Останній пленарний тиждень поточної сесії Верховної Ради може затягнутися, а депутатські канікули відкластися на невизначений термін. Звісно, ті народні обранці, які рідко з’являються в сесійній залі (або й взагалі туди не приходять), навряд чи порадують своєю присутністю, а от «пересічним» «слугам народу», можливо, доведеться переглянути графік своїх відпусток. Принаймні така перспектива видається цілком реальною після сьогоднішньої погоджувальної ради голів парламентських комітетів і фракцій.
Передвиборча «приманка» або хто більше народ «любить»
Вже другий тиждень поспіль Партія регіонів вимагає перегляду Держбюджету й підняття прожиткового мінімуму й мінімальних заробітних плат. І навіть після провального голосування на позачерговому засіданні Ради за це питання опозиція ніяк не заспокоїться, погрожуючи знову заблокувати трибуну. Як тут не згадати, що коли в 2003 році регіонали прийшли до влади, то прожитковий мінімум, який попереднім урядом був встановлений на рівні 237 гривень, вони знизили до 205 гривень, порахувавши цифру 237 непідйомною.
Ось і цього разу вони так і не змогли доступно пояснити, де ж взяти гроші, щоб «ощасливити народ»: одні туманно оповідають, що в «жадібного» уряду гроші є, але він «просто не хоче поділитися ними з бідними», інші не проти перевіреного методу «друкарського верстата», а найбільш «кмітливі» кивають у бік МВФ, натякаючи, що його транш можна із спокійною совістю «проїсти»… Чого не зробиш заради любого виборця? От, правда, «полюбити народ» опозиція пропонує «руками» уряду, адже в разі обвалу гривні і зриву виконання бюджету, усіх «собак» повісять саме на нього…
Розуміє це й Прем”єр Юлія Тимошенко, й коаліція, а тому, звичайно, підписувати собі вирок, голосуючи за подібні ініціативи «регіоналів» у розпал кризи більшість депутатів не збирається. Натомість Володимир Литвин запропонував ухвалити «соціалку» разом із призначенням міністра фінансів «одним пакетом», мовляв, знайти людину, яка б відповідала за виконання цих цифр. Та навряд чи такий «компроміс» задовольнить Партію регіонів, адже йдеться вже про наступний рік, коли президентські вибори вже закінчаться (а з ними й необхідність щось солодко обіцяти) і такі райдужні ініціативи, можливо, доведеться виконувати вже уряду біло-блакитних…
Привид розпуску ВР житиме до 24 липня?
Окрім банального піару напередодні офіційного закриття парламентської сесії й початку президентських перегонів, Голова Верховної Ради Володимир Литвин запідозрив опозицію і в намаганні дати привід Президенту розпустити парламент. За словами спікера, Партія регіонів робить все для того, аби парламент не працював і не було можливості закрити сесію: у зв’язку з цим почнеться відлік 30 діб з того дня, коли парламент не працює, що, відповідно до Конституції України, є підставою для розпуску Верховної Ради. «Я можу сказати, що до 24 липня Президент України може розпустити Верховну Раду, якщо для цього будуть підстави», — сказав керівник парламенту. Він пояснив це тим, що 23 січня 2010 року закінчуються повноваження Президента, і якщо відраховувати від цього терміну півроку, то останній можливий розпуск Верховної Ради — 24 липня.
Він також нагадав, що за часів спікерства Олександра Мороза випадково не була закрита одна із сесій парламенту, і депутатів «звозили» до столиці, аби не допустити його розпуску. При цьому Володимир Литвин запевнив, що не закриватиме чергову сесію парламенту, якщо його робота буде заблокована. «Можна закрити, якщо бігати в умовах заблокованої роботи по сесійній залі і шукати місце, з якого можна це зробити, але я цього робити не буду. Є місце Голови Верховної Ради, є місце головуючого», — сказав спікер. />
Окрім того, Литвин зауважив, що навіть якщо не буде використаний привід щодо 30-денного блокування роботи Верховної Ради, то «можуть діяти методи революційної доцільності». Водночас він зазначив, що навіть якщо буде закрита чергова сесія, то постійно будуть лунати ініціативи щодо проведення позачергових сесій. «Я переконаний, що жодних парламентських канікул не буде. Може, вожді будуть відпочивати, а всі інші будуть мобілізовані на те, щоб працювати, як модно зараз говорити — «в полі», — сказав він.
Хто кого «перебуцає» своєю «принциповістю» на політичній «кладці» у Верховній Раді поки що важко спрогнозувати: І «регіонали», і «бютівці» в інтерв’ю журналістам заявляють про готовність «працювати хоч до Нового року», скликаючи позачергові засідання мало не щодня… А тим часом кадрові ротації в уряді поки що зависли у повітрі, як і звіти численних слідчих комісій та розгляд багатьох важливих законів…
«Недоторкана» відповідь БЮТ
Ще одним спірним питанням порядку денного цього пленарного тижня може стати скасування депутатської недоторканості. На цьому наполягають депутати від БЮТ. Більше того, «бютівці» готові підтримати «регіоналів» під час голосування за скасування недоторканності суддів та Президента України. Про це урочисто заявив заступник голови Верховної Ради Микола Томенко. За його словами, фракція БЮТ «одноголосно голосуватиме» за ухвалення цього рішення.
Не відомо, чому така ініціатива відвідала світлі голови народних обранців лише зараз, адже ще у 2000 році на всеукраїнському референдумі українці більш ніж одностайно підтримали це. Можливо, це така собі «відповідь» на популістично-соціальні заклики «біло-блакитних», адже для того, щоб скасувати недоторканість, потрібно буде вносити зміни до Конституції, а це вже не 226 голосів, які коаліція з великими потугами через раз віднаходить для голосування за окремі питання, а не менше 300. А тому лаятися з регіонами, звичайно, можна, (напередодні президентських виборів, це, видається, навіть корисним для обох сторін), та для справді потрібних для країни рішень домовлятися таки доведеться. Інше питання: чи дійсно цього щиро прагнуть як біло-сердечні, так і біло-блакитні?