Схоже, новий уряд не дуже добре проходить один з найважливіших тестів на ефективність своєї діяльності і не зумів в обіцяні терміни підготувати проект бюджету на поточний рік. Тому критика експертів і опозиції за непідготовлений і вчасно не поданий проект основного фінансового закону, несподівану прихильність до МВФ, невиконання соціальних стандартів, які були передвиборчою фішкою регіоналів, низькі економічні показники, виглядає досить переконливо.
«Блокувати трибуну заради бюджету ми не будемо» — заявив керівник партії БЮТ Іван Кириленко на раді опозиційних керівників, правда, чітко про відмову від блокування під час наступного пленарного тижня не сказав: «Ми обговоримо – це на засіданні фракції» — підкреслив він, тим самим давши підстави вважати, що завтра роботи може й не бути.
Як відомо, минулого тижня Кабінет Міністрів відклав розгляд бюджету-2010, пославшись на невизначеність ціни на газ та пообіцявши, що проект буде 12 квітня. Саме у цей день і зібрались опозиційники, але бюджет, влада так і не показала, заховавши, як сором’язливу наречену. «Відсутність ціни на газ – не є справжньою причиною неподання бюджету» — переконана лідер об”єднаної опозиції Юлія Тимошенко. За її словами, ціна на газ для населення жодним чином не пов’язана з російськими переговорами, оскільки українське населення отримує газ власного видобутку. «І тому нема ніяких причин міняти ціну на газ для населення», — стверджує вона.
Крім того, за словами Юлії Тимошенко, Кабінет міністрів під її керівництвом сформував ціну на газ для підприємств у 2010 році на рівні 2009 року і протягом 2009 року в газові сховища був закачаний природний газ по ціні нижче, ніж 200 доларів за тисячу кубометрів, що дало можливість накопичити газові резерви. «Те, що сьогодні уряд Азарова, а скоріше, уряд Януковича, хоче підняти ціни на газ для промисловості – не обумовлено контрактами з Росією, а обумовлено тим, що вони просто хочуть розрахуватися з «РосУкрЕнерго» за рахунок держави», — упевнена екс-керівник уряду.
Єдиною справжньою причиною, за її словами, є те, що уряд не може збалансувати бюджет, а також те, що розрив між доходами і видатками становить 17% ВВП. «Це нонсенс і великий удар для економіки, коли країна три місяці живе без основного фінансового документа» — підсумувала Юлія Тимошенко.
Затримка бюджету і справді викликає подив, адже уряд “Азарова- Януковича” пообіцяв подати його рівно через місяць після приходу до влади. Більше того, коли нинішня влада була опозицією, вона зробила все, щоб “завалити” бюджетний проект тимошенківського мінфіну. Тоді кандидат у Президенти Віктор Янукович і його парламентська фракція, яка після перемоги їхнього лідера майже цілком перейшла працювати в уряд, обіцяли не просто швидко підготувати і схвалити бюджет, а й переконували, що це буде бюджет розвитку — “інвестиційно-іноваційний”, як полюбляє говорити теперішній Прем”єр-міністр.
Виявилося, що критикувати своїх опонентів і легше, і приємніше, ніж демонструвати власну ефективність. Можливо, проблема у тому, що надто багато пообіцяли не тільки народу у вигляді підвищення соціальних гарантій, а й тим, хто сприяв перемозі лідера і тепер вірить, що “інвестиційно-іноваційна” складова бюджету — це про їх підприємство. Але “Болівар двох не витримає” — уражена безгосподарністю і кризою економіка не здатна створити фінансовий ресурс, якого б вистачило “майже на всіх”. Комусь треба було б трохи зачекати і судячи з того як із новою силою спалахнули розмови, скажімо, про пенсійну реформу, чекати знову доведеться тим, хто надто довго тримається після виходу на пенсію і “проїдає” публічні кошти.
Звичайно, можна кивати на “тяжку спадщину” минулого уряду, наводити промовисті цифри гігантських втрат, яких зазнала українська господарка. Але криза була в усьому світі. Та й Міжнародний валютний фонд, “розуміння” якого так прагне теперішня влада в очікуванні нових позичок, зробив висновок, що Україні про кризу потрібно вже потрохи забувати. Але головне — нова команда вважає себе кваліфікованою, а тому, напевно, знала, на що йшла, і обіцяла, що зробить краще. А про те, як все погано, вона докладно розповіла ще до виборів.
Втім, не виключено, що всі підозри щодо змісту проекту бюджету — безпідставні і уряд трішки затримався, аби явити публіці бюджетний шедевр, який вже до кінця нинішнього року зробить країну заможнішою на всіх соціальних рівнях. Однак і в цьому разі запитання залишаються. Адже вчорашня опозиція запевняла, що має і власну антикризову програму, яку не хотіла віддавати уряду, щоб тому не дісталися всі лаври від блискучого подолання економічної ями, в якій опинилася країна, і має чітке бачення перспективи. Де ж всі ці напрацювання, чому вони не лягли в основу першого формоутворюючого урядового документа? Та й слово мало б бути твердим: сказано — через місяць, через місяць і зроблено.
До того ж уряд Азарова не може поскаржитися не несприятливі політичні чи організаційні умови. Фактично вперше за останні роки Кабмін сформований не за квотним принципом, а є досить монолітим в кадровому розумінні. Такою ж монолітною вдалося вибудувати і владну вертикаль до рівня регіонів. Переконливу більшість нова влада має і у парламенті. Навіть ті комітети, які за Регламентом мали відійти до ослабленої опозиції, залишилися у правлячої більшості. Так що, на перший погляд, все це не повинно гальмувати бюджетний проццес, а навпаки — суттєво прискорити його. До того ж й опозиція обіцяє не заважати бюджетному процесу. У чому ж тоді справа?
Напевно, відповідь на це запитання стане зрозумілішою тоді, коли нарешті Кабмін покаже свій проект бюджет країні і його зможуть оцінити незалежні експерти. А поки що залишається дивуватися чому влада не дотримується своїх обіцянок і вірити критичним оцінкам опозиції. Щоправда, і опозиції на чолі з Юлією Тимошенко не дуже випадає критикувати нову урядову команду, хоча б зважаючи на те, що неухвалений бюджет на 2010 рік — це все таки спадщина її уряду.