Засоби масової інформації навипередки пророкують, що цього року після сніжної зими на Україну чекає найбільший за 10 років весняний паводок. В намаганні привернути якомога більше уваги вони прогнозують мало не потоп, руйнування житлових будинків, розташованих на низині, втрату врожаю чим створюють у людей, якщо і не відчуття паніки, то певної тривоги. Тим часом поки що екологи та метереологи радять не поспішати бити на сполох. За їхніми, зрозуміло, попередніми даними, вода не підніметься навіть до середньої відмітки.
Керівник Укргідрометцентру Микола Кульбіда вважає, що навесні цього року українці отримають вищий за норму весняний паводок за усіма його елементами. Орієнтовними термінами проходження найвищих рівнів води він назвав 16-24 квітня — на річках Прип’ять на ділянці “Моздок-Чорнобиль”; 30 квітня-5 травня — на річці Десна на ділянці “Морівськ-Літки”; 20-30 квітня — на Дніпрі біля Києва.
Водночас, М. Кульбіда повідомив, що гідрологічна ситуація на річках дещо змінилася з часу першого прогнозу Гідромецентру. Зокрема, за його словами, це стосується Західного Бугу в межах Львівської області з підйомами рівня води до 1,5 метра, верхів’їв Прип’яті та її приток в межах Волинської, Рівненської та Житомирської областей, де рівень над передпаводковими відмітками становив від 50 см до 1,8 метра. Крім того максимальні рівні води прийшли на притоки Сіверського Донця, а також на деякі притоки середнього Дніпра у Дніпропетровській області.
Головний метеоролог країни нагадав, що в деяких областях України вже підтопленні сільськогосподарські угіддя. Території ряду населених пунктів Волинської, Рівненської, Житомирської, Луганської та частково Дніпропетровської областей також опинились у воді.
Практично не змінився рівень води на річці Дністер. Там, за його словами, пройшов невисокий, нижче середнього, паводок і на сьогодні ситуація стабільна. “Трішки додалося на високогір’ї Карпат, протягом минулої ночі сніг з’явився у Прикарпатському районі, але він невисокий 10-18 см, а стосовно річок, які формують приплив води до Київського водосховища і загалом до Дніпра — а це Десна та частково Прип’ять, — то слід зауважити, що гідрометеорологічна ситуація на басейнах цих річок за більш, ніж місяць, практично не змінилася”, — повідомив Микола Кульбіда
Що ми отримаємо, якщо…?
За його словами, внаслідок весняного водопілля будуть затоплені заплавні території, а це викличе ускладнення ситуації в деяких регіонах. Зокрема, в Чернігівській, частково Київській, Полтавській, Дніпропетровській, Черкаській, Кіровоградській та Миколаївській областях.
В Києві, як відзначив метеоролог, по Дніпру орієнтовно очікується підняття води, зокрема, в районі гідрологічної станції біля мосту метро в Гідропарку в період з 20 до 30 квітня нинішнього року 720- 800 см вище умовного нуля або 94,2-95,0 м над рівнем моря за Балтійською системою.
Виникнення даного явища, метеоролог пояснив декількома причинами. “Це по-перше, приплив води з Київського водосховища, по-друге, недалеко у Дніпро впадає Десна, яка додає свою частку води і, звичайно, регулювання рівня Канівського водосховища, яке на сьогодні спрацьоване нижче мертвого рівня, воно і спричинило те що, сьогодні рівень води біля Києва мінімальний — за цю частину доби становив 375 см над умовним нулем, а загалом найнижчий рівень за всю історію існування Київського та Канівського водосховищ становив 358 см в 1987 році. При цьому науковець таки дещо заспокоїв, оскільки, за його словами, “це свідчить, що на сьогодні рівень води знизився майже до найнижчого”
Заступник голови Держводгоспу Микола Бабич також намагався заспокоїти українців. “Не треба піддаватись паніці, а тверезо оцінювати ситуацію” — переконаний він. “Зараз особлива увага приділяється 6 каскадам водосховищ, системі каналів. Це дає нам можливість завчасно підготуватись. В цьому році комітет Державного водного господарства завчасно підготував вільну ємність на річці Дніпро для того, щоб прийняти повеневу воду. Тому на Дніпрі є вільна ємкість 10,5 км³, тобто 10 млрд. м³ води”.
Висловив свою думку і провідний розробник, завідувач відділу математичного моделювання навколишнього середовища Інституту проблем математичних машин і систем НАН України, заступник директора Українського центру екологічних та водних проектів АТН України Марк Залізняк. Він нагадав, що система визначення рівня висоти води (за Балтійською системою-БС) біля Києва була започаткова ще в часи СРСР. “Відмітки висот за цією системою можна побачити на топографічних картах. Так, наприклад, найвищі точки Труханового острова мають позначки 95-96 м БС, вулиця Набережна-Хрещатицька на Подолі — 96.5 м БС, Русанівська набережна — 97.9 м БС, набережна Дніпра в районі Пішохідного мосту — 98 м БС, Печерські пагорби — близько 190 м БС. Для гідрологічної станції “Київ”, розташованої біля «Мосту Метро», нуль прийнятий на позначці 87 м БС. Тому коли, Український гідрометцентр прогнозує, що у повінь рівень води в районі Києва підніметься до 7.2 -8 м то це означає (87 м) до відміток 94.2-95 м БС,” — пояснив М.Залізняк. За його даними, рівень води в районі Києва влітку при відсутності паводків визначається підпором Канівської ГЕС, для якої стандартний підпірний рівень 101.5 м БС.
М. Залізняк пояснив, що у 2004 році був найбільш багатоводний паводок за останні 20 років, який навіть при максимальній позначці у Києві у 93.5 м БС істотних затоплень не викликав. Повені в паводки 1970 і 1979 років пам’ятні багатьом киянам, особливо паводок 1970, коли було підтоплено частину Подолу, район Корчуватого, і який затопив Труханів острів та Гідропарк й приміські села Гнідин і Вишеньки Бориспільського району.
За словами науковця, “обсяг і висота повені в районі Києва залежить від снігозапасів в басейні Прип’яті, в російській та білоруській частинах басейну Дніпра, які разом формують приплив до Київського водосховища, а також від снігозапасів в басейні Десни”. Тому з урахуванням прогнозних рівнів води і відміток висоти берегів, вважає М.Залізняк, не буде затоплений дачний масив на Русанівських садах, який захищений дамбою. За його даними, катастрофічного підтоплення не очікується і на масиві Вишеньки-Бортничі, на заплавнихі луках до сіл Вишеньки та Гнідин. Однак, за прогнозами науковців. будуть затоплені більша частина Труханового острова та острова Гідропарк, прибережні території в районі Корчуватого, території з низькими позначками «за дамбою» в Кончі-Заспі.
У Держводгоспі ж запевнили, що гроші на рятувальні роботи є. За словами його представників, для Києва вже виділено 30 млн. бюджетних гривень на невідкладні роботи. Налагоджено чіткий контроль за їх використанням.
За прогнозами, паводку залишилось чекати не довго, менше місяця. Ось тоді ми і зможемо з”ясувати чиї пророцтва виявились найточнішими. Уряд виділив на боротьбу з паводком 175 млн. гривень. Звісно, хочеться вірити, що він омине Україну, а виділені урядом гроші будуть витрачені на користь країни, а не розподілені по кишенях “піклувальників”.