У столицю привезли копію Корони Данила Галицького. Ще два тижні кияни та гості зможуть бачити цей символ незалежної держави 13-го століття у конференц-залі Будинку митрополита Національного заповідника “Софія Київська” /> Корона Данила Галицького овіяна легендами про справжні героїчні події історичного минулого України. Немає єдиної думки про долю цієї корони. У 1340-му році її було вивезено із Львова і відтоді корону ніхто не бачив. Пошуки тривають дотепер і на сьогодні вони беспрецендентні: залучено велику кількість священників, дослідників, істориків, приватних осіб, її шукають по всій Європі, фактично на рівні президентів, навіть Папа Римський Іоан Павло другий надавав дослідникам інформацію з цього приводу. Наразі, кажуть фахівці, коло пошуків звузилось і в недалекому майбутньому, можливо, корона повернеться в Україну.
А поки що історики, науковці та приватні підприємці об`єднали зусилля і створили копію славетного символу української держави. На виставці “Корона Данила Галицького” якраз вона і представлена. Копія зроблена вручну, вона коштовна і є оригінальним мистецьким витвором. Створення корони Данила Галицького приурочено до 750-ти річчя його коронації.
Таким чином, історики прагнуть презентувати широкому загалу епоху 13-го століття, відновити гордість у нашого народу за свою країну. Вчені довго сперечалися, дискутували, яким має бути вигляд корони, але метою її виготовлення є не стільки точне відтворення, скільки створення саме символу державності, наступництва та спадкоємництва об`єднавчих державотворчих зусиль у розбудові сучасної України.
Доктор історичних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України Віктор Ідзьо зазначив, що корону робили з печатки, на якій є її відбиток. Також там зображений онук Данила Галицького Юрій. Печатка зараз зберігається в німецькому архіві. “Треба сказати, що Данило Галицький є дуже визначною особистістю, говорить пан Ідзьо, — Він є родичем Володимира-Мономаха по прямій ліній і усі його попередники були великими київськими князями. Король Данило Галицький вступив до Союзу католицьких держав, тобто нині Європейський Союз у фазі найбільшої політичної могутності української держави. Тоді стояв вибір і Данило Галицький його зробив на користь католицьких держав. Тому ми не вигадуємо сьогодні нічого. Ми є в Європі, були в Європі, ми тільки повертаємось до тих цінностей, які заклав своєю політичною діяльністю Король Данило Галицький”.
Відтворений символ української державності тринадцятого століття це і є, до певної міри, генетична пам`ять, — говорять науковці. Її сьогодні потрібно відтворити для українців. Адже ми знову сьогодні стоїмо перед вибором, який колись зробив Данило Галицький. Епоха 13 століття це визначна епоха, коли Україна була незалежною. “Данило Галицький вінчався цією короною. Цей символ потрібно зробити знаним і доступним для усіх українців. Співвітчизники мають знати, що ми були європейською, однією з наймогутніших на той час, державою. Символ має нагадати, що ми велика нація і країна”, — зазначив на відкритті виставки Віктор Ідзьо.
Головним натхненником і меценатом у справі створення корони Данила Галицького виступив підприємець, дослідник Ігор Жук. “Тут немає державних грошей, — каже він, — це не важливо, хто профінансував, це не політичні гроші, це приватні гроші, плюс натхнення вчених і дослідників. Слід зауважити, що вага корони — два кілограми. Камені — 700 карат. Були використані рубіни, сапфіри, діаманти, топази, цитрини, перлини, аметисти. Камені вибиралось не випадково — в давнину була певна традиція прикрашати корони. І для нас корона безцінна. Це річ належить до духовних цінностей”, — переконаний пан Жук.
Корону виготовляли спільно львівські та київські ювеліри і спочатку вона виставлялася в Золочевському замку.
Разом з короною у Софії Київській вперше виставляється важливий історичний документ: копія старовинної грамоти, з правом лише один раз її виставити, з Краківського музею. Це документ був направлений тевтонським орденом Данилу Галицькому: “Ми звертаємося до великої людини — першого короля Русі”. Документ, як бачимо, підтверджує що наша країна мала короля. “Факт коронації був надзвичайно важливим, — розповідає доктор історичних наук Інституту політології Національної академії наук України Павло Гай-Нижник, — це був духовний акт: князь, король, усі титули були на той час дуже важливими. І не тільки для того, аби опиратися монголо-татарам. Більше того, відомо з історичних фактів що в Золотій орді з великою пошаною ставилися до українського правителя. Крім того, це мало величезне геополітичне значення. Сьогодні стається так, що деякі держави, які мають, приміром, трьохсотлітню історію, розказують нам про моральність, духовність і як нам жити. А корона нині експонується в приміщенні, яке має тисячолітню історію. Тож, звертаючись до історичної пам`яті нам слід повертати все в сучасні часи. Ми — нащадки великої української цивілізації європейського типу і бажано, звичайно, Європу побудувати в Україні і нікуди не проситися”, — вважає пан Гай-Нижник.
За рік часу, як корона була спроектована і виготовлена, пройшла ціла хвиля зацікавленості тими часами, власне, саме Україною. Організатори виставки кажуть, що найбільше закікавленності зазвичай проявляють діти. Адже, вони граються в королів і королев, думають, що це все західні казки, і не підозрюють, що насправді так було і у нас.
Щодо закордонних істориків-опонентів, то Ігор Жук“говорить, що тут все як в реальній політиці: “Є історики, які сприймають нашу державу, а є такі, які за жодних умов її не сприймуть. Ми зробили все, щоб підняти дух українців, аби показати, що наша країна — давня європейська держава”
Слід зазначити, що у 13-му столітті, за часів Данила Галицького, наша держава справді знаходилась у розквіті — на підйомі економічному та політичному. А тогочасна ситуація була набагато складніша, ніж теперішня, і тим не менш мобілізація національних сил і еліти допомогла створити новітню, на той час найсучаснішу форму державності. Можна сказати, що про це і оповідає виставка.