4 грудня в Києві відбудеться саміт Україна-Європейський союз. Якщо ще тиждень тому всі гілки влади покладали на нього великі надії у перспективі євроінтеграції України, то сьогодні вже практично ніхто ні в Україні, ні тим більше в Європі не очікує підписання угоди про Асоціацію чи переговорів про полегшення візового режиму. />
Днями глава української держави визнав, що у цьому році не бачити Україні ні зони вільної торгівлі, ні поступок у перетинанні європейського кордону, а в результаті саміту з’явиться лише проміжний документ співробітництва. В ЄС усвою чергу дивуються, про який, наприклад, безвізовий режим можна говорити з Україною, якщо вимоги, які перед нею ставить Євросоюз, зокрема, щодо демаркації кордонів та запровадження біометричних паспортів, не виконані. Голова представництва Єврокомісії в Україні Жозе Мануел Пінту Тейшейра заявив: «Я конкретно питаю, чи є у вас паспорт з біометричними даними? Ви відповідаєте «ні», то про що поки може йтися?». Проте європейців лякає не стільки невиконання Україною цих вимог, скільки внутрішньополітичні питання країни, позахмарний рівень корупції, бюрократичний апарат і її відносини з Росією у сфері енергетики, що є вкрай важливим для старої Європи, особливо напередодні зими.
Водночас політичний аналітик Інституту Євроатлантичної інтеграції Володимир Горбач переконаний, що насправді ЄС зацікавлений у стабільних відносинах з Україною, але, як мовиться, для шлюбу потрібна згода двох. За його словами, і Президент, і парламент, і уряд жваво приймають рішення щодо євроінтеграції, але кожен раз до їх виконання руки не доходять. «Реальних кроків зроблено не так багато і вони не є помітні. В основному ми чуємо слова, заяви, гасла, що ми розпочнемо цей діалог, а як закінчувати – не зрозуміло як: коли парламент не функціональний, коли Кабмін ворогує з Секретаріатом Президента, то звичайно, що шансів на просування у цьому напрямку немає ніяких»,- переконаний Володимир Горбач.
Нескінченна боротьба за владу між Президентом і Прем’єр-міністром, за його словами, збиває європейських дипломатів з пантелику. Як пишуть західні засоби масової інформації, останні часто скаржаться, що не знають, з ким вести переговори з політичних питань.
Щоправда, мають рацію й ті, які ввжають, що ЄС киває на наші проблеми, аби приховати свої. Запровадження вільного в’їзду на територію Євросоюзу – найчастіше передумова вступу у Союз.
Тим часом, як зазначив директор програм політичного аналізу та безпеки Міжнародного центру перспективних досліджень Віктор Чумак, невдовзі очікується приєднання до ЄС нових членів, що обумовлює істотні зміни в структурі та механізмі його діяльності і, звичайно, створює нові проблеми. “Справа у тому, що на сьогоднішній день Євросоюз не знає, у якому вигляді він буде розвиватися далі. Тут і дуже багато внутрішніх проблем. І по-друге, ще не визначена і політика щодо подальшого розширення. Тобто, залишається достатньо багато — в яких Україна є не об’єктом вирішення цих питань, а скоріше за все суб’єктивно може вплинути на їх вирішення”.
Кожна хвиля розширення Євросоюзу мала свою соціальну ціну — збільшувалася територія, чисельність населення та сукупний економічний потенціал, але водночас — зменшувалися економічні показники в розрахунку на кожного громадянина. Розширюючи свій соціально-економічний та політичний простір, Європейський союз жертвує поточними інтересами щодо забезпечення максимально високого життєвого рівня членів Співтовариства задля досягнення стратегічних цілей. Зниження життєвого рівня заради невідомих компенсацій у майбутньому — досить спірна формула для прагматичних європейців.