Численні гості української столиці неодмінно поспішають на Поділ, аби відчути дух старого Києва, його особливий колорит і атмосферу. Щоправда, з часом Поділ змінився до невпізнання, а отже, майже втратив свій неповторний шарм. Останнім часом не вщухають будівельні пристрасні навколо Поштової площі, вигляд якої спотворили кілька сучасних „архітектурних шедеврів” : два готелі та офісний центр. А зараз, схоже, настала черга Контрактової площі… />
Два місяці тому в Київміськдержадміністрації було ухвалено постанову „Про проведення реконструкції Контрактової площі та реставрації будівель і споруд на вул. Петра Сагайдачного…” Отже, найближчим часом з центральної площі Подолу мають прибрати кіоски, трамвайні колії та зупинки, на місці яких відтворять комплекс будівель за проектом архітектора У. Гесте (з якого на початку ХІХ ст. було побудовано лише Контрактовий будинок). У ході реконструкції збираються перепланувати і сквер навпроти Києво-Могилянської академії, з якого хочуть перенести пам’ятник Г. Сковороді та встановити ще один — митрополитові Петру Могилі. Також будівельні роботи мають торкнутися Андріївського узвозу і підземного простору під Контрактовою площею, де розташується кількаярусний підземний паркінг для автівок і торговельні площі. Останній пункт реконструкції найбільш турбує київських археологів, які заявляють, що робити це категорично не можна, оскільки ця територія є унікальним місцем для дослідження і тут потрібно створити підземний музей. „Бути чи не бути археологічному музею під Контрактовою площею?” – відповідь на це риторичне запитання маємо почути від нашого мера за кілька днів.
Вперше про створення підземного археологічного музею на Подолі заговорили ще у 70-х роках минулого століття, коли під час прокладання Куренівсько-Червоноармійської лінії київського метрополітену, метробудівці наштовхнулися на цілий житловий квартал давньоруського міста кінця Х- початку ХІ ст. Тоді архітектори дослідили кілька садиб, які збереглися у чудовому стані : з дерев’яними хатами-зрубами, клунями, колодязями, парканами, лініями планування вулиць, тощо. Це відкриття викликало величезний резонанс в наукових і урядових колах : публікації про Подільську знахідку вийшли чи не в усьому світі — у Великобританії, Японії, США, Греції, а археологічні розкопки особисто відвідав перший секретар Компартії України В. Щербицький. Та щойно проклали лінію метро — всі знахідки засипали землею, а зверху упорядкували сквер, де нині стоїть пам’ятник гетьману Сагайдачному. Відтоді ідея створення підземного музею залишалася лише в прожектах і лише кілька років тому вона почала набувати реальних ознак. Про це розповів Михайло Сагайдак — кандидат історичних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, дійсний член Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ІКОМОС).
Проект майбутнього музею розробили самі ж археологи: це має бути скляна прозора триповерхова конструкція, яка дасть змогу відвідувачам зсередини подивитися на археологічні історичні пласти, що збереглися завдяки унікальній природній консервації.
Подібні підземні музеї існують у Великобританії, Шотландії, Швеції, інших країнах Європи і користуються неабиякою популярністю. Приміром, в Йорку (Англія) просто в центрі сучасного міста можна спуститися на 10-12 м униз і побачити, де в давнину тут стояв двір, куди йшла вулиця, яка була планувальна структура цієї ділянки, тощо.
Археологія в жодному сенсі не „мертва” архітектура — підкреслюють науковці. На Заході це розуміють і мають принципово іншу позицію: сучасна архітектура просякнута конкретною інформацією про минуле. Є способи консервації, музеї на місцях розкопок – у підземних переходах, у метро — вони “вбудовані” в сучасне міське середовище. Подібні музеї є надзвичайно сучасними, високотехнічними, з інтерактивними інсталяціями, що відтворюють не лише архітектуру давніх міст, а й атмосферу та побут того часу.
„Зрозуміло, такий проект коштуватиме чималих інвестицій і кілька років тому у нас навіть були бажаючі вкласти гроші в цей унікальний музей, — говорить М. Сагайдак, — але зараз ситуація різко змінилася. За попередніми підрахунками, реалізація цього проекту оцінювалася у 200 млн. гривень, втім, на сьогоднішній день ця сума може суттєво змінитися.” Зрозуміло, такі гроші краще вкласти в щось більш прибуткове: той же паркінг, торговельні чи офісні приміщення…Але це наша історія і шкода, що „отці” міста не виказують бажання спрямовувати ці кошти на збереження його історичної пам’яті.
„У наш час археологія – це реальний містобудівний фактор”, — вважає М. Сагайдак. – „В усьому світі до питання будівництва підходять тільки через археологічні дослідження, а ми маємо такий унікальний науковий матеріал, але не можемо його використати повною мірою.” За словами науковця, історичних артефактів, подібних подільській знахідці, у світі не так багато. І скрізь цей давній пласт досліджується і надзвичайно плекається. У нас же, від знищення архітектурні пам’ятки не рятують ані закони, ані статус охоронної території. Як скажімо, Поділ та Андріївський узвіз, котрі хоча й входять до складу Державного історико-архітектурного заповідника „Стародавній Київ”, але весь час перебувають у стані перепланування, перебудови або реконструкції.
На жаль, нині у нашому місті не існує архітектурних ансамблів, які б репрезентували Київ ІХ-Х ст. Якось ми вже втратили можливість відтворити один з фрагментів його давньої історії, коли під час реконструкції у 2000 році Майдану незалежності там були знайдені залишки Лядських воріт ХІ ст. Але замість підземного музею на їхньому місці з’явилися фастфуди і бутіки. „Наразі, — зауважують науковці, — вирішується доля автентичного музейного археологічного комплексу під Контрактовою площею, який в майбутньому може стати не лише додатковою родзинкою старого Подолу, а й одним із чудес світу.”
І. Тимошенко