Майже одразу після Президента Віктора Януковича свої сто днів перебування на посаді відзначив і Прем`єр-міністр Микола Азаров. Своєрідною ілюстрацією їхніх досягнень стали численні соціологічні опитування, згідно з якими, 54% населення України позитивно оцінює діяльність глави держави та 49% — керівника уряду. Правда, 5 років тому рівень довіри та оцінка діяльності Президента Віктора Ющенка та Прем`єра Юлії Тимошенко були ще вищими. Більшість експертів сходиться на думці, що високий рівень довіри до нинішньої влади — це своєрідний аванс від суспільства в очікуванні змін на краще. А ось відбудуться ці зміни чи ні, залежить від багатьох факторів. Найперше — чи вистачить сили та політичної волі у нової команди розпочати оголошені реформи. Адже поки, згідно тими ж соціологічними опитуваннями, рівень життя 59% населеня України не змінився на краще. Окрім того багато кроків, які робить влада, є досить суперечливими.
Що заважає міліції боротись із корупцією?
Парламентський тиждень почався з мітингу біля Верховної Ради — політики, політологи, правозахисники, експерти, коментатори та інші представники політикуму і навколополітичної тусовки вже майже два тижні відпрацьовують тему підготовки до другого читання законопроекту "Про порядок проведення мирних зібрань". Ті, хто на боці опозиції, запевняють, що документ спотворено поправками, його первинний демократичний зміст викривлено та вихолощено, а нинішня коаліція свідомо на догоду команді Віктора Януковича перетворює Україну на поліцейську державу. Представники більшості навпаки запевняють, що ретельно вичистили з документа все, що могло заважати громадянам вільно висловлювати свою позицію, бо попередня влада прагнула заборонити навіть "чхати без дозволу".
На засіданні погоджувальної ради парламентських фракцій, у понеділок, Голова Верховної Ради Володимир Литвин запропонував не вносити до порядку денного це спірне питання і таким чином уникнути конфліктів. "Закон до 2-го читання зазнав таких змін, які повністю вихолостили його зміст, який закладався при підготовці цього законопроекту з самого початку. Зараз той законопроект, за який хоче голосувати більшість, не має нічого спільного з тим, який був ініційований Блоком Юлії Тимошенко", — сказав депутат від БЮТ Лев Бірюк. Він нагадав, що люди мають закріплене Конституцією право збиратися для вираження свого протесту де завгодно і коли завгодно і ніхто не має права обмежувати їх у цьому.
У владній фракції пояснили зміни до законопроекту небажанням порушувати спокій киян. /> "З одного боку в Конституції прописано право кожного громадянина на свободу слова, на свободу вираження своєї позиції на мітингах, і т.д. і т.д. А з іншого боку, — є право кожного громадянина, зокрема й киянина, на комфортне життя. Виходить, з одного боку, дві тисячі людей, яких привезли зі Львова, з Івано-Франківська, висловлюють позицію чомусь у Києві і заважають трьом мільйонам киян, які хочуть комфортно жити.", — сказав "регіонал" Михайло Чечетов. Зрештою, на минулому пленарному тижні, законопроект так і не розглянули. Лише в п`ятницю, під час парламентської години запитань до уряду, міністр МВС Анатолій Могильов, попросив якомога швидше його ухвалити, а то, мовляв, йому і його підопічним відсутність законодавчого регулювання порядку проведення акцій протесу заважає боротися з корупцією, злочинністю і взагалі займатись тим, чим повинна міліція.
Самого Анатолія Могильова, до речі, за день до його виступу з трибуни Верховної Ради, опозиція спробувала відправити у відставку. Правда, опозиціонери зізнавались, що і самі не вірять в успішність справи. А свою вимогу пояснили тим, що бажають голосно заявити про негідні діяння керівника МВС — про утиски проти представників опозиції під час мітингів, надмірна лояльність до влади, порушення прав журналістів і безлад у відділках міліції.
Коаліція — перезавантаження?
Минулого тижня у парламенті відбулися, так би мовити, випробування ідеї заміни фракцією "Наша Україна – Народна самооборона" комуністів в правлячій коаліції. Пробний камінь кинув колишній прем’єр-міністр і міністр оборони, а тепер голова київської міської парторганізації "Наша Україна" Юрій Єхануров "Якщо вдасться домовитися всередині фракції “НУ-НС” про відновлення реальної роботи, то восени можна ставити питання про входження в коаліцію і виведення звідти комуністів", — сказав він чим викликав цілий шквал коментарів, оцінок і спростувань серед політиків та засобах масової інформації.
Першою заперечила таку перспективу член фракції "Наша Україна — Народна Самооборона", член депутатської групи "За Україну!" Ксенія Ляпіна. За її словами, фракція не вестиме такі переговори і ні в яку коаліцію з "регіонами" входити не буде. Лідер БЮТ Юлія Тимошенко заявила, що втратила останні ілюзії відносно екс-президента Віктора Ющенка, “коли почула інформацію, що Ющенко з Віктором Януковичем в Межигір’ї домовлялися про переформатування коаліції у Верховній Раді, до якої мала увійти фракція “Наша Україна — Народна Самооборона”. Нарешті голова політради «Нашої України» Віра Ульянченко спростувала інформацію про входження фракції до складу урядової коаліції.
У Комуністичній фракції України теж відреагували спокійно. "Ми працюємо злагоджено і це помітно всім. У нас немає проблем і розходитись ми не плануємо" — заявив лідер КПУ Петро Симоненко. З його словами погодився і регіонал Олександр Єфремов, який спростував чутки про наміри "перезавантажувати" коаліцію. Пояснюючи причини виникнення заяви Єханурова більшість експертів дійшла висновку, що це ніщо інше, як агонія "Нашої України".
Обіцяний податковий рай
Не зрадила коаліція минулого тижня своїй звичці поспіхом ухвалювати важливі закони — парламентське чистилище у першому читанні одним махом пройшли два документи: Бюджетний та Податковий кодекси. Їхній зміст викликав хвилю незадоволення як у опозиціонерів та експертів, так і у середовищі тих, кого найбільше вони зачіпають.
Підтвердилася відома істина: швидко — не завжди якісно. Скажімо, чудова обгортка довгожданого Податкового кодексу приховує у собі ряд неприємних сюрпризів.
Цікаво, що окремі ідеї, які лягли в основу цього документа, можна було простежити у риториці як опозиціонерки Юлії Тимошенко, так і екс-президента Леоніда Кучми. Саме Юлія Тимошенко вперше заговорила про податок на "розкіш", хоча самого визначення "розкоші" ніхто дати не може. Те ж саме стосується доволі високих акцизів на тютюн та алкоголь. Від свого політичного наставника Леоніда Кучми Віктор Федорович запозичив не лише вивіску "Адміністрація Президента", але й ідею вільних економічних зон. А от обіцяне зниження ПДВ нібито передбачається лише на три роки…. а там…. Хоча, як зауважив хтось із депутатів, у Податковому кодексі взагалі немає слова "зниження". Правда, поки і Податковий і Бюджетний кодекс прийняли лише в першому читанні, а тому залишається час на їх доопрацювання.