Парламент прагне змінити правила гри, незважаючи навіть на те, що «велика гра» (президентські вибори) вже давно розпочалася. Змінюючи виборче законодавство і готуючи таким чином «плідний грунт» на час президентських перегонів, кожен з учасників вочевидь хоче отримати максимум «законних» переваг. Щоправда, шкода, що подібні ініціативи у депутатів з»вляються лише напередодні виборів.
Як відомо, 1 липня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект про внесення змін у деякі законодавчі акти, що стосуються виборів президента України. Згідно з документом, зокрема, передбачається змінити порядок формування окружних і дільничних виборчих комісій. Крім того, у законопроекті пропонується зменшити виборчу кампанію зі 120 до 90 днів, ліквідувати інститут відкріпних посвідчень та підписних листів на підтримку кандидата на посаду президента України.
Незважаючи на те, що із необхідністю удосконалення виборчого законодавства погоджуються усі, як політики так і експерти — навколо законопректу одразу розгорілись дискусії. Скажімо, політолог Олександр Палій вважає, що потрібно ухвалювати лише ті зміни до виборчого законодавства, які б дозволили створити рівні можливості для усіх кандидатів. “Необхідно зберегти ту норму, яка існує сьогодні, що виборчі комісії формуються кандидатами. Крім, того дуже важливо, щоб в законі була присутня норма, за якою члени виборчих комісій можуть бути і з інших регіонів, тобто для створення перехресного контролю. Крім того необхідно залишити чинний механізм оскарження виборів, оскільки запропонований від ПР і БЮТ є фактично відкритим проектуванням рейдерської атаки на результати виборів. Це стосується і термінів оскарження”.Також політолог виступив проти зменшення кількості кандидатів за рахунок збільшення розміру грошової застави.
Проект змін від 1 липня Президент України охрестив “політичним шахрайством” і як заявила його прес-секретар Ірина Ванникова “Віктор Ющенко ніколи не підпише закон, який порушує права людей і не відповідає чинній Конституції України”. За її словами, за юридичною казуїстика в цьому документі заховані спроби позбавити громадян конституційного права вибору. Про те, що зміни до закону про вибори президента в частині формування списків виборців відкриють широкі можливості для фальсифікації результатів виборів, впевнена більшість експертів з виборчого законодавства.
Так на їхню думку, даний законопроект передбачає можливість внесення до списку виборців для голосування в день виборів за рішенням голови, його заступника або секретаря дільничної виборчої комісії, а не суду, як це передбачено чинним законом. Тобто, ми фактично повертаємося до стану, який був під час голосування у першому та другому турі президентських виборів у 2004 році. /> Однак є й інша точка зору. Своє здивування з приводу критики на адресу законопроекту висловив депутат від Партії регіонів Олександр Лавринович. За його словами, по суті, в документі не має якихось нововведень з приводу формування виборчих комісій, а також щодо чисельності виборців на виборчих дільницях. Також, сказав він, «жодної нової норми не пропонували» в питанні оскарження рішень в судах. За його словами, в законопроекті тільки узгоджено із законодавством питання, що Вищий адміністративний суд ухвалює рішення як перша і остання інстанція щодо результатів виборів. А всі інші питання можуть вирішуватися в апеляційних судах. Зміни необхідно приймати і в інших технічних момента
Голова Комітету виборців України Олександр ЧЕРНЕНКО, коментуючи необхідні зміни в законі про вибори Президента з метою забезпечення рівності всім кандидатам, висловив думку, що такі зміни присутні в прийнятому законопроекті. «Перші зміни, які необхідно внести в закон, які стосуються технічних питань, процедурних питань – це узгодження цього закону із законом “Про реєстр виборців”, оскільки в існуючому законі йдеться про списки виборців, що є неактуальним. Також, потрібно внести зміни, до порядку нарізки округів. В принципі, всі ці правки в новому законопроекті, прийнятому 1 липня, присутні”
Водночас Голова КВУ вважає, що в даному законопроекті існують певні політичні зміни, які внеслись з метою створення переваг одним кандидатам і для обмеження прав інших. «Це стосується принципу формування територіальних виборчих комісій в тій частині, коли, в першу чергу, право на пріорітетне включення мають парламентські фракції, які подають кандидатури своїх людей в комісії. Ми вважаємо, що всі кандидати рівні.”
Ще одним питанням змін до виборчого законодавства стало скорочення термінів виборчої кампанії з 120 до 90 днів. Таке скорочення може допомогти зберегти ресурси. Але наврядчи, наші парламентарії проголосують за цю норму. У цьому може полягати конфлікт між фінансистами та політиками. Політики вважатимуть, що вони не в змозі провести ефективну кампанію за 90 днів, а фінансисти почнуть запевняти, що не варто витрачати зайві гроші на надто тривалу, за їхніми оцінками, виборчу кампанію. Втім, політолог Євген Копатько запевняє, що суттєвих змін ця новація не принесе. “Де-юре, можливо, ці зміни і треба вводити , але де-факто, ця кампанія іде вже давно, задовго до оголошення строків. Думаю суттєвих змін не буде . Боротьба вже іде і дуже жорстка боротьба і все, що залишається — це підлаштовуватись під умови”
Загалом на думку провідних експертів зміни до закону вкрай необхідні. Враховуючи світовий досвід варто зауважити, що серед основних змін – поправки про вдосконалення системи складання списків виборців, їх перевірки та уточнення, а також окремі аспекти оскарження виборцями недостовірної інформації у списках виборців. Додатковою гарантією забезпечення прозорості, відкритості та гласності виборчого процесу в законопроекті є запровадження інституту спостереження за виборчим процесом із виборів Президента України з боку громадських організацій, до статутної діяльності яких належать питання виборчого процесу та спостереження за ним.
Однак має місце і така думка, що попри всі зміни у законодавстві, повністю уникнути фальсифікації на виборах буде вкрай важко. Таку оцінку поділяє, зокрема, політолог Олександр Палій. “Можна уникнути того, що фальсифікація була вирішальною у виборі. Тобто, щоб не сталося так, як у 2004 році, коли фальсифікація унеможливила реальний підрахунок. Цього добитися можна. І в 2006-2007 цього вдалося досягти, хоча був підкуп, який міг протягнути до парламенту окремі політичні сили. Спробувати повторити це можна, але так, щоб політичні сили були перелякані результатами своїх можливих фальсифікацій. Крім того потрібно забезпечити в регіонах нормальний склад виборчих комісій".