Вчора Верховна Рада обрала чотирьох нових членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Новобранцями стали кандидати від "Регіонів" — Євген Баранов (245 голосів "за") та Микола Фартушний (356 "за"), від Компартії — Оксана Єлманова (248) і від Блоку Литвина — Ірина Опілат (348).
Слід зауважити, що в останні місяці в українських медіа тільки й розмов було про те, кого ж Верховна Рада повинна призначити до Національної ради . Справа і справді не жартівлива, адже від того, ким депутати заповнять порожні чотири крісла за своєю квотою, залежало майбутнє українського медіа-ринку. Після довгого очікування нові призначення одразу викликали в опозиціонерів хвилю протестів, мовляв, вони відбулися всупереч рекомендаціям парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації. Так, після голосування депутат від "НУ-НС" Ірина Геращенко заявила, що це рішення — "плювок в обличчя не опозиції, а громадських організацій", які висували свої кандидатури. За її словами, тепер "Колесніков і Ахметов будуть стояти в черзі до приймальної Хорошковського" для отримання ліцензій на мовлення. Проте у політиці жодна заява не робиться просто так, особливо коли йдеться про контроль над ЗМІ і особливо коли заяви робить "ображена" після поразки сторона.
Нагадаємо, що трохи більше місяця тому парламентський Комітет з питань свободи слова та інформації оголосив конкурс на відбір кращих кандидатур. Громадські організації телерадіомовників разом з парламентськими фракціями "нашкребли" аж 26 кандидатів. Профільний комітет провів кастинг на профпридатність і укоротив список до 17 чоловік, причому, рекомендувавши до призначення лише 11. />
Кандидатури учасників конкурсу розглядалися Комітетом з питань свободи слова та інформації 16 червня.Тоді комітет визнав невідповідними кваліфікаційним вимогам кандидатури Євгенія Баранова і Оксани Єлманова через відсутність у них стажу роботи в медіа. Євген Баранов є директором департаменту компанії "Київспецтранс" — підприємства, що займається переробкою відходів, а Оксана Єлманова — гендиректором компанії "FIM Group", що працює в сфері консалтингу.
Крім того, комітет засумнівався у правдивості диплома про вищу юридичну освіту Оксани Єлманової. За словами першого заступника голови комітету з питань свободи слова та інформації Андрія Шевченка (БЮТ), він був надрукований на бланку радянського зразка і датований 1996 роком, коли дипломи видавалися на інших бланках. "Ми зробили запит у ВНЗ, де нам підтвердили, що диплом з таким номером такій людині не видавався. Стажу її роботи — 15 місяців — недостатньо для отримання першої категорії держслужбовця", — пояснив Андрій Шевченко. Проте ця історія має і другий кінець. Оскільки навіть після пред’явлення Оксаною Єлмановою документів про освіту і листа від проректора з підтвердженням її освіти, опозиціонери не заспокоїлись, то тут можна побачити й інший мотив. Юрій Стець (НУ-НС) , який першим висунув звинувачення до правдивості диплому, угледів там не тільки "фальшування", але і дівоче прізвище претендентки — Калетнік, зрозумівши, що вона родичка голови Держмитслужби. Відтак було вирішено спорудити сенсацію: "Сестра голови митної служби не змогла довести справжність свого диплома". Під таким заголовком в Інтернеті були розкидані замовні новини. Є також й інша версія "особистої нелюбові" "нунсівця", про яку вже згадувала агенція ГолосUA (http://www.golosua.com/politika/2010/06/21/deputat-stec-otomstil-kpu-za-svoj-pozor-trehletnej/).
У свою чергу Оксана Єлманова стверджує, що стаж роботи та освіта дозволяють їй бути членом Нацради. "З 1994 року я була засновником і генеральним директором компанії "Майстер відео", що займається постачанням техніки для телебачення і радіомовлення та виробництвом відеороликів, — наголосила вона .- Я зібрала і відправила в парламентський комітет всі довідки, які підтверджують, що в мене справжній диплом". На її думку, в результаті парламент зробив вибір "на користь ефективних, незаангажована управлінців".
Тим часом опозиція не здавалась і продовжувала критику. Так, у фракції БЮТ заявляють, що тепер 5 з 8 членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення є "людьми голови СБУ Валерія Хорошковського". "Троє з чотирьох членів Нацради, які були призначені сьогодні, є представниками Хорошковського, а до цього він контролював ще двох членів Нацради. Таким чином, 5 з 8 членів Нацради є агентами голови СБУ", — заявив "бютівець" Олег Ляшко. Він зазначив, що тепер саме ці члени Нацради будуть видавати телеканалам, лояльним до опозиції, ліцензії на частоти мовлення. При цьому представник опозиції звернув увагу, що до складу Нацради не була призначена жодна кандидатура, запропонована опозицією. А уже згадуваний "бютівець" та перший заступник голови Комітету свободи слова та інформації Андрій Шевченко допустив можливість оскарження в суді рішення парламенту щодо обрання 4 членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення ."З юридичної точки зору, до процедури залишається дуже багато питань, і я не здивуюся, якщо хтось із претендентів, який не пройшов, оскаржить в суді результати цього конкурсу", — сказав він.
В коаліції натомість запевняють, що перебуваючи при владі, сьогоднішні опозиціонери самі не надто дбали про інформаційний простір. "Помаранчева команда знищила інформаційний простір України," — заявив лідер Компартії України Петро Симоненко. "За останні 5 років" помаранчева "команда роздерибанила цей простір в своїх інтересах. Коли вони говорять про свободу слова, я хотів би, щоб вони згадали, як вони вбивали одеські телекомпанії за те, що ті виступали проти Ющенка. Як вони знищували дніпропетровські канали за те, що ті виступили проти "помаранчевого" губернатора, який розкрадав землю. Це ваша демократія? Це ваша свобода слова? Панове, ви не плутайте, будь ласка, божий дар з іншими речами! "- додав лідер КПУ, звертаючись до фракцій БЮТ і" НУ-НС ".
У свою чергу народний депутат України, перший заступник голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді Михайло Чечетов вважає, що члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення були обрані демократично. За словами регіонала, той факт, що дві кандидатури на посаду члена Нацради – Ірини Опілат і Миколи Фартушного – було підтримано відповідно 348 і 356 голосами депутатів свідчить про те, що "50% обраних кандидатів були підтримані і лівою, і правою частиною залу: і Блоком Литвина, і БЮТ, і КПУ, і "НУ-НС", і Партією регіонів". "Це демократично і свідчить про те, що ми абсолютно правильно обрали кандидатури", – наголосив депутат. Він також запевнив, що новообрані члени Нацради дадуть можливість засобам масової інформації стати четвертою незалежною гілкою влади, «яка не буде обслуговувати чиїсь політичні інтереси, а об’єктивно працюватиме на державу».