У перший після зимових канікул пленарний день обличчя народних обранців відрізнялися емоційною реакцією на результати першого туру президентських виборів. Якщо регіонали не приховували своєї радості, а бютівці – стриманості, а місцями й удаваного оптимізму, то в очах соратників Голови Верховної Ради Володимира Литвина і прихильників Президента України можна було побачити смуток. Народний депутат від Блоку Литвина Олег Зарубінський охрестив перший тур виборів «профанацією» (за спікера проголосувало 2,35% виборців). Литвинівці побачили на виборах факти підкупу виборців, незаконної агітації, зловживання службовим становищем. «Перший тур «зробили» гроші», — вважає Зарубінський. Він висловив вимогу Блоку Литвина — перерахувати бюлетені, а також провести вибіркову перевірку чи справді голосували люди, внесені до бюлетенів. />
Що ж до фракції БЮТ, то вона прийшла у Верховну Раду з вимогою ухвалити зміни до закону про вибори Президента. Народний депутат Сергій Соболєв заявив, що дозвіл голосувати вдома без медичних довідок і можливість вносити зміни до списків виборців у день голосування стали вікном для фальсифікацій. Він також поскаржився на те, що в деяких східних регіонах дуже довго притримувалася інформація про явку виборців. Утім з вимогами бютівців погодились не всі. Зокрема, фракція комуністів вважає, що змінювати правила гри необхідно було до її початку. «Ми пройшли 17 січня за одним законом, а 7 лютого хочемо пройти за іншим. Тоді давайте приймемо зміни до закону, але перед тим скасуємо результати першого туру і оголосимо нові вибори, — аргументував комуніст Адам Мартинюк. — Давайте не будемо смішити світ: якщо почали за одним законом, ним і завершимо».
Пропозиція розглянути зміни до закону про вибори Президента набрала 205 голосів Утім, Литвин спробував виправити ситуацію: він запропонував звернутися до Центральної виборчої комісії, аби та надала свої висновки щодо пропонованого проекту. У БЮТ теж не здаються – вже у вечері вони призначили переговори учасників коаліції з цього питання, а окрім того заявили про намір провести черговий раунд війни в судах.
Загалом парламентський день виявився для деяких політсил не вельми вдалим, хоча і продуктивним. Після закону про вибори депутати перейшли до питання про звільнення члена ЦВК Анатолія Писаренка, який досяг граничного віку перебування на держслужбі. Категорично проти його зняття виступали «бютівці», – адже кількість «підконтрольних» їм членів ЦВК скорочується до шести – тоді як «регіонали» утримують майже стабільну більшість з восьми «посад». Втім, голосів за відправку Писаренка на пенсію все одно вистачило – істотну допомогу «регіоналам» надала частина «НУ-НС».
Питання про його звільнення виникло ще навесні минулого року у зв’язку з досягненням паном Писаренком граничного віку перебування на держслужбі – 65 років. 20 березня 2009 року дане питання навіть було включене до порядку денного засідання Верховної Ради, але був знятий з розгляду на вимогу лідера фракції БЮТ Івана Кириленка. Потім кілька судів почергово то забороняли, то дозволяли панові Писаренку брати участь в засіданнях.
Відразу після голосування Голова Верховної Ради Володимир Литвин повідомив депутатам, що мав розмову з Віктором Ющенком з приводу кандидатури нового члена ЦВК. Той обіцяв внести подання про призначення нового члена ЦВК після звільнення Анатолія Писаренка. Однак квапитися виконувати обіцянку Президент не став.
У вівторок депутати таки «вирішили» земельне питання – подолали вето Президента на продовження мораторію на продаж земельних ділянок до 2012 року. Вето подолали з другої спроби. Таким чином, продаж землі відкладається ще на три роки.