовжив засідання на 15 хвилин, хоча коли законопроект приймали за основу, він був менш лояльний до такої ініціативи. А тут, «за» проголосували аж 334 народних обранці, в тому числі і 137 депутатів від Партії регіонів, включно з Віктором Януковичем (який, щоправда, на засіданні помічений не був).
Сама постанова досить жорстка. Тут і вимоги звернути увагу і Президентові України, і Генпрокуратурі, і Рахунковій палаті, і податковій адміністрації, і всім-всім-всім подібним караючим, наглядаючим і настановляючим на праведну дорогу органам на «критичну ситуацію, що склалася в Києві». І заклик до Кабміну на найближчому засіданні розглянути цю «критичну ситуацію» — із запрошенням перших осіб столичної влади. І заклик до Генпрокурора «організувати і забезпечити проведення комплексної перевірки прокуратури Києва відносно нагляду» за тим, чи дотримуються в столиці права і свободи людини і громадянина.
Правда, два пункти проекту таки викликали незадоволення більшості. Перший – вимога через 2 тижні заслухвати звіт Генпрокуратури про вжиті заходи, враховуючи факти із звіту ТСК. А другий пункт – про продовження роботи ТСК до 19 липня 2010 року – отримав лише 193 голоси на підтримку. Отже виходить – депутати наказали цій комісії, як мовиться, “довго жити”, мовляв, і без того «напрацювали»?!
Сама постанова про дострокові вибори київської влади і мера столиці розглядатиметься у Верховній Раді наступного пленарного тижня, повідомив голова тимчасової слідчої комісії Кирило Куликов. «Висновки ТСК ми передамо профільному комітету, який прийме рішення про внесення в зал засідань постанови про дострокові вибори в місті Києві. Ми прагнемо, аби все було в правовому ключі і згідно з регламентом Верховної Ради», — сказав депутат, зауваживши, що саме тому постанову має розглянути відповідний комітет. Політик наголосив, що це питання має юридичний і політичний аспект. «Політичний — це те, що ми прагнемо продемонструвати ставлення Верховної Ради до київської влади. А юридичний полягає в тому, що ці документи треба передати в прокуратуру і прокуратура повинна з’ясовувати, чому «Київводоканал» може дозволити собі закуповувати за державний кошт горіхи, чому можна знущатися над тваринами в зоопарку і чому від продажу київської землі до державної казни не надходять гроші вже три роки», — зазначив Куликов.
Учора ж Верховна Рада ухвалила закон, на який їй знадобилось майже два роки. Він регулює закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. Ввести нові правила роботи ринку вимагали Європейський союз, Світовий банк та Світова організація торгівлі. Втім, ухвалення закону в останній момент було поставлене під загрозу – в БЮТі виступили проти створення при Міністерстві економіки органу оскарження процедур закупівель, назвавши її корупційною.
Тепер, після прийняття цього законопроекту поріг на здійснення держзакупівель товарів і послуг складе 100 тис. грн., робіт – 300 тис. грн. Замовникам тендерів заборонено дробити закупівлі, щоб обійти закон, а також встановлювати дискримінаційні умови для учасників. Організатори тендерів повинні віддавати пріоритет відкритим конкурсам – наявність не менше двох учасників, а торги з обмеженою участю будуть заборонені. Депутати погодилися з пропозицією Кабміну визначити Мінекономіки спеціальним уповноваженим органом по контролю за цією сферою. Міністерство як і раніше даватиме дозволи на закупівлю у одного учасника (узгодження до 15 робочих днів), звітувати перед Кабміном і Рахунковою палатою про проведення держзакупівель, забезпечувати безплатне розміщення на сайті і в друкованому виданні інформації про проведення тендеру і його результати.