Майже під кінець сесії Верховна Рада здійснила перші кадрові зміни Кабінету міністрів. Як відомо, коаліція звільнила міністра охорони навколишнього середовища Юрія Бойка та віце-прем`єра Володимира Семиноженка. Несподіванка ж полягає у тому, що за відставку гуманітарного віце-прем»єра проголосували 378 народних депутатів, тобто, по цій кандидатурі відбулося «єднання» правлячої більшості й опозиції.
Загалом парламентський тиждень був доволі плідним. Визначили дату місцевих виборів та ухвалили "регіональний" законопроект про зміни у виборчому законодавстві, прийняли в першому читанні закон про референдум та поставили крапку на основним засадах внутрішньої та зовнішньої політики. І як запевнив депутат від правлячої більшості Михайло Чечетов — поки ці закони не будуть прийняті в цілому, сесія Верховної Ради не закриється
Вибори будуть і будуть по-новому
Торік, 31 жовтня, день, коли в країнах заходу відзначається свято нечисті Хелловін, депутати принесли до сесійної зали парламенту гарбуза, щоб поставити його у секторі фракції Партії регіонів. Цього року свого «гарбуза» принесли регіонали, правда, у вигляді місцевих виборів та змін до виборчого законодавства. Отже, 31 жовтня 2010 року Україна проведе місцеві вибори. Зокрема, запропонований Олександром Єфремовим проект закону передбачає заборону висувати кандидатів в депутати місцевих рад і на посаду мера від блоків політичних партій. Експерти солідарні в одному: забороняти участь блоків у виборах необхідно, але не сьогодні і не в Україні. Адже місцеві вибори мають свою специфіку. Часто місцеві еліти створюють свої блоки. Отже, таке обмеження вдарить, перш за все, по них.
"Новація, пов’язана із запровадження норми на висунення кандидатів тільки від партій, незалежно від того, кому це вигідно або конкретно невигідно, — правильний крок, — вважає політолог Вадим Карасьов. — Таким чином зміцнюється партійність як інститут виборної демократії. Це може сприяти тому, що виборець буде орієнтуватися не на харизматичних вождів, а на програми партій, на партійні ярлики, бренди і на партійну репутацію, як на місцевому, так і на центральному рівні ". Експерт вважає, що тим, хто звик бути в політиці лише за рахунок персонального харизматичного ресурсу, буде набагато складніше відібрати голоси у своїх суперників, оскільки вони повинні будуть оперувати не яскравою емоційною експресивної картинкою, а раціональними аргументами: партійною програмою, електоральної платформою, тим, що було зроблено політичної силою, коли вона перебувала при владі.
Натомість на думку директора Інституту проблем управління ім. Горшеніна Володимира Фесенка, відійти від участі блоків краще на парламентських виборах, адже політичні сили на місцях часто створюють свої політоб’єднання: "На місцевих виборах це не тільки удар по опозиції, але й удар по ініціативах. У багатьох регіонах створюються громадські організації, які представляють інтереси регіональних еліт. І вони беруть участь у виборах саме в форматі блоків ", — аргументував політолог.
"Багато кандидатів на місцях як раз хотіли балотуватися не від партій. Вони створювали свої місцеві блоки. І якщо блоки не будуть допущені до місцевих виборів — це вдарить не стільки по БЮТ, скільки по місцевих елітах", — запевняє професор політології Києво -Могилянської академії Олексій Гарань.
Якщо говорити про політичні блоки центрального значення, їх сьогодні в Україні три: Блок Юлії Тимошенко, блок Литвина і Наша Україна — Народна самооборона. Заборона на блоки спрямована у першу чергу проти БЮТ, вважає політіолог Віктор Небоженко. Але постраждає і сама Партія регіонів: "Через півтора роки ситуація змінитися. Партії регіонів самій доведеться збирати свій блок, проти якого вони так виступали".
Звісно, що опозиціонери оцінили новий закон критично. У самій ж Партії регіонів пояснили, що законопроект відповідає всім європейським нормам і сприятиме структуризації партійної системи в Україні.
Для газу завжди знайдеться хвилинка
Вирішивши питання з місцевими виборами, депутати не розслабилися. Зокрема — створили комісію з розслідування скандалу з газом "РосУкрЕнерго", який Україна тепер нібито має повернути цій компанії згідно з рішенням Стокгольмського арбітражного суду. Також парламент створив тимчасову слідчу комісію за фактами заяв про політичну цензуру в українських ЗМІ. Комісію з "РосУкрЕнерго" очолив опозиціонер Роман Зварич, його заступником став регіонал Анатолій Кінах; цензурою ж, тобто розслідуванням її проявів, в найближчі шість місяців займуться голова ТСК Ірина Геращенко, її заступник Володимир Ландик і практично всі депутати з журналістським досвідом.
Цього дня депутати вирішили працювати до останнього і вже ближче до півночі спромоглися на ще одне принципове рішення — мабуть, більш принципове для України, ніж дата і умови проведення виборів до місцевих органів влади. 259 парламентаріїв проголосували за новий закон "Про основи внутрішньої і зовнішньої політики". Формально при цьому в залі було зареєстровано 279 представників народу. Реально були присутні набагато менше. Характерно також, що закон підтримали 25 членів БЮТ (нехай більшість із них і належить до цієї фракції лише формально) і аж 13 представників «НУ-НС». Новий закон, запропонований Президентом Віктором Януковичем, уже не містить норми про намір України вступити в НАТО. Замість цього він обіцяє, що країна буде прагнути "до повноправної участі в загальноєвропейській та регіональних системах колективної безпеки".
А поки залишилося не визначеним питання Податкового та Бюджетного кодексу….І перспективи голосування у парламенті в другому читанні за ці документи здаються все більш туманними. У першу чергу, про це свідчить кількість поправок, внесених у документи. Зокрема, Податковий кодекс потребує доопрацювання з урахуванням 5 тис. поправок, Бюджетний — з близько 700…Як би там не було, а крапку в прийнятті цих кодексів, швидше за все, поставить не парламент, а Президент. І варто зазначити, що на сьогоднішній день його теж не влаштовує зміст документів. Не дарма ж Віктор Янукович заявив, що не підпише Податковий кодекс у його нинішньому вигляді.