Кінець пленарного тижня ознаменувався сплеском чуток і прогнозів у кулуарах Верховної Ради, пов’язаних із черговою порцією розмов про можливе переформатування коаліції. Проте цього разу йшлося не про «загрозу ширки» – об’єднання Партії регіонів і БЮТ, а про зміну керівництва фракції “Нашої України-Народної Самооборони” та вихід цієї фракції зі складу коаліційної більшості. />
Тема «коаліції», яка набридла суспільству не менше, ніж «блокування роботи парламенту фракцією Партії регіонів» та популістично-політична епопея із «підвищенням соціальних стандартів», здається, знову буде мусолитися політиками найближчим часом. Чи стане це дійсно знаковою подією в період передвиборчої президентської гонки чи буде лише черговою «бурею у склянці води»?
«Непричетний» Секретаріат Президента і «багатоголосий» “НУ-НС”
Розмови про легітимність коаліції, яка де-юре існує, а де-факто не завжди результативно діє, ведуться з першого дня її створення. Чутки про «тріщини» у відносинах коаліціянтів з’являлися регулярно, а самі «соратники» не раз публічно звинувачували один одного в «заграванні з регіонами».
Найбільш «проблемними» в коаліції були і залишаються «нунсівці». Саме ця ненайчисельніша фракція Верховної Ради є яскравим прикладом такого етнічно-українського явища як «два українці – три гетьмани». Всередині цієї політсили вже більше року не вщухають суперечки і звинувачення один одного у «зрадах».
Після позачергових парламентських виборів у 2007 році “НУ-НС” очолював В’ячеслав Кириленко, проте він залишив посаду керівника фракції, протестуючи проти створення коаліції з БЮТ і Блоком Литвина. 16 січня цього року фракцію очолив Микола Мартиненко, який одразу почав демонструвати свою пропрем’єрську позицію, страшенно нервуючи цим «президентську половину» фракції .
Цього разу «витік інформації» щодо можливих «коаліційних переворотів» стався із Секретаріату Президента. За інформацією газети «Комерсант-Україна» від 23 жовтня, керівник Секретаріату, голова політради партії «Наша Україна» Віра Ульянченко не виключила можливості відставки нинішнього лідера фракції “НУ-НС” Миколи Мартиненка і повернення на цю посаду В’ячеслава Кириленка. Видання стверджує, що 22 жовтня члени фракції “НУ-НС” відновили збір підписів за відставку Мартиненка…
Сам В’ячеслав Кириленко особисто підтвердив цю інформацію в інтерв’ю журналістам зранку в парламенті. За його словами, більша частина фракції “НУ-НС” бажає «повернулася до своєї самостійної позиції». Водночас депутат не уточнив, скільки саме наразі зібрано підписів, оскільки, за його словами, вони збиралися різними людьми. «Але якби таке рішення не підтримувала більшість у фракції, то про такий збір підписів взагалі б не було мови», — переконував він. При цьому В.Кириленко заперечив свою причетність відставки М.Мартиненка з посади голови фракції “НУ-НС”. «Я можу сказати точно, що ця ініціатива виходила не від мене. Цей збір підписів ініціювали ті колеги, які розуміють, що фракція повинна мати самостійну позицію, з якою рахуватимуться і коаліція, й опозиція», — виправдовувався політик.
Він також підкреслив, що до зміни керівництва фракції не має відношення і Секретаріат Президента. «Хто-хто до цієї справи не має жодного відношення, то це Секретаріат Президента», — поспішно запевнив Кириленко. «Секретаріат Президента нехай розбереться зі своїми справами й у себе наведе елементарний порядок, а не робить вигляд, що він роздає наряди депутатським фракціям», — додав він.
Проте не всі колеги Кириленка по фракції вірять у «невтручання» президентської канцелярії. Зокрема, депутат від “НУ-НС” Роман Зварич заявив, що саме Секретаріат глави держави керує спробами зміни керівництво фракції “НУ-НС”. «Такі намагання вже тривалий час відбуваються. Дуже голосно було чути чутки про те, що зібрані якісь підписи, але чомусь про це ніхто не сказав в ефірі», — зазначив депутат і додав: «Я не буду говорити про всі юридичні нюанси цього питання, оскільки я глибоко переконаний, що ті, хто організовує цей процес, готові напоротися на всілякі юридичні дурниці, що зведе нанівець їхню спробу».
