Осінній призов до Збройних сил України в цьому році ледь не був зірваний через тритижневий карантин у зв’язку з епідемією грипу. Проте 27 листопада усі 26 тисяч 450 призовників були набрані і нині епідеміологічна ситуація в армії залишається під контролем. Принаймні в цьому запевняють у Міністерстві оборони України. А от експерти й Генштаб ЗСУ б’ють на сполох, вимагаючи від уряду фінансування, яке вберегло б українську армію в наступному році від повної руйнації.
Епідемії грипу в армії немає?
Цього року до всіх силових структур України було зараховано 26 450 призовників, з них 19 500 тис. – до лав Збройних сил, 5700 – до Внутрішніх військ МВС і 1250 – до Державної спеціальної служби транспорту. «Незважаючи на майже тритижневу паузу, ми в уточненому плановому режимі та спокійно провели відправки юнаків до війська і завершили осінню призовну кампанію до кінця листопада, як це й було передбачено», — заявив начальник відділу комплектування та призову Головного управління особового складу Генерального штабу Збройних сил полковник Геннадій Златников.
Наразі епідеміологічна ситуація в армії — під повним контролем завдяки заходам із попередження й профілактики розповсюдження серед військовослужбовців захворювань на грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції, заявив начальник відділу прес-служби Міністерства оборони підполковник Костянтин Саділов. За його словами, усі без винятку призовники, які прибували до військових частин, незалежно від місця їх розташування, обов’язково проходили медичні огляди і перебували протягом трьох діб на карантині. А за наявності щонайменших ознак гострих респіраторних інфекцій або скарг на стан здоров’я призовників одразу ж направляли до медичних установ для проведення курсу. «Нічого надзвичайного в цьому році не сталося, оскільки зважаючи на холодну пору року, коли швидко поширюється грип, в армії з року в рік проводяться такі профілактичні заходи», — зауважив К.Саділов. Підполковник також зазначив, що військові медики й досі працюють в посиленому режимі.
Середня зарплата військових-котрактників складає… 230$
Порівнюючи кількість призовників цієї осені й весни 2009 року, начальник відділу прес-служби Міністерства оборони відзначив, що загальна чисельність юнаків зменшилась лише на 500 осіб. Водночас, порівнюючи призовну кампанію 2009 року й 2000, коли до війська набиралося в середньому 47000 юнаків, доводиться констатувати суттєве зменшення призовників. /> У першу чергу це пов’язане із зменшенням чисельності української армії та її поступовим переходом на контрактну основу. І хоча зараз, у зв’язку з кризою, кількість охочих потрапити до армії різко зросла, проте залишитися після року строкової служби поспішають далеко не всі солдати.
Найголовніша причина цього — низька заробітна плата військових. Наприклад, виплати строковикам, які знаходяться на повному державному забезпеченні, складають 150 грн. на місяць. Що ж стосується військовослужбовців-контрактників, то їхні зарплати залежать від посади, військової частини та вислуги років. При цьому К.Саділов зауважив, що за останній рік ці зарплати не лише не підвищувалася, але й не індексувалася. «Якщо брати звичайну середньостатистичну військову частину й хлопця, який щойно підписав контракт, то його зарплатня складатиме 850 гривень. Сержант, командир взводу чи лейтенант, який щойно закінчив військовий заклад, отримає 1500 — 1700 гривень, а командир роти чи капітан –2200 — 2300 грн. (Але якщо ще в минулому році 2000 гривень – це було приблизно 400 доларів США, то зараз це трохи більше 230(!). Командир бригади отримує 3600 гривень на місяць, але ж у нього в підпорядкуванні майже 1000 людей! Що вже говорити про зарплатню у 2600 гривень командира зенітно-ракетної бригади, людини, яка прикриває повітряний простір нашої держави і має віддавати команду на знищення повітряної цілі, яка летітиме на Київ чи, наприклад, на Чорнобильську АЕС?», — сумно констатував Костянтин Саділов.
Проте незважаючи на брак коштів він назвав і позитивні зрушення в українській армії, зокрема зменшення проявів так званої «дідівщини». «Одразу хочу сказати, що в Збройних силах України «дідівщини» вже немає, тому що при переході на рік строкової служби зменшилася різниця між призовами до шести місяців. Проте існує питання нестатутних взаємин і саме з ними ми маємо боротися. Але вже зараз можна говорити про поступове зменшення на 3-5% щороку таких випадків», — підсумував підполковник.
Оборонний бюджет — не менше ніж 2,5% від ВВП
А тим часом у Генштабі вже заявляють, що оборонний бюджет на 2010 рік призведе до повної руйнації армії. Про це заявив начальник прес-центру Генерального штабу Сергій Кузьмін. «Мінімальна потреба Збройних сил на наступний рік складає 19,8 млрд. грн. Нормальна потреба, яка забезпечить відновлення боєздатності та розвиток армії, повинна становити 32,4 млрд. грн. Якщо дадуть менше, ніж 19,8 млрд., то це призведе до повного руйнування Збройних сил України», — сказав він. За його словами, у бюджеті цього року на статтю «Реформування і розвиток ЗСУ» за загальним фондом було виділено коштів у 6 разів менше, ніж торік. На підготовку найбільш боєздатної функціональної компоненти — Об’єднаних сил швидкого реагування — скорочення фінансування склало у 5,3 рази. Комплектування армії військовослужбовцями контрактної служби профінансовано у 4,3 рази менше, ніж у 2008 році.
За оцінками директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентина Бадрака, рівень витрат на оборону не може бути меншим, ніж 2,5% від ВВП. «Це є найнижчий рівень для того, щоб Збройні сили призупинили сьогодні процес стагнації, не говорячи вже про розвиток. А для розвитку бюджет оборони повинен складати не менше 3% ВВП», — наголосив він. Водночас В.Бадрак підкреслив, що бюджет розвитку Збройних сил повинен бути добре збалансованим. «Не можна виділяти, наприклад, мільярд доларів винятково на переозброєння. Слід розуміти, що ці кошти повинні складати не більше 25% всього оборонного бюджету. Тому що решта коштів повинна йти на утримання особового складу та бойову підготовку. В іншому разі можна мати ситуацію, коли після придбання нових систем озброєння не виявиться людей, які їх експлуатуватимуть», — зазначив експерт.
У свою чергу керівник проекту «Флот-2017» Дмитро Тимчук зауважив, що зараз говорити навіть про мінімальний розвиток української армії не доводиться. «Справа навіть не в бойовій підготовці, хоча без неї говорити про сам сенс існування армії навряд чи варто. Наприклад, постійно «в режимі вирішення» питання харчування солдатів. Зокрема, на даний момент немає 90 млн. грн. на місяць для організації харчування солдатів строкової служби в листопаді-грудні цього року», — зазначив Д.Тимчук. Окрім того, за словами експерта, армія немає у що одягати молоде поповнення, яке прибуло в частини в ході осіннього призову. «Якщо весняний призов цього року ще якось забезпечили літнім обмундируванням, то на літню форму для новобранців, які прибули восени, коштів немає. За що купувати зимове обмундирування для всіх призовів — взагалі не зрозуміло», — сказав Дмитро Тимчук.
Він також нагадав, що упродовж цього року мали місце постійні відключення від енергопостачання багатьох підрозділів за несплату комунальних послуг. «У частинах звикли готувати їжу на польових кухнях, на дровах. Але стає серйозною проблемою навіть така начебто дрібниця, як відвідання солдатами строкової служби лазні — зараз це в основному робиться у борг, але зрозуміло, що вічно так тривати не може», — сказав Д.Тимчук.