Даниил Кляхин
09:53 07/05/2010

Потяг Перемоги (ФОТОРЕПОРТАЖ)

/>


До їх приїзду готувалися заздалегідь. На пероні Київського вокзалу Москви, куди сьогодні прибула делегація українських ветеранів для святкування 65-ої річниці Перемоги, вишикувався духовий оркестр та чиновники різних мастей, з урядів Російської Федерації та Москви, Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ, посольства України. В очікуванні потягу Київ-Москва, який вже прозвали «Потягом Перемоги», чиновники переминалися з ноги на ногу, розказували журналістам про свою турботу про ветеранів та про те, що не ділять ветеранів на «своїх» та «чужих». Мовляв, Перемога – вона у нас одна на всіх.

loading="lazy" decoding="async" width="600" height="450" alt="" src="/media/images/2010-5/foto1(1).JPG" />

До перону Київського вокзалу потяг Київ-Москва підходив під марші у виконанні духового оркестру.

loading="lazy" decoding="async" width="600" height="450" alt="" src="/media/images/2010-5/foto2.JPG" />

Їх зустрічали як героїв: духовий оркестр, квіти, хліб-сіль.

loading="lazy" decoding="async" width="600" height="450" alt="" src="/media/images/2010-5/foto3.JPG" />

Втім, вони і є Героями. Й навіть офіційними. Свою Зірку Героя Радянського Союзу Микола Невпряга з Новомосковська Дніпропетровської області отримав за форсування Дністра. Зараз він – голова Ради ветеранів війни у своєму місті. «Й дома хотілося б відзначити, зі своїми. Й тут запросили. Подумав: коли ще доведеться? Поїхав!»

loading="lazy" decoding="async" width="600" height="450" alt="" src="/media/images/2010-5/FOTO4.JPG" />

А Іван Калиберда пройшов всю війну, воював у Сталінграді та на Курській дузі, звільняв Україну, Польщу, Угорщину, Румунію, Чехословаччину. У 1943 році його підрозділ першим форсував Дніпро у районі Кременчука. Іван Опанасович був важко поранений, але з позицій не відійшов. За той бій йому присвоїли звання Героя Радянського Союзу. Тепер ветеран мешкає у Львові та й досі веде активну громадську роботу.

loading="lazy" decoding="async" width="600" height="450" alt="" src="/media/images/2010-5/foto5.JPG" />

Більшість з них розміняли вже дев’ятий десяток років. Жартують: «Все в порядку. Тонемо!» Та пояснюють – все добре, якби ось тільки здоров’ячка трошки побільше… Російська влада пообіцяла, що якнайретельніше турбуватиметься про кожного ветерана, який прибув на святкування Дня Перемоги.

loading="lazy" decoding="async" width="600" height="450" alt="" src="/media/images/2010-5/foto6.JPG" />

«Я вдячний долі, що належу до дійсно золотого покоління переможців. І зараз в мене два почуття: велика радість, адже попри все ми – переможці, а з іншого боку – великий сум. Нас залишилось так мало, й так багато ветеранів вже не дожили до цього свята!», — говорить керівник української делегації контр-адмірал Юлій Короткин.

loading="lazy" decoding="async" width="600" height="450" alt="" src="/media/images/2010-5/FOTO7.JPG" />

 

 

 

Читайте также по теме