У свою чергу інший депутат від “НУ-НС” (а саме від частини «Народної Самооборони») Тарас Стецьків також підтвердив факт збору підписів для звільнення М.Мартиненка з посади голови фракції, проте, за його словами, необхідної кількості підписів на сьогодні немає. «Оскільки немає офіційних оприлюднень, то думаю, ініціатори просто не можуть назбирати необхідної кількості підписів», — сказав Стецьків, додавши, що також невідома мотивація ініціаторів такого задуму. «Чи це виконання команди з Банкової для того, щоб вивести фракцію з коаліції, чи ставиться за мету дати можливість майбутньому Президентові відразу ж після обрання розпустити цю Верховну Раду… Оскільки ця мотивація є невідомою, це заважає багатьом депутатам визначитися в цьому плані», — наголосив він.
Депутат також зауважив: якщо М.Мартиненка на посаді голови фракції “НУ-НС” змінить В. Кириленко, це буде «ненормальною ситуацією». «Це буде ненормальною ситуацією, коли фракцію, що сьогодні є в коаліційній більшості, очолить депутат, який сам не є членом коаліції. Це абсурд! Політичний абсурд! Фракція у такому випадку виставить себе на посміховище», — переконаний він. У зв’язку з цим Стецьків порадив Кириленку, якщо той претендує на цю посаду, або «зайти в коаліцію», або змінювати голову після того, як фракція прийме рішення про вихід з більшості. Депутат також запевнив, що «Народна самооборона», яка є частиною блоку “НУ-НС”, не виходитиме з коаліції і не голосуватиме за зміну керівництва фракції.
Розвал коаліції вигідний Прем’єр-міністру?
А поки «сепаратизований» “НУ-НС” висловлював одразу кілька протилежних за змістом позицій, у БЮТ намагалися робити вигляд, що нічого не сталося. Зокрема, заступник голови фракції БЮТ Андрій Кожем’якін висловив сумнів, що у “НУ-НС” є голоси для зміни голови своєї фракції. «Ці чутки дещо перебільшені… Мені здається, що їх голосів немає. Бо якби були, то оголосили б про це сьогодні вранці у залі», — сказав він.
На думку А. Кожем’якіна, розмови про зміни керівництва “НУ-НС” почались сьогодні, бо саме в п’ятницю ввечері проходить більшість політичних шоу на телебаченні. Окрім того, на переконання «бютівця», головна мета зміни керівництва “НУ -НС” – «не заміна пана Мартиненка на пана Кириленка, а оголошення про вихід з коаліції». Нардеп також наголосив, що перспектива зміни керівництва фракції “НУ-НС” не матиме юридичних наслідків – лише політичні. «Наслідки лише політичні. Вони (депутати “НУ-НС”) будуть про це постійно казати: про те, що немає коаліції, її зламали, тепер є ситуативна більшість», – пояснив Кожем’якін.
Інший «бютівець» Сергій Міщенко висловив сподівання, що «здоровий глузд у фракції “НУ-НС” переможе і вони (депутати) не зберуть підписи за зміну керівництва фракції». При цьому Міщенко натякнув, що БЮТ проводитиме консультації з “НУ-НС” на цю тему. У разі, якщо все ж таки нашоукраїнці проголосують за звільнення Миколи Мартиненка з посади керівника фракції, для БЮТ, за його словами, це не буде трагедією. «Це їхнє право, ніхто їм не забороняє, ніхто їм руки викручувати чи відбирати олівець, щоб вони не ставили свій підпис, не буде. Але вони таким чином спаплюжать себе перед своїми виборцями», — присоромив колег депутат, додавши, що наступним кроком у такому разі стане об’єднання “НУ-НС” з Партією регіонів.
У «біло-блакитних» опозиціонерів тим часом усіляко відхрещувалися від «причетності» до «революції в “НУ-НС». Заступник голови фракції Партії регіонів Олександр Єфремов навіть зазначив, що «регіонали» «не в захваті від цієї ідеї», оскільки, на їхню думку, зміна керівництва “НУ-НС” та можливий вихід цієї фракції з коаліції вигідний, перш за все, Прем’єру Юлії Тимошенко. «Якщо допустити, що за цим рішенням піде вихід із коаліції, тоді ми змушені будемо думати, що робити далі, тому що за виходом з коаліції в нас виходить ситуація, коли Прем’єр стає виконувачем обов’язків», — зазначив Єфремов і додав: «Я думаю, що Тимошенко чекає цього рішення для того, щоб звалити всю свою безгосподарність і безвідповідальність на одне гасло про те, що «мені не дали здійснити мої геніальні ідеї. Це, напевно, найбільш підходяще, що можна зробити сьогодні в подарунок Тимошенко», — додав він.
