Нещодавно Президент Віктор Ющенко оприлюднив свою ідею порятунку банків та їх позичальників в умовах нинішньої кризи. Так, на думку Президента, половину збитків від значного зниження курсу гривні до американського долара та євро повинні на себе взяти банки, а половину (щоб не було самотньо комерційним фінустановам) – фізичні особи, які свого часу понабирали валютних кредитів. Віктор Ющенко також наголосив, що може йтися і про обслуговування боргу, пов’язанного із переведенням іноземної валюти в гривню, і можливо, навіть за пільговим курсом. Як же цю ідею сприймають самі банкіри? Наскільки такий рецепт є прийнятним в сьогоднішніх реаліях?
Якщо відповідальність, то і на державі також
Як запевнили кореспондента «Голос UA» в банку “VAB Group”, ідея розподілу відповідальності між банками та на позичальниками, в принципі, їхнім керівництвом сприймається дуже позитивно. «Але,треба зазначити, що в активному процесі залучення широких мас до кредитування свого часу браали участь не дві, а три сторони. Це – споживачі, банки та держава. Отже ми впевнені, що і збитки повинні поділити ці три сторони порівну», — зазначає PR-менеджер VAB Group Юлія Мирошник. /> Скорочувати золотовалютний запас не варто
Участь держави в цьому процесі тут слід розуміти як участь Національного банку України. Однак, наприклад, допомога НБУ за умов переведення обслуговування боргу з іноземної валюти в гривні може призвести до небажаної ної реакції – подальшого занепаду країни. Як вважають фахівці, на 1 жовтня 2008 року (тобто ще до «офіційного» старту світової економічної кризи) розмір іпотечного портфеля банків у країні складав 80,1 млрд. грн. З них переважна більшість — близько 72% — кредити у валюті. Ця цифра дорівнює 11,5 млрд. доларів. Задля того, щоб перевести цю суму в гривню, банкам треба продати на 11,5 млрд. доларів валюти. Таким чином, треба скоротити золотовалютний резерв країни на цю досить велику цифру. Відтак, такий механізм, на думку банкірів, не підійде державі та НБУ.
Курс і процентна ставка
Як відомо, Президент країни також пропонує процентні ставки за кредитами встановлюються на мінімально допустимому рівні, а збитки, яких зазнають комерційні банки, будуть відноситися на валові витрати. Сьогодні банкіри впевнені, що все буде залежати від двох параметрів. По-перше, це курсу, за яким буде конвертовано кредит. І по-друге, процентної ставки.
Треба враховувати, що ціна кредиту, як вважають, скажімо, у «ТерраБанку», напряму залежатиме від вартості залученого ресурсу. Одна річ, якщо це кошти Нацбанку, той відсоткова ставка за кредитом може буди нижче ринкової. Однак, якщо ці кошти беруться на ринку, то тут низької ставки і бути не може.
У VAB Group вважають, що сьогодні стоїть лише одна задача – зменшити фінансове навантаження за умови виплати кредиту. Це значить, що ставки у гривні повинні бути не вищими, аніж ставки у валюті, приблизно на рівні 13% річних. Але банкіри не впевнені в тому, що банкам вдасться залучити гривнені ресурси за вартістю нижче 13% річних. Тому, як видно, особливої користі від переведення в гривню валютних запозичень немає. У VAB Group кажуть, що до цього треба широко залучити Нацбанк, щоб він активно допомагав банкам отримувати недорогі фінансові ресурси. А як він це зробить, знову «знімаючи» їх із золотовалютних резервів?! Начебто з цієї патової, на перший погляд, ситуації і немає виходу. Але комерційні банки пропонують іншу схему, яка, вважають вони, буде до вподоби всім.
Вихід начебто є?!
Автори ідеї вважають, що не потрібно переводити валютні кредити у гривневі, а підтримувати платежі за валютними кредитами. За оцінками банкірів, щомісячний платіж за всіма іпотечними кредитами у валюті складає близько 150 млн. доларів. Враховуючи розмір інтервенцій на міжбанку, Національний банк без всяких проблем може продавати банкірам таку суму щомісяця для погашення цих платежів. При цьому втрати від курсової різниці пропонується ділити порівну між клієнтом, банком та НБУ. Наприклад, за умови курсу на міжбанку 8 гривень за долар, Нацбанк буде продавати комерційним фінустановам долари за курсом 1 до 7, а банки продаватимуть його фізичним особам вже по 6 гривень за долар. В цьому випадку, впевнені банкіри, всім буде добре — і люди зможуть без особливих втрат та нервів розрахуватися із іпотечними та автокредитами.