Незважаючи на холодну погоду й закінчення «вітрильного сезону» у головній «каюті» Київського крейсерського яхт-клубу було досить спекотно. Ще б пак! Адже охочих провести в навколосвітнє плавання екіпаж вітрильника «Купава» зібралося чимало. Четверо шукачів пригод вирушили від київського причалу в експедицію під гаслом «Українці всіх країн, єднайтеся!». Про те, яким чином моряки збираються об’єднувати українців у країнах Південної півкулі та яку «зброю» беруть із собою, вони розповіли на прес-конференції безпосередньо перед відплиттям із столичного порту.
Назустріч трьом океанам
У навколосвітню подорож морями-океанами, яка триватиме приблизно рік-півтора, вирушили четверо яхтсменів: неодноразовий учасник морських та океанських переходів капітан Юрій Бондар, ветеран Київського міського крейсерського яхт-клубу Валерій Деймонтович, чемпіон України з вітрильного спорту Андрій Зубенко та відомий кінорежисер і яхтсмен Михайло Іллєнко.
Вітрильник «Купава», на якому мандрівники проведуть так багато часу, невеличке, але досить потужне у своєму класі судно – яхта-«напівтонник» 1985 року випуску має досить славну історію, адже екіпаж на її борту неодноразово ставав переможцем багатьох чемпіонатів і вітрильних змагань.
Тепер «Купава» має підкорити світ. Зокрема, її екіпаж планує побувати в Іспанії, на Канарських островах, у Бразилії, Уругваї, Аргентині, обійти мис Горн, відвідати українську антарктичну станцію «Академік Вернадський», острів Робінзона Крузо (Чилі)… До речі, Новий рік «Купава» зустрічатиме в Антарктиці, разом з науковцями української станції «Академік Вернадський». А щоб новорічні свята нагадували про домівку й Україну, мандрівники прихопили із собою дві маленькі ялинки, вирощені в київському ботанічному саду. Саме в Антарктиці члени екіпажу «Купава» планують встановити прапор Київського крейсерського яхт-клубу та відкрити його філіал при антарктичній станції «Академік Вернадський».
Далі маршрут експедиції проляже Тихим океаном із зупинкою в Австралії, через Індійський океан із заходом в порт Кейптаун (ПАР) і, нарешті, через Атлантику до Гібралтару і Середземним морем через Босфор моряки повернуться в Україну. Загальна відстань, яку мають подолати мандрівники, становитиме в середньому 58 тис. км, тобто довжину в 1,5 екватори! /> За словами Юрія Бондара, одною з найскладніших ділянок цієї подорожі стане мис Горн, адже відомо, що протока Дрейка між Південною Америкою та Антарктидою – морський шлях з «однобічним рухом». Пояснюється це специфічними погодними умовами, сильною течією та вітровим режимом в цьому місці. Проте експедиція спробує подолати цю частину океану у зворотному напрямку, тобто проти течії. Досі це вдавалося лише кільком яхтам у світі і серед них українських не було…
Кіно і полярники
Особливе завдання під час цієї подорожі матиме режисер та президент кінофестивалю «Відкрита ніч» Михайло Іллєнко. Він везе із собою колекцію майже сотні фільмів з цього фестивалю, щоб продемонструвати їх полярникам на українській антарктичній станції імені академіка Вернадського. За словами митця, це буде перший антарктичний кінофестиваль, до якого згодом можуть долучитися й представники інших країн, зробивши його таким чином міжнародним.
На думку Михайла Іллєнка, ця навколосвітня вітрильна експедиція сприятиме зближенню українців, які живуть у різних частинах світу, адже учасники подорожі відвідають країни, в яких проживає численна українська діаспора, зокрема, в Аргентині, Бразилії та Австралії. Під час таких зустрічей вихідці з України, які нині проживають в країнах Південної пікулі, зможуть подивитися українські фільми та отримати україномовні книжки. До речі, «літературною допомогою» укомплектували екіпаж «Купави» брати Капранови.
Окрім того, під час подорожі Михайло Іллєнко проведе зйомку епізодів свого нового фільму «Тойхтопройшовкрізьвогонь». Назва цього фільму не випадково пишеться одним словом, адже в ньому йдеться про друге ім’я унікальної людини, нашого співвітчизника Івана Даценка, військового льотчика, Героя Радянського Союзу, який побував у німецькому полоні, а згодом став в’язнем ГУЛАГу. Через кілька років він звідти втік і став вождем індіанського племені в Канаді, яке й дало йому таке ім’я.
Сало як зброя проти корсарів
Окрім культурного та пізнавального завдань, експедиція виконуватиме й наукову місію, адже екіпаж судна оснащений спеціальним обладнанням, за допомогою якого будуть проведені заміри та експерименти у водах Світового океану.
Відповідаючи на запитання журналістів про те, хто фінансував цю експедицію, Юрій Бондар відповів, що екіпаж вирушає в подорож за власний кошт та за фінансової допомоги друзів. При цьому він зауважив, що, як не дивно, але саме завдяки світовій кризі ця мандрівка стала можливою. «Якби не криза, нам би було дуже важко відірватися від справ в Україні», – пояснив капітан. А на запитання, чи не бояться яхтсмени зустрітися з піратами, Андрій Зубков зауважив: маршрут планувався таким чином, аби уникнути небезпеки. При цьому він наголосив, що моряки не беруть із собою зброї, оскільки для таких подорожей це заборонено міжнародним морським правом. «Зброї ми не беремо, а якщо й зустрінемо піратів, то, думаю, зможемо з ними домовитися. Адже в нас є інша «зброя»: українське кіно, література й сало», – пожартував він і додав, що «українського наркотику» для екіпажу закуплено аж 37 кг.