При цьому Єфремов виключив можливість створення коаліції з «НУ-НС» у разі її виходу з парламентської більшості через «ідеологічні розбіжності», проте одразу ж зробив «реверанс назустріч», припустивши можливість тимчасової співпраці Партії регіонів із «НУ-НС». «Я думаю, що коаліція з Партією регіонів неможлива через ідеологічні розбіжності з «Нашою Україною». Можлива чисто коаліція більшості, наприклад, якщо створиться безвихідна ситуація і потрібно буде організувати роботу тимчасового технічного уряду», — сказав «регіонал».
Щоправда «революціонери» з “НУ-НС” поки що активно запевняють про неможливість такого «союзу». ”НУ-НС” ніколи не об’єднуватиметься з Партією регіонів!», — емоційно заявив член депутатської групи «За Україну!» Андрій Парубій, коментуючи відповідну заяву «регіоналів». «Це неможливо – ми не порушуємо передвиборних обіцянок. У нас у виборчій програмі чітко зазначено, що ми не допускаємо коаліції з цією партією. Це питання є принциповим і наша позиція не може бути порушена», – наголосив народний депутат, єхидно зауваживши, що це «БЮТ з Партією регіонів спільно голосують».
Хто проти кого «дружитиме»?
Тим часом експерти прогнозують: якщо Микола Мартиненко залишиться керівником фракції «Наша Україна» в парламенті, у Віктора Ющенка виникнуть проблеми з висуванням від власної партії. Про це заявив директор центру соціальних досліджень «Софія» Андрій Єрмолаєв. За його словами, передумов для звільнення Мартиненка з посади є дві. Перша – його конфлікт з Президентом, друга – суперечки всередині коаліції. А.Єрмолаєв переконаний, що у В.Ющенка є серйозні проблеми з висуванням в президенти від власної партії «Наша Україна», адже деякі партійці вважають, що треба підтримувати єдиного кандидата від демократичних сил – Юлію Тимошенко. До того ж, зауважив експерт, Мартиненко як лідер фракції не приховує своїх симпатій до Прем’єра. «Тому, щоб забезпечити собі позитивне реноме на старті і гарантувати неконфліктність висування, йому потрібно мати керовану фракцію. Саме з цим пов’язана ситуація з Мартиненком, з яким у Президента йдуть суперечки вже більше року», — сказав А. Єрмолаєв і додав, що вірогідність звільнення Миколи Мартиненка досить висока.
Окрім того, політолог не виключив, що інші партії блоку “НУ-НС”, крім протиріч з висуванням кандидатів, будуть розглядати питання щодо ставлення до політики уряду Тимошенко в цілому. «Якщо раніше претензії були особистісного характеру, то зараз є ґрунтовні розходження як всередині блоку “НУ-НС”, так і всередині коаліції», — сказав політолог, додавши, що цілком вірогідно, що на з’їздах партій, які входять в коаліцію, може постати питання про розірвання угоди.
При цьому А.Єрмолаєв переконаний, що в разі розпаду нинішньої коаліції створення нової малоймовірне. “Наскільки з цього може виплисти нова коаліція – питання великої передвиборної дискусії. Серйозних передумов для формування повноцінної нової безконфліктної коаліції я не бачу. Депутати хіба-що голосуватимуть не за коаліційним принципом, а за принципом більшості за інтересами. Буде певна взаємодія окремих фракцій і груп при голосуванні», – резюмував Андрій Єрмолаєв.
А поки експерти дають свої оцінки черговому «коаліційному заколоту», а його учасники готують полум’яні промови для вечірніх політичних ефірів, стало відомо, що увечері в п’ятницю в парламенті таки були зареєстровані 38 підписів за відставку Миколи Мартиненка з посади голови фракції “НУ-НС”. Про це повідомив народний депутат від цієї фракції Олег Гуменюк. За його словами, ці підписи зареєстровані в апараті парламенту.
Наскільки серйозні наслідки матиме ця подія для політичного життя України «передвиборчого періоду» наразі спрогнозувати важко. Адже уявити в одній «упряжці» таких антагоністів, як, наприклад, запеклого націоналіста Ярослава Кендзьора і захисника «русскоязычного населения» Вадима Колесніченка досить важко.
Водночас, зважаючи на, м’яко кажучи, «нелюбов» до лідерки БЮТу як пропрезидентської частини “НУ-НС”, так і «біло блакитних регіонів», можна припустити, що «дружити» проти Прем’єра цей тандем зможе досить ефективно. Адже «політичну доцільність» та ще й під час президентської кампанії ніхто не скасовував, як і правдивість старого прислів’я: ворог мого ворога – мій друг…